Справа 22ц/0590/7881/2012 Головуючий у 1 інстанції Домарєв О.В.
Категорія 30 Доповідач Ларіна Н.О.
19 липня 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого Зінов'євої А.Г.
суддів Ларіної Н.О., Смєлік С.Г.,
при секретарі Якубовській А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу військового прокурора Донецького гарнізону на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 13 червня 2012 року по справі за позовною заявою військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах держави в особі служби безпеки України, управління служби безпеки України в Донецькій області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -
Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 13 червня 2012 року у задоволенні позовних вимог військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах держави в особі служби безпеки України, управління служби безпеки України в Донецькій області - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просив рішення суду скасувати, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення за яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач зазначив, що судом неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильної оцінки доказів, що містяться в матеріалах цивільної справи. А саме відповідач у порушення п. 4.3, 10.6 Інструкції про порядок планування та здійснення закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти в Службі безпеки України, затвердженою наказом СБУ від 10.07.2007 року № 516, для проведення закупівлі обладнання зв'язку вивчив не п'ять, а лише три такі пропозиції та не врахував можливість закупівлі безпосередньо у виробника. За умови відсутності конкуренції на товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені лише певним постачальником (виконавцем), на підставі зазначеної вище Інструкції, до рапорту щодо здійснення закупівлі додаються відповідні експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують відсутність або обмеження конкуренції, відповідачем такі документи не були надані, тому належним є висновок, що для товару який був предметом закупівлі існує постійно діючий ринок та й проведення повторного маркетингового дослідження було б недоцільним.
Позивачем в апеляційній скарзі зазначено, що судом зроблений помилковий висновок про відсутність спричиненої шкоди позивачу, оскільки Управління понесло видатки з монтажу, пуско - налагоджувальних робіт, які були обов'язковими, неминучими витратами, але ж оскільки Договір з постачальником не містив проведення зазначених робіт, відсутній акт прийому передачі зазначених робіт, тому, на думку позивача, відповідач порушив ст. 11,16,58,59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п. 4.3. Інструкції та спричинив шкоду у вигляді надлишкових виплат бюджетних коштів на суму 57 480, 44 грн.
Представники позивачів у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач та його представник у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечили, просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без зміни.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, доводи сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які склалися між сторонами і надав їм відповідну оцінку.
Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що відповідач проходить військову службу на посаді начальника відділу спецзв'язку управління СБУ в Донецькій області, відповідно до п. 3.8 витягу з посадових обов'язків начальнику відділу зобов'язаний складати й контролювати договори зі сторонніми організаціями щодо надання послуг зв'язку УСБУ, а також вирішувати питання постачання устаткування систем зв'язку і ЗАЗ техніки.
На виконання зазначених посадових обов'язків відповідач займався устаткуванням станції зв'язку частинами у ТОВ «Телекомунікаційні технології» по мірі надходження цільових коштів.
У зв'язку з необхідністю зміни постачальника обладнання виникла необхідність у терміновому пошуку нового постачальника останньої частини обладнання зв'язку (а.с. 28-31), тому відповідачем було проведено маркетингове дослідження трьох комерційних пропозицій за результатами якого 22 листопада 2011 року подана маркетингова довідка голові комітету з конкурсних торгів з пропозицією укладання договору з ТОВ «Донбасінформзвязкоксервіс» м. Донецьк, оскільки ціна запропонованої комерційної пропозиції була найвигіднішою серед розглянутих (а.с. 36).
24 листопада 2011 року був укладений договір постачання № 48-11/2011 з ТОВ «ДІЗС», який підписаний начальником управління генерал - майором Якименко О.Г., погоджений з відповідачем, заступником керівника фінансового відділу Ніколенко Н.М., представником юридичного сектору Мєшалкіною Є.В.
В процесі розпакування зазначеного обладнання була виявлена видаткова накладна закупівлі обладнання ТОВ «ДІЗС» у ТОВ «Телекомунікаційні технології» за ціною меншою загалом на суму приблизно 57 480. 44 грн. (а.с. 46, 62-73), у зв'язку з чим було проведено службове розслідування щодо неналежного виконання обов'язків відповідачем.
Постановою помічника військового прокурора Донецького гарнізону було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно відповідача за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 425 ч. 1 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 1 п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на ї відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
У відповідності до роз'яснень п. 2 Постанови Пленуму Верхового Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередні й зв'язок та є вина зазначеної особи.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки безпосередньо відповідачем не приймалось рішення про укладання договору, тому відсутня вина відповідача, не надано об'єктивних доказів заподіяння саме відповідачем зазначеної шкоди, що повторного маркетингового дослідження позивачем проведено не було, що у матеріалах справи є докази того що попередній постачальник змінив профіль виробництва, як невигідній в Україні у зв'язку з відсутністю попиту на товар; також не надано доказів що за встановленою у накладній ТОВ «ДІЗС» ціною ТОВ «Телекомунікаційні технології» погодилось поставити необхідне позивачу обладнання а позивач відмовився від поставки, до того ж зазначена накладна містить лише частину необхідного обладнання, тому й ціна менше.
З вищенаведеного апеляційний суд вважає правильним висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки суду не доведена вина відповідача, причинний зв'язок, наявність повної матеріальної відповідальності відповідача її обсяги, оскільки рішення про укладання договору приймалось не безпосередньо відповідачем, проведення пуско - налагоджувальних робіт не постачальником (стороною договору) призвели б до зняття з гарантійного обслуговування устаткування.
Доводи апеляційної скарги, що відповідачем вивчено не п'ять, а лише три комерційні пропозиції, відповідач не врахував можливість закупівлі безпосередньо у виробника, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки зазначені обставини судом першої інстанції встановлені та їм надана відповідна правова оцінка, зазначені доводи висновків суду не спростовують.
Доводи апеляційної скарги, що судом зроблений помилковий висновок про відсутність спричиненої шкоди позивачу, тому що Договір з постачальником не містив проведення монтажу, пуско - налагоджувальних робіт, відсутній акт прийому передачі зазначених робіт, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки суду не доведено, що збільшення ціни на поставлене обладнання виникло саме з проведення не зазначених у Договорі робіт по монтажу, пуско - налагодженню обладнання, до того ж проведення зазначених робіт було обумовлено гарантійними вимогами обладнання.
Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги щодо помилкового посилання суду першої інстанції на КЗпП України є обґрунтованими і оскільки на військовослужбовців не розповсюджується дія зазначеного крдексу, вважає за можливе виключити з мотивувальної частині рішення посилання на главу 9 КЗпП України.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно та правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, з'ясував доводи і заперечення сторін, встановленим обставинам та доказам дав належну оцінку та дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись статтями 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу військового прокурора Донецького гарнізону - відхилити.
Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 13 червня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: