Справа № 22ц-0590/4598/2012 р. Головуючий у 1 інстанції Супрун М.Ю.
Категорія 24 Доповідач Азевич В.Б.
19 квітня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Маширо О.П.,
суддів: Азевича В.Б., Ларіної Н.О.,
при секретарі Риндіній Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 14 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про відшкодування зайво сплаченої суми за користування електроенергією,
Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 14 березня 2012 року відмовлено у задоволені зазначеного позову.
В апеляційній скарзі позивачка просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та на неповне з'ясування всіх обставин справи.
Вважає, що суд не вірно втлумачив положення постанови НКРЕ України від 10 березня 1999 р. N 309, якою затверджений Порядок застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, зі змінами, що внесені постановою НКРЕ України від 10.11.2009 року.
На її думку, п. 1.4 Порядку передбачає, що право на оплату за тарифом 15,6 коп. за 1 кВт·год. мають мешканці багатоквартирних будинків, що не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання, а не мешканці населених пунктів (міст, сіл, селищ) за наявності вказаних умов, як помилково вважав суд.
Постановою НКРЕ України №343 від 17.03.2011 року були внесені зміни в п. 14.1 Порядку згідно з якими, для населення, що проживає у багатоквартирних будинках не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання, оплата проводиться за тарифом 17,95 грн.
Оскільки в акті Держенергонагляду від 23.06.2011 року зазначено, що будинок АДРЕСА_1, у якому вона мешкає та споживає електроенергію, не газифіковано природним газом, а внутрішньобудинкові системи опалення не функціонують та демонтовані у зв'язку з припиненням експлуатації котелень згідно рішення Макіївської міської ради, тому вона має право на застосування таких тарифів.
Позивачка, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» Чмирьова Л.С. просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Заслухавши доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які склалися між сторонами і надав їм відповідну оцінку.
Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що позивачка проживає у багатоквартирному житловому будинку, який не газифіковано природним газом, а внутрішньобудинкові системи опалення не функціонують та демонтовані у зв'язку з припиненням експлуатації котелень згідно рішення Макіївської міської ради.
При цьому суд встановив, що населений пункт, де проживає позивачка, не відноситься до населених пунктів, які не газифікованих природним газом та у яких відсутні системи централізованого опалення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачка за період з грудня 2009 року по квітень 2011 року не відносилася до категорії споживачів, які зазначені в п. 1.4 постанови НКРЕ від 10 березня 1999 р. N 309.
Суд визнав, що право на оплату електроенергії за відповідними тарифами виникло у позивачки після внесення змін у вказану постанову постановою НКРЕ України № 627 від 14 квітня 2011 року, згідно з якими, слова з п. 1.4 виключені слова «населених пунктів (міст, сіл, селищ)», тобто була змінена категорія споживачів.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд обґрунтовано виходив з того, що відповідний акт Держенергонагляду було складено 23 червня 2011 року, тому позивачка з 1 червня 2011 року відноситься до вказаної категорії споживачів та повинна оплачувати електроенергію за тарифами, що передбачені п. 1.4 постанови НКРЕ від 10 березня 1999 р. N 309 (за змінами від 14 квітня 2011 року).
З вказаними висновками суду першої інстанції можливо погодитися, виходячи з наступного.
Правовідносини між сторонами врегульовані Порядком застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, який затверджено постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 10 березня 1999 р. N 309 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 10 липня 2002 р. N 758) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 березня 1999 р. за N 152/3445.
Пункт 1.4 цього Порядку передбачав можливість оплати за користування електроенергією за заниженими тарифами у разі, якщо будинки були обладнанні електричними плитами у встановленому законом порядку.
Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 10.11.2009 р. N 1280 пункт 1.4 доповнено абзацом третім згідно з яким, «відпуск електроенергії населенню, яке проживає в багатоквартирних будинках населених пунктів (міст, сіл, селищ), не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання, проводиться за тарифом 15,6 коп. за 1 кВт·год».
Відповідно до Указу Президента України від 14.03.95 N 213 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України» (із змінами) та розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 N 1324-р «Про додаткові заходи щодо енергозабезпечення населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом», постановою НКРЕ України від 28 грудня 2009 року N 707 та наказом Міністерства палива та енергетики України від 28 грудня 2009 року N 769 затверджені Методичні рекомендації щодо порядку застосування тарифів на електричну енергію, що споживається населенням, яке проживає в багатоквартирних будинках населених пунктів (міст, сіл, селищ), не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання.
Накази втратили чинність згідно з наказом Національної комісії регулювання електроенергетики України від 21 квітня 2011 року N 271.
Вказані Методичні рекомендації використовуються при застосуванні тарифів, затверджених постановою НКРЕ від 10.03.99 N 309 (у редакції постанови НКРЕ від 10.11.2009 N 1280 та з наступними змінами), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.11.2009 за N 1121/17137.
Пунктами 2 - 5 цих Методичних рекомендацій передбачено, що відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року N 507, багатоквартирним будинком вважається житловий будинок з трьома та більше квартирами (будинки багатоквартирні масової забудови, будинки багатоквартирні підвищеної комфортності, будинки житлові готельного типу). До них не належать гуртожитки, готелі, туристичні бази та будинки відпочинку, спарені або зблоковані будинки з окремими квартирами, що мають свій власний вхід з вулиці, а також відокремлені житлові будинки садибного типу (міські, позаміські, сільські), вілли, дачі, будинки для персоналу лісового господарства, літні будинки для тимчасового проживання, садові будинки та т. ін.
Обов'язковими умовами застосування зазначеного тарифу на електричну енергію є:
I умова - населений пункт (місто, село, селище) не газифікований природним газом (на території адміністративно-територіальної одиниці понад три роки немає газопостачання природним газом). Підтвердженням відповідних обставин може бути довідка органу місцевого самоврядування адміністративно-територіальної одиниці;
II умова - у цьому населеному пункті немає (не будувалися, демонтовані) або не функціонують понад три роки системи централізованого теплопостачання (системи централізованого теплопостачання, які не знято з балансу експлуатаційної організації, але немає можливості їх експлуатувати у зв'язку з проведенням реконструкції або демонтажу).
Підтвердження факту відсутності або неможливості експлуатації систем централізованого теплопостачання населеного пункту (місто, село, селище) здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 року N 929 "Про посилення контролю за режимами споживання електричної і теплової енергії" та засвідчується актом відокремленого підрозділу Держенергонагляду у відповідному регіоні у разі офіційного звернення місцевого органу самоврядування та отримання від нього копії довідки про підтвердження факту відсутності понад три роки газопостачання природним газом на території населеного пункту (місто, село, селище). Акт складається у чотирьох примірниках, один з яких надається енергопостачальній компанії, другий - обласній державній адміністрації, третій - місцевому органу самоврядування, а четвертий залишається у відокремленого підрозділу Держенергонагляду відповідного регіону. Копія акта надається відокремленим підрозділом Держенергонагляду відповідного регіону територіальному представництву НКРЕ.
Відокремлений підрозділ Держенергонагляду у відповідному регіоні за власною ініціативою, але не рідше, ніж раз на рік, підтверджує факт відсутності або неможливості експлуатації систем централізованого теплопостачання населеного пункту, що зафіксовано в попередньому акті, і фіксує це наступним актом.
Тобто Методичними рекомендаціями визначені обов'язкові умови застосування зазначеного тарифу на електричну енергію та порядок підтвердження факту відсутності або неможливості експлуатації систем централізованого теплопостачання населеного пункту.
Таким чином, проте позивачка у період з грудня 2009 року не мала права на застосування вказаних тарифів.
Постановою НКРЕ від 14.04.2011 року №627 (Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2011 р. за N 522/19260) «Про внесення змін до тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, та затвердження Змін до Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам» були внесені наступні зміни - а саме у главі 1: у пункті 1.4: слова «населених пунктів (міст, сіл, селищ)» виключено;
після абзацу п'ятого доповнено пункт новими абзацами такого змісту:
«Для цілей цього Порядку до багатоквартирних будинків належать житлові будинки з трьома та більше квартирами (будинки багатоквартирні масової забудови, будинки багатоквартирні підвищеної комфортності, будинки житлові готельного типу), крім гуртожитків, готелів, туристичних баз, таборів, будинків відпочинку, відокремлених житлових будинків садибного типу (міських, позаміських, сільських), вілл, дач, будинків для персоналу лісового господарства, літніх будинків для тимчасового проживання, садових будинків, а також спарених або зблокованих будинків з окремими квартирами, що мають свій власний вхід з вулиці, тощо.
Підтвердження факту відсутності газифікації природним газом багатоквартирних будинків та відсутності або нефункціонування у зазначених будинках систем централізованого теплопостачання здійснюється на підставі акта, виданого державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - державна інспекція).
Державна інспекція звертається до відповідного органу місцевого самоврядування для отримання підтвердження факту відсутності газифікації природним газом та відсутності або нефункціонування систем централізованого теплопостачання в окремих багатоквартирних будинках.
Акт складається у довільній формі у чотирьох примірниках, один з яких надається відповідній енергопостачальній компанії, другий - відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, третій - органу місцевого самоврядування, а четвертий залишається у державній інспекції. Копію акта державна інспекція надає відповідному територіальному органу НКРЕ.
Державна інспекція не рідше одного разу на рік з урахуванням попередньо виданого акта підтверджує факт відсутності газифікації природним газом та відсутності або нефункціонування систем централізованого теплопостачання в окремих багатоквартирних будинках шляхом складання акта про підтвердження відсутності газифікації природним газом та відсутності або нефункціонування систем централізованого теплопостачання в окремих багатоквартирних будинках.
При цьому тариф, визначений в абзаці п'ятому цього пункту, має застосовуватися з наступного розрахункового періоду після складання відповідного акта державною інспекцією.» (Дата набрання чинності10.05.2011 року.)
З урахуванням вказаних змін законодавства, Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Донбаському регіоні був складений відповідний акт №2 від 23 червня 2011 року і з 01.07.2011 року позивачці було проведено перерахунок за спожиту електроенергію за тарифом 0.2154 за 1 кВт·год. (а. с. 13 -14)
Враховуючи викладене, право на застосування вказаного тарифу виникло у позивачки з моменту внесення змін до законодавства та складання відповідного акту, тому суд першої інстанції обґрунтовано і з урахуванням всіх обставин справи дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не ґрунтуються на законі, і не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом.
З огляду на наведене, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 14 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: