Справа 22ц -0590/ 4063/12 Головуючий у 1 інстанції Саржевська І.В.
Категорія 24 Доповідач Ларіна Н.О.
19 квітня 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого Маширо О.П.
суддів Ларіної Н.О., Азевича В.Б.,
при секретарі Риндіній Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 23 лютого 2012 року по цивільній справі за позовною заявою обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа - комунальне підприємство «Краснолиманська житлово - експлуатаційна контора» про стягнення заборгованості за спожиті послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, -
Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 23 лютого 2012 року позовні вимоги задоволено частково: стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за спожиті послуги теплопостачання та гарячого водопостачання в розмірі 2064,21 грн., витрати по сплаті судового збору.
В апеляційній скарзі відповідачі просили рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким відмовити у частковому задоволені вимог позивача, оскільки рішення ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та діючому законодавству.
У апеляційній скарзі відповідачі зазначали, що суд, посилаючись на не зареєстровані у Міністерстві юстиції України роз'яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 07.09.2007 року №12/2-662 щодо періодичної повірки засобів обліку, дійшов неправильних висновків, що відповідачі зобов'язані за власний рахунок проводити повірку лічильника гарячої води, судом не встановлено наявність договірних відносин між позивачем та відповідачами, а також не врахована щомісячна оплата відповідачами комунальних послуг за спожиті послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, до того ж так як квартира знаходиться у комунальній власності, то й лічильники знаходяться у власності ЖЕКу.
ОСОБА_1, в судовому засіданні апеляційного суду, доводи апеляційної скарги підтримав. Просив її задовольнити, рішення суду скасувати, відмовити в частковому задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з'явилась, про дату, час та місце слухання апеляційної скарги повідомлена належним чином, про що свідчить розписка у матеріалах справи (а.с. 82).
Представник позивача в судове засідання апеляційного суду не з'явився, повідомлений про розгляд справи належним чином, до суду надіслав заяву з клопотанням про розгляд справи за відсутністю його відсутністю, в якої зазначив, що заперечує проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник третьої особи в судове засідання апеляційного суду не з'явився, повідомлений про розгляд справи належним чином - телефонограмою, яка зареєстрована у Журналі телефонограм № 2 за №№ 545, тому відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України справу розглянуто без його участі.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які склалися між сторонами і надав їм відповідну оцінку.
Рішенням суду встановлено, що відповідачі по справі мешкали та були зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 до 11 січня 2012 року, та були споживачами та абонентами теплопостачання та гарячого водопостачання. Між позивачем та відповідачами є фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг. Договір про надання послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання між сторонами не укладено, однак послуги фактично підприємством надавалися.
Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу України п. 5, 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» наймач повинний своєчасно сплачувати комунальні послуги.
Відповідно до «Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуг з центрального опалення і постачання гарячої води», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 року № 955 та «Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 959 періодична повірка, обслуговування, та ремонт квартирних приладів обліку здійснюється за рахунок підприємства, що надають такі послуги, якщо засоби обліку знаходяться у їх власності.
Відповідно до рішення Краснолиманського виконкому №10 від 25 січня 2006 року виконавцем послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання визначене КП «Краснолиманський ЖЕК», прилади обліку гарячої води на баланс КП «Краснолиманський ЖЕК» не приймалися, оплата за державну повірку лічильників гарячої, холодної води та їх монтаж демонтаж і транспортування, які встановлені в квартирах споживачів, до тарифу на оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території не закладена (а.с. 59, 57).
З наданого суду першої інстанції, акту прийому в експлуатацію засобу обліку споживання гарячої води, вбачається 14 грудня 2006 року представниками позивача оглянутий пристрій обліку споживання гарячої води, ОСОБА_1 під підпис проінструктований щодо експлуатації та дати повірки приладу обліку, в зазначений термін повірки 4 квартал 2009 року, тобто у листопаді 2009 року у відповідачів сплинув строк для проведення державної повірки лічильника гарячої води, відповідачі, не здійснивши повірку лічильника, користувалися гарячою водою з листопада 2009 року до 11 січня 2012 року (а.с. 60). З наданих суду першої інстанції довідки про рух грошових коштів (з зазначенням тарифів, помісячних нарахувань та виплат відповідачів) за особовим рахунком № 14708 за спірний період вбачається наявність заборгованості у розмірі 2064,21 грн.(а.с. 8-14).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі фактично отримували послуги позивача, своєчасно не провели повірку лічильника, сплачували за спожиті послуги не за тарифами, внаслідок чого, утворилася заборгованість, тому на підставі ст. ст. 11,525-526 ЦК України, ст. 68 ЖК України, ст. 18 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачів у солідарному порідку 2064, 21 грн. основного боргу та судових витрат.
Колегія суддів вважає за можливе погодитися з даними висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на законі та обставинах справи, відповідачі отримували послуги позивача, своєчасно не провели повірку лічильника, сплачували за послуги позивача за показанням лічильника, а не у визначених законодавством та заявленим позивачем розмірах, тому утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, тому рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів інфляційних в сумі 41, 37 грн. та 3% річних в сумі 34, 39 грн. не ревізується.
Доводи апеляційної скарги, що судом не встановлено наявність договірних відносин між позивачем та відповідачами, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки відповідачі фактично користувались послугами позивача, що не заперечували.
Доводи апеляційної скарги, що відповідачі зобов'язані за власний рахунок проводити повірку лічильника гарячої води, що на думку відповідачів так як квартира знаходиться у комунальній власності, то й лічильники знаходяться у власності ЖЕКу тому вони повинні за свій рахунок проводити повірку, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки відповідач був повідомлений про необхідність та дату повірки лічильника у 4 кварталі 2009 року (а.с. 60), та відповідно до наведених вище норм законодавства ремонт квартирних приладів обліку здійснюється за рахунок підприємства, що надають такі послуги, якщо засоби обліку знаходяться у їх власності, у власність або на балансі житлової організації чи позивача прилад у квартирі відповідача не передавався.
Доводи апеляційної скарги, що не врахована щомісячна оплата відповідачами комунальних послуг за спожиті послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки з розрахунків позивача по нарахуванням та сплатам відповідачами вбачається наявність заборгованості за період з жовтня 2009 року по грудень 2011 року у сумі 2064,21(110.55+53,32-79,66+217,44-85,72+131,84-64,76+158,28+461,38-265,84+473,23+453,31-614,29+68,60+305,80+522,49), з врахуванням всіх сплат відповідачів станом на 01 січня 2012 року.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись статтями 303-304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 23 лютого 2012 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді: