Справа 22ц - 0590/3682/2012 Головуючий у 1 інстанції Здоровиця О.В.
Категорія 5 Доповідач Ларіна Н.О.
12 квітня 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого Осипчук О.В.
суддів Ларіної Н.О., Азевича В.Б.
при секретарі Риндіній Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 лютого 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Добропільська района державна адміністрація, відділ Держкомзему у Добропільському районі Донецької області, Золотоколодязька сільська Рада, про захист права власності та зобов'язання вчинити певні
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 лютого 2012 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист права власності та зобов'язання вчинити певні дії.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1, просить рішення скасувати, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги представник позивач зазначає, що висновки суду в частині доказування позивачем своєї позиції є суперечливими, тобто на думку представника позивача всі необхідні докази суду позивачем було надано. В апеляційній скарзі представник позивача не погоджується з висновком суду, що відповідно до 152 ЗК України позивач як власник земельної ділянки має право вимагати усунення порушень права на землю шляхом звернення до суду з негаторним позовом.
Представники позивача в судовому засіданні апеляційного суду, доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, рішення суду скасувати, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач та її представник в судовому засідання апеляційного суду проти доводів апеляційної скарги заперечили просили її відхилити, рішення суду залишити без зміни.
Представник Золотоколодязької сільської Ради, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутністю представника, тому суд відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без його участі.
Представники третіх осіб Добропільська района державна адміністрація, відділ Держкомзему у Добропільському районі Донецької області, належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явилися, тому суд відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без їх участі.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до 152 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати усунення будь яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 373, 386, 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.
Судом першої інстанції встановлено, що у 2004 році позивачу районним відділом земельних ресурсів були видані 2 державних акти на право власності на землю: серії ДН № 118026 від 25 листопада 2005 року та серії ДН № 118027 від 25 листопада 2004 року , які зареєстровані в книзі записів реєстрації державних актів Добропільського міського відділу земельних ресурсів за номерами № 988 та 989, але 24 жовтня 2007 року ці записи скасовані.
14 березня 2005 року позивачу було видано нові державні акти на землю серія ДН № 160314 (0, 1479 га за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд) та акт серія ДН № 160313 (0, 3751 га за адресою АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства), які зареєстровані в книзі записів реєстрації державних актів за номерами 988, 989, але дані про ці державні акти не було внесено до автоматизованої системи держаного земельного кадастру, такі дані підтверджені поясненням представника позивача, третьої особи та інформацією начальника МВ ДРФ ДП «ЦДЗК» від 21 вересня 2010 року (а.с. 110-112).
24 жовтня 2007 року ОСОБА_1 повторно видані державні акти на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 696785 (0, 1479 га за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд) та серія ЯЕ № 696784 (0, 3751 га за адресою АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства) і зареєстровані в книзі записів реєстрації державних актів на землю (а.с. 113-114).
21 травня 2008 року позивачу встановлені актом межі земельної ділянки в натурі, встановлені тимчасові межові знаки (а.с. 16), у акті зазначено, що відповідач від відпису акту відмовився.
18 березня 2010 року представник позивача звернулась до державного комітету України із земельних ресурсів Деркомземінспекція України та державної інспекцій з контролю використання та охорони земель у Донецькій області з заявою в який повідомила, що встановлені 21 травня 2008 року тимчасові межові знаки знищені відповідачем 25 жовтня 2009 року, 08 квітня 2010 року спеціалістами державної інспекцій з контролю використання та охорони земель у Донецькій області проведена перевірка додержання вимог земельного законодавства, складеними актами (а.с. 31-33) встановленні порушення межових знаків відповідачем, складені протоколи за якими відповідач визнана виною у вчинені адміністративного правопорушення за ст. 53-1 КУпАП та за ст. 56 КУпАП України.
З пояснень представників позивача в судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що саме на підставі зазначених протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності відповідача вони вважають, що провина відповідача доведена, тому просять задовольнити позовні вимоги.
Зазначені протоколи постановами Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 вересня 2011 року (щодо самовільного захвату земельної ділянки позивача ), та Куйбишевського районного суду м. Донецька (щодо знищення межових знаків на земельної ділянці сторін) та провадження закрити (а.с. 58-59, 60).
Відповідно до ст.ст. 10 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях, обов'язок доказування покладений на сторони у справі.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що провина відповідача в знищенні межових знаків не встановлена, на теперішній час (як встановлено з пояснено представника позивача та відповідача) впродовж межі відповідача між ділянкою сторін існує земельна ділянка 2 метри, яка жодною стороною не обробляється, тобто відповідач не користується зазначеною позивачем ділянкою та не перешкоджає у її користуванні.
З зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується й суд апеляційної інстанції, оскільки позивачем суду не доведено наявність перешкод у користуванні та захваті земельної ділянки позивача відповідачем, не зазначено яким чином можливо ці перешкоди усунути, адміністративні протоколи щодо провини відповідача скасовані судом.
Доводи апеляційної скарги, про зайве посилання суду першої інстанції на наявність негаторного позову та надання позивачем всіх необхідних доказів провини відповідача, визнання відповідачем порушення прав позивача, апеляційним судом не приймається до уваги, оскільки права володіння землею позивача не позбавлено, на момент подання позову суду не доведено порушення права позивача на спірну частину земельної ділянки, як встановлено з пояснень представників позивача межові знаки знаходяться на спірній земельній ділянці позивача під шаром землі, провина відповідача нею не визнана та судом не встановлена.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно та правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, з'ясував доводи і заперечення сторін, встановленим обставинам та доказам дав належну оцінку та дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303 ч. 1, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання чинності.
Головуючий :
Судді: