Справа № 22ц - 0590/1052/2012 р. Головуючий у 1 інстанції Коваленко В.В.
Категорія 27 Доповідач Азевич В.Б.
23 лютого 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Зінов'євої А.Г.,
суддів: Ларіної Н.О., Азевича В.Б.,
при секретарі Якубовській А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про розірвання кредитного договору,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Донецька від 19 жовтня 2011 року, -
У лютому 2010 року ПАТ «Банк Форум» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №0424/08/19-N від 16.05.2008 року у розмірі 30 580,02 доларів США.
В ході розгляду справи Банк неодноразово збільшував свої позовні вимоги та просив стягнути вказану суму заборгованості у розмірі 36 168,06 доларів США з позичальника, а також з поручителя ОСОБА_2 Ухвалою суду від 17 травня 2011 року ОСОБА_2 була притягнута до участі у справі в якості співвідповідача.
Відповідач ОСОБА_1 подав зустрічний позов про розірвання вказаного кредитного договору.
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 19 жовтня 2011 року задоволений позов банку та відмовлено у задоволенні зустрічного позову.
Стягнуто солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 36 168,06 доларів США, а також штраф за невиконання зобов'язань по перестрахуванню предмета застави - 5 000 грн., судовий збір - 1 700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120 грн., а всього - 6 820,00 грн.
У задоволенні позову ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору відмовлено.
На дане рішення відповідачі подали апеляційну скаргу зазначаючи, що рішення є необґрунтованим і незаконним та підлягає скасуванню.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги посилаються на те, що за умовами кредитного договору відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 28 000 доларів США з терміном їх повернення в строк до 13.05.2033 року із первинною ставкою 12,5%, але в умовах мирової фінансової кризи зменшилися прибуток відповідача, який займається підприємницькою діяльністю, що є однією з причин для розірвання кредитного договору.
На їх думку, збільшення курсу долара США по відношення до гривні свідчить про істотну зміною становища, оскільки ОСОБА_1 необхідно сплачувати суму заборгованості, яка значною мірою зросла.
Зазначають, що відповідно до норм діючого цивільного законодавства сума заборгованості повинна стягуватися в національній валюті. При цьому банк не надав доказів наявності у нього ліцензії на здійснення валютних операцій, яка би свідчила про правомірність стягнення суми заборгованості за кредитним договором саме у доларах США.
Окрім того, вважають, що заборгованість повинен погашати лише позичальник, яким є ОСОБА_1, оскільки порука ОСОБА_2 припинилася у зв'язку з тим, що без згоди поручителя банк збільшив процентну ставку до 15 відсотків.
Просять скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов ОСОБА_1 у повному обсязі, а позовні вимоги банку задовольнити частково стягнувши заборгованість за кредитним договором №0424/08/19-N від 16.05.2008 року лише з ОСОБА_1 в національній грошовій одиниці України.
Відповідачі та їх представник відповідачів ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги.
Представник банку Кондяков А.С. просив її відхилити.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні, виходячи з наступного.
Згідно п. 4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що 16.05.2008 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №0424/08/19-N за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 28 000 доларів США на термін до 13.05.2033 року.
Кредитні кошти були отримані на придбання нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1.
Як визначено пунктам 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 3.3 кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язаний щомісячно, згідно графіку, здійснювати повернення частини кредиту, а також сплачувати нараховані відсотки за використання кредиту.
На забезпечення виконання умов даного кредитного договору між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №0424/08/19-N/S-1.
Про невиконання зобов'язання по поверненню кредиту банк повідомив ОСОБА_1 рекомендованим листом від 20.08.2009 року вихід. №268/8.24.13.6/41.
Станом на 17 листопада 2010 року заборгованість склала 36 168,06 доларів США, а штраф за невиконання зобов'язань по перестрахуванню предмета застави - 5 000 грн.
Приймаючи рішення про задоволення позову банку та про відмову у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник має вказану заборгованість, яку він повинен погасити разом з поручителем у валюті зобов'язання.
Суд не прийняв до уваги доводи ОСОБА_1 про наявність підстав для розірвання кредитного договору, а саме, зменшення суми його прибутку від підприємницької діяльності.
З вказаними висновками суду першої інстанції можливо частково погодитися, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачені наслідки порушення договору позичальником, а саме, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено ч. 1 ст. 628 та ч. 1 ст. 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно п. 1.1 кредитного договору №0424/08/19-N, позичальнику наданий банком кредит у сумі 28 000 доларів США. (а. с. 5)
Підписавши договір про отримання кредиту в доларах США, відповідач виразив своє волевиявлення та погодився з його умовами, тому доводи щодо валюти кредитування не ґрунтуються на законі та положеннях договору кредиту.
Згідно ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Відповідачами не наведені підстави, які би свідчили про припинення договору поруки, що укладений банком з ОСОБА_2, тому не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо погашення суми боргу лише позичальником.
З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції про стягнення кредитної заборгованості з відповідачів у солідарному порядку та про відмову у задоволенні позову про розірвання договору кредиту є обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на законі і обставинах справи та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуально права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Можливо погодитися з тим, що суму заборгованості, яка підлягає стягненню слід зазначити з переведенням долару США в українську гривню за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
Як роз'яснив у п. 14 постанови Пленум Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 «Про судове рішення у цивільній справі», згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання.
У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").
З огляду на викладене, з відповідачів підлягає стягненню у солідарному порядку 36 168,06 доларів США, що за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення судом першої інстанції еквівалентно 288 465,60 грн. згідно з наступним розрахунком: 36 168,06 доларів США х 7.9757 грн. - курс долара США по відношенню до гривні України з 18 жовтня 2011 року, який опублікований у офіційному виданні газеті «Урядовий кур'єр» №19 від 19 жовтня 2011 року.
Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції в частині заборгованості за кредитним договором у солідарному порядку змінити.
В іншій частині рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч.1 п. 3, 309 ч. 1 п. 4, 314 ч. 2, 316, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 19 жовтня 2011 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором у солідарному порядку змінити.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 36 168,06 доларів США, що еквівалентно 288 465 (двісті вісімдесят вісім тисяч чотириста шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання чинності безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: