"25" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/5760/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Васильченко Н.В.
Розваляєвої Т.С.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Народницькому районі Житомирської області на постанову Народницького районного суду Житомирської області від 15 березня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 01 липня 2010 року у справі № 2а-1636/10 за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Народницькому районі Житомирської області про стягнення доплати до пенсії, -
У грудні 2009 року ОСОБА_4 звернувся із позовом про стягнення з відповідача доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з липня 2005 року по грудень 2005 року, з липня 2007 року по грудень 2007 року та з травня 2008 року по листопад 2009 року.
Постановою Народницького районного суду Житомирської області від 15 березня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 01 липня 2010 року, позовні вимоги задоволено частково. Дії Управління Пенсійного фонду України в Народницькому районі Житомирської області щодо виплати доплати до пенсії у фіксованому розмірі визнані протиправними. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_4 доплату до пенсії, передбачену ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.12.2008р. по 30.11.2009р. в розмірі 22578,6 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в Народницькому районі Житомирської області звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та направити адміністративну справу до суду першої інстанції для нового розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується посвідченням НОМЕР_1, що ОСОБА_4 є непрацюючим пенсіонером, зареєстрований та постійно проживає у с. Базар Народницького району Житомирської області, яке віднесено до зони безумовного (обов'язкового) відселення.
Суди першої та апеляційної інстанцій, частково задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що позивач має право на перерахунок доплати до пенсії, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно ч. 1 ст. 39 вказаного Закону України, громадянам, які працюють у зоні радіоактивного забруднення, у зоні безумовного (обов'язкового) відселення -три мінімальні заробітні плати.
Отже, чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством гарантовано ОСОБА_4 право на отримання доплати до пенсії у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Разом із тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»дія ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»на 2008 рік була зупинена.
Постанова Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на підставі якої здійснювались виплати доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, істотно звужувала права пільгових категорій населення на отримання зазначеної доплати.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. зазначені положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»були визнані неконституційними та відновлено з 22.05.2008р. право пільгових категорій населення, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, на отримання доплати до пенсії у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, при прийнятті рішення суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про пріоритетність закону над підзаконним нормативним актом та застосування для вирішення спірних правовідносин Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Крім того, суди першої та апеляційної інстанції вірно врахували звернення 18.12.2009р. ОСОБА_4 до суду за захистом прав та визначили період виплати відповідачем доплати до пенсії з 01.12.2008р. по 30.11.2009р.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Народницькому районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Народницького районного суду Житомирської області від 15 березня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 01 липня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: