Справа № 22 ц-0590/4390/2012 р. Головуючий 1 інстанції - Назаренко Г.В.
Категорія - 24 Доповідач - Азевич В.Б.
26 квітня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Осипчук О.В.,
суддів: Ларіної Н.О., Азевича В.Б.,
при секретарях Риндіній Н.С., Перепечаєнко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського міського суду Донецької області від 16 березня 2012 року, -
Рішенням Кіровського міського суду Донецької області від 16 березня 2012 року позов задоволений частково - з відповідачки стягнуто на користь підприємства суму заборгованості за період з 1 листопада 2004 року по 31 грудня 2011 року у сумі 11 586,44 коп. та судовий збір - 214,60 грн.
Відповідачка оскаржує рішення суду в частині стягнення загальної суми заборгованості, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги зазначає, що вона подала суду заяву, у якій просила застосувати до спірних правовідносин позовну давність. Її представник ОСОБА_2, який був присутнім у судовому засіданні, позов не визнав та пояснював, що договір реструктуризації боргу від 1 листопада 2004 року був підписаний ним він її імені без надання будь-яких повноважень.
Таким чином, вона не визнавала заборгованість та до звернення позивача до суду з даним позовом не знала про існування вказаного договору.
Вважає, що відповідно до ст. 257 ЦК України стягненню підлягає лише сума заборгованості за період з 3 лютого 2009 року по 3 лютого 2012 року, оскільки позивач звернувся до суду 3 лютого 2012 року.
З 14 лютого 2011 року її квартира була підключена до мережі центрального опалення і вона почала своєчасно сплачувати з послугу з теплопостачання. З урахуванням сплачених сум за лютий - квітень 2011 року та за жовтень - грудень 2011 року, вона повинна сплатити заборгованість за період з 3 лютого 2009 року по 14 лютого 2011 року у сумі 5 712,28 грн., що в межах позовної давності і вона цей борг визнає.
Відповідачка та її представник ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги.
Представник ОКП «Донецьктеплокомуненерго» Голубович А.А. просила її відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Апеляційний суд вважає, що місцевий суд повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, встановлені факти, надані сторонами докази, правильно вирішив спір по суті позовних вимог.
Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1, зареєстрована у вказаній квартирі та є споживачем теплової енергії у багатоквартирному житловому будинку.
Згідно договору №84-б про реструктуризацію заборгованості за послуги з теплопостачання, укладеному між ВО «Кіровськтепломережа» та ОСОБА_1 4 листопада 2004 року, відповідачці надана розстрочка погашення заборгованості, що утворилася станом на 1 липня 2003 року у сумі 2 7808,58 грн. на період з листопада 2004 року по листопад 2009 року.
Відповідно до акту обстеження квартири відповідачки та акту про відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП, складений комісією ОСББ «Молодіжний 19» 20 жовтня 2008 року, центральне опалення в квартирі ОСОБА_1 демонтовано власником самостійно. Відповідачка 18 травня 2009 року зверталася письмово до позивача з заявою про обстеження її квартири на предмет використання теплопостачання та визначення суми заборгованості.
Наказом ОКП «Донецьктеплокомуненерго» від 18 квітня 2006 року №124 виробничу одиницю «Кіровськтепломережа» було закрито з 30 червня 2006 року шляхом приєднання до виробничої одиниці «Жданівкатепломережа», створивши експлуатаційну дільницю в м. Кіровське.
Рішенням Кіровської міської ради від 14 липня 2010 року №5/62-10 виконавцем житлово-комунальних послуг з управління будинків, споруд та прибудинкових територій з центрального опалення, водопостачання та водовідведення у житловому фонді комунальної власності територіальної громади визначено КП «КУЖЕП» та ОСББ, зареєстрованих в м. Кіровське, виробниками комунальних послуг з централізованого опалення - ВО «Жданівкатепломережа» ОКП «Донецьктеплокомуненерго».
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що права позивача порушені відповідачкою і підлягають судовому захисту шляхом стягнення з неї суми заборгованості.
При визначенні суми боргу, суд врахував, що відповідачкою згідно квитанції №124 від 19 січня 2012 року проведена оплата послуги з теплопостачання за грудень 2011 року на суму 528,52 грн.
Також суд застосував до спірних трирічний строк позовної давності, встановлений ст. 71 ЦК УРСР, у зв'язку з чим, відмовив у стягненні суми заборгованості за період з 1 жовтня 1998 року по 31 грудня 2003 року.
Разом з тим, суд дійшов висновку, що факт укладення з відповідачкою договору про реструктуризацію від 4 листопада 2004 року згідно ст. 264 ЦК України свідчить про визнання боргу та переривання позовної давності, у зв'язку з чим визнав за необхідне стягнути заборгованість за період з 1 листопада 2004 року по 31 грудня 2011 року у сумі 11 586,44 грн.
Колегія суддів вважає за можливе погодитися з даними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Відповідачка підписала договір реструктуризації заборгованості, що свідчить про визнання нею свого боргу. Початком спливу строку позовної давності за цим договором - листопад 2009 року. (а. с. 9)
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачка не довела при розгляді справи своїх заперечень проти позову стосовно підписання договору реструктуризації іншою особою.
Підприємство зверталося у грудні 2010 року з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, який було скасовано ухвалою суду від 14 січня 2011 року. (а. с. 13)
Таким чином, суд першої інстанції правомірно не застосував позовну давність в частині стягнення заборгованості.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд вважає, що при встановленні зазначених фактів і ухваленні рішення судом першої інстанції не порушено норми процесуального та матеріального права, які би призвели до неправильного вирішення справи.
З огляду на наведене, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч. 1 п.1, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кіровського міського суду Донецької області від 16 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: