Справа 22ц/0590/4897/2012 Головуючий у 1 інстанції Анісімова Н.Д.
Категорія 20 Доповідач Ларіна Н.О.
17 травня 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого Зінов'євої А.Г.
суддів Ларіної Н.О., Азевича В.Б.
при секретарі Риндіній Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 15 березня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа Державний нотаріус Першої Донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_4 про визнання договору купівлі продажу квартири частково недійсним, переведення прав та обов'язків покупця та визнання права власності на квартиру, -
17 січня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі продажу квартири частково недійсним, переведення прав та обов'язків покупця та визнання права власності на квартиру.
В позові зазначено, що 22 листопада 2000 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1, який належним чином посвідчений та зареєстрований. ОСОБА_1 є матір'ю позивача, зазначена угода укладена за грошові кошти позивача, оскільки в нього з дружиною виникали постійні сварки. Позивач зазначає, що між ним та ОСОБА_1 була усна домовленість, що протягом місяця на його вимогу мати переоформить спірну квартиру на його ім'я, 16 серпня 2010 року позивач звернувся до матері з зазначеною вимогою, але ж вона відмовила йому та звернулась до суду з позовом про визначення порядку користування спірною квартирою та розподіл особового рахунку по оплаті за користування житлово - комунальними послугами. Позивач просив поновити строк на звернення до суду, визнати недійсним договір в частині особи покупця, перевести права та обов'язки покупця за договором купівлі - продажу, визнати за позивачем право власності на спірну квартиру, стягнути судові витрати.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Донецька від 24 лютого 2011 року як співвідповідача залучено ОСОБА_5
Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 15 березня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено : поновлено строк для звернення до суду, визнано недійсним договір купівлі продажу, квартири від 22 листопада 2000 року посвідчений державним нотаріусом першої Донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 3 - 4756 в частині особи покупця, переведено права та обов'язки покупця за зазначеним договором купівлі - продажу за ОСОБА_1 на ОСОБА_2, визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати в задоволенні позову відмовити, оскільки рішення суду є незаконним та необґрунтованим.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що грошові кошти ОСОБА_3 дійсно передавав позивач, оскільки з підстав безпеки йому вона сама їх надала; пояснення свідків, на які посилається суд, відомі їм зі слів позивача; що весь період мала постійний заробіток; суд помилково не врахував пояснення її доньки - свідка ОСОБА_6, оскільки саме їй відомо що квартира була куплена за гроші ОСОБА_1; до того ж квартира куплена у 2000 році, в 2003 році в шлюбі у позивача народилась дитина, а із за сварок у сім'ї позивач переїхав до ОСОБА_1, шлюб позивачем розірваний лише у 2006 році, з 2011 року син - позивач проживає у спірній квартирі з новою дружиною. Між нею та позивачем стали виникати сварки з питань не сплати комунальних послуг, тому відповідач звернулась до суду з позовом про розподіл особових рахунків та позивач пообіцяв прийняти міри щодо позбавлення її власності.
В скарзі зазначено, що відповідач працювала у сфері торгівлі, отримували високій дохід, її чоловік був пенсіонером МВД, учасником війни також мав стабільний дохід; вважає, що позивач пропустив строк на звернення до суду.
Відповідач та її представник повідомлені про дату, час та місце слухання справи належним чином у судовому засіданні, про що свідчать їх власні розписи у листі розписки (а.с. 159), тому суд відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без їх участі.
Представник позивача в судове засідання з'явився, проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив її відхилити рішення суду залишити без змін.
ОСОБА_3 повідомлена про дату, час та місце слухання справи належним чином телефонограмою, яка зареєстрована у журналі телефонограм № 2 за № 530(а.с. 157), тому суд відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без її участі.
Третя особа повідомлена про дату, час та місце слухання справи належним чином телефонограмою, яка зареєстрована у журналі телефонограм № 2 за № 531 (а.с. 156), до суду надіслала клопотання про розгляд справи за її відсутністю, тому суд відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без їх участі.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню рішення суду скасуванню з відмовою в задоволенні позовних вимог, за таких підстав.
Згідно з п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду є невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 листопада 2000 року між ОСОБА_7, яка діяла від свого імені та від імені неповнолітньої доньки ОСОБА_8 з однією сторони та ОСОБА_1 з другою сторони було укладено договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 в м. Донецьку. Зазначений договір було посвідчено державним нотаріусом , та зареєстровано в реєстрі № 3 - 4756. За умовами договору продавець продав, а покупець купив вищезазначену спірну квартиру, за п. ІІІ Договору продаж вчинений за 16 839 грн., які продавець одержала від покупця.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з пояснень свідків в судовому засіданні встановлено, що при укладанні договору власні грошові кошти були передані позивачем, відповідач не була присутня, та не надала доказів на спростування позовних вимог, що мала достатні кошти в рахунок оплати вартості квартири, не надала доказів щодо займу цих коштів в інших осіб.
Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Допустимість доказів встановлена ст. 59 ЦПК України, відповідно до якої обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обґрунтовуючи своє рішення лише поясненням свідків, на зазначені норми процесуального права, суд першої інстанції уваги не звернув.
При цьому поза увагою суду залишилось, що на підтвердження своїх доказів відповідачем суду наданий договір купівлі продажу спірної квартири, який належним чином посвідчений в нотаріальному порядку та зареєстрований у БТІ, в якому зазначено що покупцем є відповідач по справі, що продавці отримали гроші до підписання договору, факт отримання грошей до підписання договору сторонами не оспорено.
Той факт, що гроші за покупку передавав позивач, за поясненням сторін та покупця, ще не підтверджує факт їх приналежності саме позивачу, більш того суду не надано доказів на підтвердження наявності у позивача грошових коштів на момент укладення спірної угоди у розмірі зазначеному в Договорі, пояснення свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які підтвердили факт наявності грошових коштів у позивача, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки такі факти їм стали відомі зі слів позивача.
Виходячи з наведеного, позивачем в ході слухання справи не надано доказів на підтвердження свого позову про поновлення строку на звернення до суду, визнання недійсним договору купівлі продажу спірної квартири, оскільки позивач не довів що квартира куплена за його кошти, той відсутні підстави для задоволення іншої частини позовних вимог про переведення права та обов'язків покупця на нього та визнання права власності.
З вищенаведеного рішення суду підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 303 ч. 1, 304, 307 ч. 1 п. 1, 309 ч.1 п. 3, 4, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 15 березня 2012 року скасувати.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа Державний нотаріус Першої Донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_4 про визнання договору купівлі продажу квартири частково недійсним, переведення прав та обов'язків покупця та визнання права власності на квартиру.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання чинності.
Головуючий :
Судді: