Справа №2-4232/11
22 грудня 2011 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого -судді Шевцової Т.В.
при секретарі -Мар'єнко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЖБК №125 «Сокіл», треті особи -ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, -
Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом до відповідача та просила суд визнати за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_1, визнати за нею право на спадщину за законом, як спадкоємця після смерті батька ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_2.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 04.12.1998 року помер її батько ОСОБА_4 Державним нотаріусом Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори позивачу відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки згідно відповіді КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради право власності на вказану квартиру не зареєстровано. Право власності на будинок належить ЖБК №125 «Сокіл».
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за її відсутність, позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, про день слухання повідомлені належним чином, надали суду заяви про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги визнали та не заперечували проти їх задоволення.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Як встановлено з матеріалів справи, згідно свідоцтва про народження батьком ОСОБА_5, серія ІІ-РЭ №606010, є ОСОБА_4 /а.с. 8/.
Згідно свідоцтва про укладання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від 24.04.1982 року, після укладання шлюбу подружжю присвоєні прізвища ОСОБА_6 /а.с.9/.
Згідно свідоцтва про укладання шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 28.07.1990 року, після укладання шлюбу подружжю присвоєні прізвища ОСОБА_7 /а.с.10/.
На підставі рішення ЖБК №125 «Сокіл»ОСОБА_4 виданий ордер №483 з сім'єю, яка складається з 4 осіб, на право зайняття 3-кімнатної квартири АДРЕСА_2 /а.с.11/.
Відповідно довідки КП «ДМБТІ»Дніпропетровської обласної ради №275 від 11.01.2011 року станом на 10.01.2011 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 не зареєстроване /а.с.15/.
Згідно довідки від 16.12.2010 року наданої головою правління ЖБК №125 «Сокіл»в квартирі АДРЕСА_3 прописані та проживали: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 -власник (по день смерті, 04.12.1998 р), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 -дружина, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 - донька, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 -онучка, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5 -онук /а.с.12/.
Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Статтею 384 ЦК України закріплено, що у разі викупу квартири член житлово-будівельного кооперативу стає власником квартири.
Відповідно до п.5-1 Пленуму ВСУ №9 від 18.09.1987 року «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи»слідує, що згідно із ст.15 Закону України “Про власність” член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд -продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом.
Згідно довідки ЖБК №125 «Сокіл»вартість квартири АДРЕСА_4 сплачена ОСОБА_4 у сумі 5 361 руб. /а.с.14/, а отже, згідно ст.384 ЦК України та ст.15 Закону України "Про власність" ОСОБА_4, як член кооперативу, набув право власності на квартиру АДРЕСА_4.
Відповідно до ч.2 ст.61 ЦПК України, обставини, визнанні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_4.
Відповідно постанови про відмову у здійсненні нотаріальної дії від 27.01.2011 року Сьомою ДДНК позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 04.12.1998 року.
Крім позивача спадкоємцем першої черги по закону є її мати ОСОБА_2 та її сестра ОСОБА_3 Відповідно заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відомо про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлого 04.12.1998 року. Спадщину фактично вони не прийняли, з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались. На спадщину за законом, у тому числі на квартиру №29, розташовану за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 63 не претендують.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, як це визначено ст.1258 ЦК України.
Так, відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Враховуючи те, що позивач є спадкоємцем першої черги, інші спадкоємці першої черги на спірну квартиру не претендують, а також те, що відповідач не заперечував проти задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування в цілому на квартиру АДРЕСА_2.
Нормою ст.182 ЦК України передбачена обов'язкова державна реєстрація права власності на нерухомі речі, його виникнення, перехід та припинення. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом. Реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства, бюро технічної інвентаризації відповідно до «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства Юстиції України №7/5 від 07.02.2002 р. (із змінами та доповненнями). Відповідно до п.10 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, рішення суду про визнання права власності є правовстановлюючим документом і підлягає реєстрації в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2.
Рішення підлягає реєстрації в КП ДМБТІ.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя /підпис/ ОСОБА_11
З оригіналом згідно:
Суддя Бабушкінського
районного суду
м.Дніпропетровська Т.В. ОСОБА_11