"25" жовтня 2012 р. м. Київ К-21983/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Васильченко Н.В.
Розваляєвої Т.С.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2010 року у справі № 2а-14822/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коксотрейд»до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -
У серпні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коксотрейд» звернулось із зазначеним вище позовом про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька № 188/2 від 31.08.2009р. про застосування до товариства фінансових санкцій у розмірі 13881,96 грн. за несплату (несвоєчасну сплату) авансових платежів зі страхових внесків.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на безпідставність прийняття УПФУ в Київському районі м. Донецька оскаржуваного рішення, оскільки висновки, викладені в акті перевірки, не відповідають дійсності, а дати, зазначені в акті, як дати виплати заробітної плати, є датами нарахування заробітної плати.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2010 року, позовні вимоги ТОВ «Коксотрейд»задоволено. Скасовано рішення УПФУ в Київському районі м. Донецька № 188/2 від 31.08.2009р. про застосування до товариства фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів зі страхових внесків у розмірі 13881,96 грн.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, УПФУ в Київському районі м. Донецька звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Коксотрейд»зареєстровано та перебуває на обліку в УПФУ в Київському районі м. Донецька як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У період з 21.08.2009р. по 31.08.2009р. УПФУ в Київському районі м. Донецька була проведена планова перевірка з питань дотримання ТОВ «Коксотрейд»вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01.08.2007р. до 01.07.2009р.
Внаслідок перевірки встановлено порушення п.7 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів за несплату, неповну або несвоєчасну сплату страхувальниками авансових платежів зі страхових внесків.
За результатами перевірки складено акт № 401 від 31.08.2009р.
На підставі виявлених порушень УПФУ в Київському районі м. Донецька прийнято рішення № 188/2 від 31.08.2009р. про застосування до ТОВ «Коксотрейд»фінансових санкцій у розмірі 13881,96 грн.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Коксотрейд», суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про безпідставність прийняття УПФУ в Київському районі м. Донецька оскаржуваного рішення, оскільки страхові внески обчислювались товариством після закінчення базового звітного періоду, але заробітна плата виплачувалась працівникам до 20 числа місяця, наступного за звітним, отже, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перераховувались вчасно та у відповідності до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду (ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Згідно п.5.1.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. від 21-1, нарахування страхових внесків здійснюється, зокрема, на суми утримань, що здійснюються відповідно до законодавства або за договорами позики, придбання товарів та виплат тощо або на інші цілі за дорученням отримувача.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у період з 01.08.2007р. до 01.07.2009р. ТОВ «Коксотрейд»здійснювалось зарахування сум безвідсоткової позики, наданої працівникам товариства, за рахунок нарахованої заробітної плати.
При прийнятті рішень суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що нарахування та сплата страхових внесків на суми утримань, передбачених за договорами позики, здійснювались товариством у визначений чинним законодавством строк, отже, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
УПФУ в Київському районі м. Донецька, навпаки, керуючись ч.,ч. 1, 2 п. 5.1.6 вказаної Інструкції, наполягало на правомірності прийнятого ним рішення про застосування до товариства фінансових санкцій.
Так, ч.,ч. 1, 2 п. 5.1.6 Інструкції передбачено, що фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
Крім того, сплата страхових внесків у разі одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу) здійснюється в останній робочий день базового періоду.
Базовий період визначається Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»як календарний місяць.
Разом із тим, працівники ТОВ «Коксотрейд»на підставі укладених договорів позики в рахунок заробітної плати отримували грошові позики, а не певні товари (послуги) або інші матеріальні цінності.
Таким чином, сплата страхових внесків на суми утримань, передбачених за договорами позики, повинна здійснюватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення відповідного базового звітного періоду.
Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами адміністративної справи факт сплати ТОВ «Коксотрейд»страхових внесків на суми утримань за договорами позики не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення відповідного базового звітного періоду, оскаржуване рішення УПФУ в Київському районі м. Донецька про застосування до товариства фінансових санкцій є безпідставним.
Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ «Коксотрейд»є правильним.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: