1
Справа №11-0590-3122-12 р. Головуючий 1-ій інстанції: Гладишенко І.В.
Категорія ст. 115 ч.2 КК України Доповідач: Опря Л.О.
Ім'ям України
05 жовтня 2012 року м. Донецьк
Колегія суддів судової палати по кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого - Опря Л.О.
суддів - Акуленка В.В., Стародуба О.Г.
за участю прокурора - Красної К.А.
за участю потерпілого - ОСОБА_2
розглянула кримінальну справу по апеляційним скаргам захисника ОСОБА_3, державного обвинувача на вирок Кіровського районного суду м. Донецька від 21 червня 2012 року, яким:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр-н України, з вищою освітою, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий; засуджений
- за ст. 115 ч.2 п.4,6 КК України до 13 років позбавлення волі з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності;
- за ст. 187 ч.4 КК України до 9 років позбавлення волі з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України остаточне покарання визначено за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 13 років позбавлення волі з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності, -
Згідно з вироком ОСОБА_4 засуджений за те, що він ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 16.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, направляючись з раніше знайомою ОСОБА_5 від місця проживання останньої за адресою: АДРЕСА_1, у бік зупинки громадського транспорту «Бірюзова-2» по вул. Кірова в м. Донецьку. Перебуваючи біля ринку, розташованого біля будинку №40 по вул. Бірюзова м. Донецьку ОСОБА_4 обманним шляхом, під вигаданим приводом запропонував ОСОБА_5 пройти разом з ним до лісопосадки, що розташована за залізничним полотном - в місце відсутності перехожих, на що остання погодилася. Приблизно о 16.30 год., перебуваючи в зазначеній лісопосадці, на відстані 35 м від залізничного полотна та на відстані 3 м від поля, з метою скоєння розбійного нападу, достовірно знаючи про наявність у ОСОБА_5 грошових коштів, та умисного протиправного спричинення смерті іншій людині, з особливою жорстокістю, з корисних мотивів, діючи умисно, протиправно, в момент, коли ОСОБА_5 була повернута боком до ОСОБА_4 та не спостерігала за діями останнього, обома руками обхватив ОСОБА_5 за плечі та повалив її на землю, де почав душити спочатку однією рукою, а потім обома руками, від чого остання втратила свідомість. Після чого ОСОБА_4, вважаючи, що своїми діями умисно протиправно позбавив життя ОСОБА_5, заволодів грошовими коштами в розмірі 800 грн., які знаходилися в кармані джинсових штанів ОСОБА_5 та належали останній. Знаходячись біля ОСОБА_5 та помітивши, що вона подає признаки життя, з метою доведення до кінця свого злочинного наміру, спрямованого на протиправне спричинення смерті ОСОБА_5, підняв з землі фрагмент природного каменя, усвідомлюючи, що від його дій потерпіла відчуватиме особливі муки та страждання і бажаючи саме таким чином позбавити її життя, наніс вказаним фрагментом природного каменя не менш 3 ударів у лобову частину голови ОСОБА_5. Внаслідок умисних дій ОСОБА_4, ОСОБА_5, відповідно висновку судово-медичної експертизи №187 від 29.02.2012 року були спричинені тілесні ушкодження, в результаті чого ОСОБА_5 померла на місці. Причиною смерті є сукупність тілесних ушкоджень, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. Довівши до кінця свій злочинний намір, спрямований на умисне вбивство з особливою жорстокістю з корисним мотивів в ході розбійного нападу з метою приховання цих злочинів, ОСОБА_4 викинув фрагмент природного каменя, яким наніс удари по голові ОСОБА_5, на відстань 30 м від місця скоєння злочинів, після чого з викраденими грошовими коштами з місця скоєння злочину зник.
У принесеній на вирок апеляційній скарзі державний обвинувач, посилаючись на суттєві порушення судом вимог кримінально-процесуального закону, оскільки зазначена справа повинна слухатися судом колегіально у складі трьох суддів, а відповідно протоколів судового засідання від 24.05.2012 року та 21.06.2012 року справа слухалася суддею одноособово; не мотивовано в якій частині підлягає конфіскації в дохід держави майно засудженого, просив про скасування вироку та повернення справи на новий судовий розгляд.
У принесеній на вирок апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості скоєного та особі засудженого внаслідок суворості, оскільки ОСОБА_4 на досудовому слідстві та в судовому засіданні повністю визнав свою вину, написав явку з повинною та в подальшому надавав свідчення відносно скоєного злочину, є єдиним годувальником, виховував та забезпечував своїх дітей, мешкав з батьками, що мають поганий стан здоров'я та потребують постійного догляду, просила вирок змінити та пом'якшити покарання засудженому, обравши мінімальну міру покарання, передбачену санкцією більш суворого покарання.
Заслухавши доповідача, думку прокурора Красної К.А., яка підтримала доводи апеляції державного обвинувача та просила скасувати вирок у зв'язку з суттєвим порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства та повернути справу на новий судовий розгляд, потерпілого ОСОБА_2, про залишення вироку суду 1-ої інстанції без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів знаходить аргументи апеляції державного обвинувача необґрунтованими в частині визначення частки майна засудженого, що конфіскується, та підлягаючими частковому задоволенню, аргументи апеляції захисника підлягаючими частковому задоволенню, вирок суду 1-ої інстанції підлягаючим скасуванню, а кримінальна справа поверненню на новий судовий розгляд, з наступних підстав.
Досудовим слідством ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 115 ч.2 п.4,6, 187 ч.4 КК України, за одне з яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Відповідно ст. 17 ч.2 КПК України кримінальні справи про злочини, за які законом передбачена можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі, розглядаються в суді першої інстанції у складі трьох осіб незалежно від наявності клопотання підсудного про такий розгляд.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, а саме з протоколу судового засідання від 14.05.2012 року, а також постанови суду від 14.05.2012 року, попередній розгляд по справі було проведено судом у складі трьох суддів, що на даній стадії процесу законом не передбачено (а.с.290-291, 293), згідно протоколів судового засідання від 24.05.2012 року (а.с.299-305) та 21.06.2012 року (а.с.316-318) зазначена справа слухалася суддею одноособово, однак вирок від 21.06.2012 року винесено суддями колегіально.
Відповідно ст. 370 ч.1 КПК України істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.
Таким чином, вирок суду 1-ої інстанції постановлено з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства.
За таких обставин вирок суду 1-ої інстанції, як постановлений з істотним порушенням кримінально-процесуального законодавства, неможливо визнати законним і обґрунтованим, а тому він підлягає скасуванню з поверненням справи на новий розгляд.
При новому розгляді кримінальної справи суду необхідно ретельно дослідити матеріали кримінальної справи, усунути вказані порушення вимог ст.17 КПК України, дати належну оцінку встановленим на досудовому слідстві фактичним обставинам по справі і перевірити, чи підтверджуються вони сукупністю об'єктивних доказів по справі, після чого зробити висновок про доведеність чи недоведеність вини ОСОБА_4 у обсязі пред'явленого обвинувачення.
Крім того, при новому розгляді справи суду потрібно перевірити доводи, наведені у апеляційній скарзі захисника засудженого.
Стосовно ОСОБА_4 досудовим слідством була обрана міра запобіжного заходу з урахуванням тяжкості пред'явленого обвинувачення у вигляді утримання під вартою.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, знаходячись на свободі, може перешкодити встановленню істини по кримінальній справі та її розгляду в розумний строк.
Тому, щодо ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу державного обвинувача задовольнити.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Кіровського районного суду м. Донецька від 21 червня 2012 року відносно ОСОБА_4 за ст.ст. 115 ч.2 п.4,6, 187 ч.4 КК України, як постановлений з порушенням вимог ст.17 КПК України, скасувати.
Кримінальну справу відносно ОСОБА_4 за ст.ст. 115 ч.2 п.4,6, 187 ч.4 КК України повернути на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 - утримання під вартою в СІ-5 м. Донецька, залишити без зміни.
Судді: