Справа № 22ц-0590/2714/2012 р. Головуючий 1 інстанції Ткаченко Л.В.
Категорія 21 Доповідач Азевич В.Б.
1 березня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Зінов'євої А.Г.,
суддів: Ларіної Н.О., Азевича В.Б.,
при секретарі Якубовській А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до Голови садівничого кооперативу «Мічуринець» Гладких Сергія Михайловича про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання надати інформацію та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 26 грудня 2011 року,
Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 26 грудня 2011 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено.
Вказане рішення оскаржила позивачка, просить його скасувати та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, а суд першої інстанції не виконав вимоги ст. 213 - 215 ЦПК України. Зазначає, що при вирішенні справи суд порушив норми матеріально і процесуального права, а саме не застосував закон, який підлягав застосуванню та не врахував положення Законів України «Про інформацію» та «Про звернення громадян».
Вказує, що суду були надані всі докази, що свідчать про порушення права позивача на отримання інформації, а саме - особисті та адвокатські запити про надання інформації стосовно меж її земельної ділянки, які відповідач злісно проігнорував.
Представник позивачки ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача Кожем'якін С.А. просив її відхилити.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід вихилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 29 червня 1999 року належить земельна ділянка площею 0,0695 га, який розташований на території Калінінського району м. Донецька у садівничому кооперативі «Мічуринець».
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надані суду докази про перешкоджання з боку сусідів або відповідача у користуванні нею вказаної земельної ділянки НОМЕР_1. Також суд зазначив, що вона не зверталася в судові органи з заявою про захист її порушених прав з боку відповідача, для чого би їй були потрібні такі документи, як копія статуту товариства, протоколи засідань Правління товариства, копії земельної кадастрової документації, засвідчені копії заяв та скарг, які стали підставою для розгляду питання щодо меж земельної ділянки НОМЕР_1.
Колегія суддів вважає за можливе погодитися з вказаними висновками суду першої інстанції.
Слід зауважити, що садівничі товариства є специфічними самоврядними об'єднаннями громадян для спільного здійснення своїх потреб, пов'язаних з сільськогосподарським виробництвом на своїх садових ділянках. Вони мають повну господарську самостійність у провадженні своєї діяльності і покривають свої витрати за рахунок внесків членів товариства.
Відповідно до Закону України "Про об'єднання громадян" від 16.06.92 N 2460-XII об'єднання громадян діє на основі статуту. Втручання державних органів та службових осіб у діяльність об'єднань громадян не допускається, крім випадків, передбачених Законом.
Стаття 6 Закону України "Про об'єднання громадян" встановлено, що об'єднання громадян створюються і діють на основі добровільності, рівноправності їх членів (учасників), самоврядування, законності та гласності. Вони вільні у виборі напрямів своєї діяльності. Обмеження діяльності об'єднань громадян може встановлюватись тільки Конституцією та законами України. Всі основні питання діяльності об'єднань громадян повинні вирішуватись на зборах всіх членів або представників членів об'єднання. Об'єднання громадян повинно регулярно обнародувати свої основні документи, склад керівництва, дані про джерела фінансування та витрати.
Як вбачається з позовної заяви, позивачка просила витребувати у голови кооперативу засвідчені копії рішень (протоколів) Правління товариства, що стосуються визначення (розподілу) меж земельної ділянки НОМЕР_1, що належить їй на праві власності; засвідчену копію Статуту товариства (із всіма змінами та доповненнями); засвідчені копії заяв та скарг, які стали підставою для розгляду питання щодо меж вказаної земельної ділянки НОМЕР_1, а також копії земельно-кадастрових документів стосовно цієї земельної ділянки (зокрема матеріали топографічної та геодезичної фотозйомки із зазначенням на них межових знаків).
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частинами 1 та 2 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
В обґрунтування своїх вимог позивачка посилалася на порушення її права власності на земельну ділянку та просила витребувати документи, які стосуються меж земельної ділянки.
З огляду на наведене, вона обрала спосіб захисту права, що не передбачений нормами ст. 16 ЦК України, договором або законом.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачка заявляла вимоги про витребування документів, але вона не довела своїх позовних вимог, а саме факту наявності у відповідача заяв та скарг, які стали підставою для розгляду питання щодо меж земельної ділянки НОМЕР_1, земельно-кадастрових документів та рішень (протоколів) Правління товариства, що стосуються визначення (розподілу) меж земельної ділянки НОМЕР_1.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суд першої інстанції розглянув вказаний позов в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, що надала позивачка та ухвалив обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд вважає, що при встановленні зазначених фактів і ухваленні рішення судом першої інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права, тому підстави для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги відсутні.
Таким чином рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 26 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: