"04" жовтня 2012 р. м. Київ К-1037/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О.,
Мироненка О.В.,
Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві Київської області про зобов'язання провести перерахунок доплати до пенсії, -
У травні 2008 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона, відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право як непрацююча пенсіонерка на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Посилаючись на те, що вказана доплата проводилася в значно нижчому розмірі, позивач просила зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві Київської області провести їй перерахунок доплати до пенсії згідно зі статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна бути встановлена в розмірі однієї заробітної плати, з встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»мінімальної заробітної плати, яка становить 440 грн. -з 9 липня 2007 року.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року, позов задоволено. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві Київської області провести перерахунок доплати згідно статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати щомісячно з розрахунку 440 грн. за період з 9 липня 2007 року до 30 вересня 2007 року та з розрахунку 460 грн. з 1 жовтня 2007 року до 31 грудня 2007 року
У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві Київської області просить скасувати вказані судові рішення з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві Київської області як непрацюючий пенсіонер, зареєстрована та постійно проживає в м. Біла Церква, яке згідно постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(у редакції, чинній до
1 січня 2007 року) передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.
Дію вказаної норми статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(далі -Закон № 489-V).
Зупинення дії абзацу другого частини першої статті 39 Закону № 796-ХІІ, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.
Судами встановлено, що доплата до пенсії проводилася відповідачем у розмірі 5 грн. 20 коп., передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вирішуючи цей спір, суди попередніх інстанції з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами обґрунтовано визнали, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягає саме стаття 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.
За таких обставин правильним є висновок судів попередніх інстанції щодо неправомірності дій відповідача по виплаті доплати до пенсії в розмірах, встановлених зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836.
При цьому стаття 76 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»не встановлює будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Наведені обставини були правильно враховані судом першої інстанції, який прийняв вірне рішення про задоволення позову, з чим обґрунтовано погодився і суд апеляційної інстанції.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій прийняті законні і обґрунтовані рішення, а тому підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві Київської області залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 235-2442 Кодексу адміністративного судочинства України.