Справа № 22ц - 229/2012 р. Головуючий в 1 інстанції Воробйова І.В.
Категорія 24 Доповідач Азевич В.Б.
5 січня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Зінов'євої А.Г.,
суддів: Ларіної Н.О., Азевича В.Б.,
при секретарі Якубовській А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на ухвалу судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 березня 2011 року про відмову у видачі судового наказу за заявою Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» в частині стягнення з ОСОБА_1 інфляційних виплат та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, -
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 березня 2011 року відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу в частині стягнення заборгованості за спожиту електроенергію з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.
На вказану ухвалу заявник подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати у зв'язку з порушенням судом норм процесуального і матеріального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Зазначає, що суд помилково виходив з того, що стаття 625 ЦК України не розповсюджується на вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Проте, даний висновок суду суперечить нормам процесуального права.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» постачання електроенергії віднесено до житлово-комунальних послуг, тому положення вказаної статті поширюється на правовідносини щодо стягнення заборгованості за оплату спожитої електричної енергії.
Тому, відповідно до положень ст. 625 ЦК України, ПАТ «Донецькобленерго» не позбавлено права на стягнення матеріальних витрат у вигляді трьох процентів річних та індексу інфляції.
Представник ВАТ «Донецькобленерго» Чмірьова Л.С. підтримала доводи апеляційної скарги.
Боржник, повідомлений про час та місце розгляду справи судової повісткою, не з'явився.
Апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Приймаючи рішення про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу в частині стягнення трьох відсотків річних та суми приросту інфляції, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги про стягнення вказаних сум відповідно до ст. 625 ЦК України не розповсюджуються на правовідносини в сфері надання послуг з користування електричною енергією і не можуть бути розглянуті в порядку наказаного провадження.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про відмову у видачі судового наказу в цій частині.
Про стягнення безпосередньо суми заборгованості судом був виданий наказ від 30 березня 2011 року.
З даними висновками суду першої інстанції можливо погодитися, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК України (зі змінами у редакції Закону України від 07.07.2010 р. N 2453-VI, що введені в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - 1 листопада 2010 року), судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Як вбачається з заяви про видачу судового наказу, заявник просить стягнути з боржника заборгованість за користування електроенергією з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.
Проте Законами України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про теплопостачання» не передбачене право надавача послуг стягувати з споживача заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
На думку апеляційного суду, зазначена вимога порушує права боржника на судовий захист, оскільки вбачається спір про право.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу.
Ухвала постановлена з додержанням вимог закону, при вирішені питання не були порушені норми процесуального права та порядок, встановлений для його вирішення.
З огляду на наведене, апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 2 п. 1, 312 ч.1 п.1, 314 ч.1 п.4, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» відхилити.
Ухвалу судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: