Справа № 22ц/0590/9334/2012 р. Головуючий в 1 інстанції Медінцева Н.М.
Категорія 27 Доповідач Ларіна Н.О.
30 серпня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого Азевича В.Б.
суддів Ларіної Н.О., Смєлік С.Г.
при секретарі Якубовська А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого на підставі доручення діє ОСОБА_2 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 липня 2012 року по справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, -
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 липня 2012 року позовні вимоги задоволено : стягнуто з відповідача на користь позивача суму боргу за у розмірі 43 961,50 грн., вирішено питання про судовий збір.
З даним рішенням не погодився представник відповідача, яка діє на підставі доручення від 04 липня 2012 року, просила рішення суду скасувати, відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
В апеляційний скарзі зазначено, що на момент написання розписки відповідач був зареєстрований як СПД, в його бухгалтерських документах, податковій декларації відсутні дані про прибуток розміром зазначеним у договорі позики, що звернення до суду позивача це помста за не надання йому допомоги відповідачем влітку 2009 р.
Сторони, повідомлені про дату місце, та час розгляду справи належним чином - телефонограмами №№ 1340,1341, які зареєстровані в Журналі телефонограм за № 2, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, тому відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу без їх участі.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які склалися між сторонами і надав їм відповідну оцінку.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до розписки від 28 липня 2012 року відповідач позичив у позивача грошові кошти в сумі 5500 доларів США і зобов'язався повернути зазначену грошову суму протягом шести місяців готівкою в повному обсязі, що за курсом валют на 19.07.2012 року НБУ України в еквіваленті 100 доларів США - 799,30 грн. становить 43 961, 50 грн. Укладання договору позики, отримання від позивача грошових коштів, зазначених в розписці свідчить про те, що між сторонами був укладений договір позики, який з боку відповідача не виконувався.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Проте, як встановлено ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Згідно зі ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку встановлених законом.
Статтею 533 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сум, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що укладання договору позики і отримання від грошових коштів свідчить про укладання між сторонами договору позики, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов домовленості й вимог цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, доказів безгрошовості доказів не надано.
Апеляційний суд погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки наявність заборгованості за договором позики судом встановлена, добровільно відповідач не повернув суму за розпискою, тому наявні підстави для стягнення зазначеної суми боргу за розпискою у судовому порядку.
Доводи апеляційної скарги, що зазначений договір є безгрошовим, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки відповідачем такі доводи не доведені та доказів не надано.
Доводи апеляційної скарги, що на момент написання розписки відповідач був зареєстрований як СПД, в його бухгалтерських документах, податковій декларації відсутні дані про прибуток розміром зазначеним у договорі позики, що звернення до суду позивача це помста за не надання йому допомоги відповідачем влітку 2009 р., апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки з тексту наданої суду розписки вбачається, що грошові кошти відповідач брав у позивача як фізична особа, а не як СПД, доводи, що позивач помстився відповідачу, звернувшись до суду, не доведені та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись статтями 303-304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 липня 2012року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: