Справа 22ц/0590/7797/2012 Головуючий у 1 інстанції Алтухова О.С.
Категорія 41 Доповідач Ларіна Н.О.
19 липня 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого Зінов'євої А.Г.
суддів Ларіної Н.О., Смєлік С.Г.,
при секретарі Якубовській А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 червня 2012 року по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, діючої також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, третя особа відділ опіки та піклування Ворошиловської районної у м. Донецьку ради, про усунення перешкод у користуванні майном, -
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 червня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просив рішення суду скасувати направити справу на додатковий розгляд, оскільки вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим.
В апеляційній скарзі позивач зазначив, що позовні вимоги були пред'явлені про усунення перешкод в користуванні не вією квартирою а лише кімнатою, що належить позивачу та відповідачу на праві спільної часткової власності, оскільки відповідач порушує його право власності, до того, на думку позивача судом не взято до уваги його звернення до міліції.
Позивач у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення суду скасувати, направити справу на додатковий розгляд.
Відповідач, представник третьої особи. в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без їх участі.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, думку позивача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які склалися між сторонами і надав їм відповідну оцінку.
Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що сторони по справі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 у м. Донецьку, зазначене право зареєстровано у БТІ м. Донецька. Позивач є власником 447/1000 частки спірної квартири на підставі договору дарування від 01.03.2012 року. ОСОБА_2 є власником 149/1000 частки спірної квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.02. 2012 року та власником 202 /1000 спірної квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло від 13.03.2012 року. Неповнолітня донька відповідача ОСОБА_3 є власником 202 /1000 спірної квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло від 13.03.2012 року.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач просив усунути перешкоди у користуванні належної йому на праві власності кімнатою, але ж позивач є власником 447/1000 частки квартири а не однієї кімнати, до того ж позивачем не надано доказів про наявність перешкод у користуванні спірною квартирою, відповідач видала ключі позивачу від вхідних дверей квартири, що не заперечував й позивач.
З вищенаведеного апеляційний суд вважає правильним висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки рішенням суду порядок користування спірною квартирою не встановлений, тому з урахуванням вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України вимоги позивача про усуненню перешкод у користуванні однією з кімнат, що наголошується й в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, з позовом про встановлення порядку користування спірною квартирою до суду позивач не звертався.
Доводи апеляційної скарги, що позовні вимоги були пред'явлені про усунення перешкод в користуванні не вією квартирою а лише кімнатою, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки позивачем не надано доказів, що саме ця спірна кімната виділена йому для користування.
Доводи апеляційної скарги, що на думку позивача судом не взято до уваги його звернення до міліції висновків суду не спростовують.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно та правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, з'ясував доводи і заперечення сторін, встановленим обставинам та доказам дав належну оцінку та дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись статтями 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 червня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: