Справа № 22ц-0590/5345/2012 р. Головуючий у 1 інстанції Ариничева С.А.
Категорія - 27 Доповідач - Ларіна Н.О.
05 липня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Зінов'євої А.Г.,
суддів: Ларіної Н.О., Смєлік С.Г.,
при секретарі Якубовській А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 09 квітня 2012 року по цивільній справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, -
15 листопада 2011 року до суду звернувся ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 з позовом про стягнення помилково зарахованих коштів, в якому зазначив, що 22 березня 2007 року відповідачем відкритий банківський (картковий) рахунок № 0150/029841 на обслуговування платіжної картки. 04.06.2009 року ТОВ «Рутекс» перерахувало на рахунок відповідача № 26258150029841 грошові кошти двома платежами у розмірі 2550,00 грн. кожний (загальна сума 5100,00 грн.). В той же день зазначені кошти було повернені на поточний рахунок ТОВ «Рутекс», оскільки призначення платежу не відповідало п. 7.7. Постанови Правління НБУ від 12.11.2003 року № 492, але ж при обробці даних ці суми були помилково зараховані на картковий рахунок відповідача. 05.06.2009 року ТОВ «Рутекс» ще раз перерахувало два рази по 2500, 00 грн. на користь відповідача з відредагованими платежами за умовами банку, які також були зараховані на картку відповідача.
Таким чином на картку відповідача було помилково зараховані кошти у сумі 5100,00 грн. Відповідача було проінформовано про помилкове зарахування коштів 14.01.2010 року у сумі 2550, 00 грн. за розрахунковим документом № 1173 від 04.06.2009 року (лист № 25.3/3038 від 12.01.2010 року) та 2550, 00 грн. за розрахунковим документом № 1172 від 04.06.2009 року (лист № 25.3/3039 від 12.01.2010 року). Тобто відповідач повинний був повернути кошти до 15.01.2010 року, але ж відповідач гроші не повернув, та не відповідає на письмові звернення, тому позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача 5100, 00 грн. - суму заборгованості, 122,40 - інфляційні витрати, 510 грн. - нараховану пеню, 103,53 грн. - 3% річних.
Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 09 квітня 2012 року зазначений позов задоволений частково : з відповідача стягнута сума боргу у сумі 5610 грн., та судовий збір у сумі 56,10 грн.
В апеляційній скарзі позивач просив змінити рішення суду, а саме задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, оскільки суд порушив норми матеріального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд помилково не застосував до правовідносин ст. 536, та 625 ч. 2 ЦК України, та не стягнув пеню в розмірі 0,1 % цієї суми за кожен день від дати помилкового переказу на підставі п. 2 ст. 35 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник відповідача посилається на те, що відповідач не був належним чином повідомлений позивачем про помилкове зарахування коштів, що відповідач, дізнавшись про помилкове перерахування коштів звернувся до банку з заявою про надання реквізитів для перерахування спірних коштів, але ж до теперішнього часу такі реквізити позивач не надіслав відповідачу.
Представник позивача в судовому засідання апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, змінити рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та постановити нове рішення про задоволення зазначеної частини позовних вимог.
Відповідач та його представник, належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явились, надіслали клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, тому суд відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без їх участі.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню рішення суду зміні зі скасуванням в частині відмови у стягненні 3 % річних, зміні в частині розміру судового збору, за таких підстав.
Згідно з п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду є невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем відкритий картковий рахунок у Донецький обласній філії ПАТ «Укрсоцбанк» згідно Договору про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки № 0150/029841 від 22 березня 2007 року. 04 червня 2009 року ТОВ «Рутекс» перерахував відповідачу грошові кошти двома платежами у сумі 2550, 00 грн., оскільки призначення платежу не відповідало вимогам п. 7.7. Постанови Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492, а у подальшому платежі були помилково зараховані на рахунок відповідача за платіжними дорученнями № 1772, 1173 від 04 червня 2009 року по 2550, 00 грн. кожен. 05 червня 2009 року ТОВ «Рутекс» ще раз перерахував на відповідача два перекази за сумами 2550, 00 грн., які також були зараховані на рахунок відповідача (а.с. 7-9,17-19).
Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави зобов'язана повернути це майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
У відповідності до п.1 ст. 35 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний отримувач зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку - порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку - порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.
У відповідності до п.1 ст. 35 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі своєчасного повідомлення банком - порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого п. 1 даної статті (три дні) неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку порушнику пеню в розмірі 0,1 % цієї суми за кожний день, починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача зайве перерахованої суми у розмірі 5100, 00 грн. та пені в розмірі 510,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач був повідомлений про помилкове зарахування коштів та про вимогу протягом трьох днів від дати одержання повідомлення повернути помилково зараховані кошти у сумі 5100 грн., та не повернув зазначені помилково отримані кошти, тому на користь позивача необхідно стягнути 5610, 00 грн.
З висновком суду в частині задоволених позовних вимог та відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних витрат апеляційний суд погоджується, оскільки зазначений висновок є правильним та таким, що ґрунтується на нормах матеріального права.
Доводи апеляційної скарги про помилкову відмову суду в стягненні інфляційних витрат на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки зазначеною статтею передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а за суттю позовних вимог наявний спір про користування чужими грошовими коштами. Тому зазначена норма матеріального права застосуванню не підлягає.
Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у стягненні процентів за користування чужими грошовими коштами.
У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
П. 1.1.2.4. Договору № 0150/029841 від 22 березня 2007 року відсоткова ставка на залишок коштів за рахунком складає 9 % річних (а.с. 17-18), оскільки за позовними вимогами позивач просив стягнути 3% річних, тому стягненню з відповідача (відповідно до заявлених позовних вимог) підлягають проценти за користування чужими грошовими коштами у сумі 103,53 грн. Тому доводи апеляційної скарги в частині стягнення процентів підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги позивача про ігнорування судом п. 2 ст. 35 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та відмову у стягненні пені, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки зазначені доводи суперечать висновкам суду першої інстанції з кого вбачається, що судом з відповідача на користь позивача стягнуто пеня - 510 грн.
Доводи апеляційної скарги відповідача про відсутність повідомлення позивачем відповідача про помилкове перерахування коштів, та не направлення реквізитів для повернення помилково зарахованих коштів, апеляційний суд не приймає до уваги оскільки обов'язок повернення помилково отриманих коштів законом покладений саме на відповідача, не повернення зазначених коштів у добровільному порядку відповідачем є підставною для звернення позивача до суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розмір розподіл судових витрат, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 57 грн. 13 коп.
Таким чином, апеляційна скарги підлягає частковому задоволенню, рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних підлягає скасуванню зі стягненням зазначених процентів та зміні розміру судових витрат.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч.1 п.2, 309 ч. 1 п. п. 3, 4, 314 ч. 2, 316, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.
Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 09 квітня 2012 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних, та змінити в частині судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 103 грн. 53 коп., та судовий збір у розмірі 57 грн. 13 коп.
В інший частині рішення залишити без зміни.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання чинності безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: