"25" жовтня 2012 р. м. Київ К-1070/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Васильченко Н.В.
Розваляєвої Т.С.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року у справі № 2-а-6998/08 за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква про зобов'язання провести перерахунок доплати до пенсії, -
У квітні 2008 року ОСОБА_4 звернулась із позовом про зобов'язання відповідача провести з 01.07.2007р. перерахунок доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням визначеного ст. 36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»розміру однієї мінімальної заробітної плати.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року, позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 доплати до пенсії, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 09.07.2007р. в розмірі 440,00 грн. щомісячно, з 01.10.2007р. по 31.12.2007р. в розмірі 460,00 грн. щомісячно. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується посвідченням НОМЕР_1, що ОСОБА_4 є непрацюючою пенсіонеркою, зареєстрована та постійно проживає у м. Біла Церква Київської області, яке віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Суди першої та апеляційної інстанцій, частково задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що позивач має право на перерахунок доплати до пенсії, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»для встановлення розміру мінімальної заробітної плати з 09.07.2007р. по 30.09.2007р. з розрахунку 440 грн. щомісячно та з 01.10.2007р. по 31.12. 2007р. з розрахунку 460 грн. щомісячно.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно ч. 1 ст. 39 вказаного Закону України, громадянам, які працюють у зоні радіоактивного забруднення, у зоні посиленого радіоекологічного контролю -одна мінімальна заробітна плата.
Отже, чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством гарантовано ОСОБА_4 право на отримання доплати до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Разом із тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дія ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»на 2007 рік була зупинена.
Постанова Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на підставі якої здійснювались виплати доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, істотно звужувала права пільгових категорій населення на отримання зазначеної доплати.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. зазначені положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»були визнані неконституційними та відновлено з 09.07.2007р. право пільгових категорій населення, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, на отримання доплати до пенсії у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
При прийнятті рішення суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про пріоритетність закону над підзаконним нормативним актом, застосування для вирішення спірних правовідносин Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та задоволення позовних вимог ОСОБА_4 з 09.07.2007р. по 31.12.2007р.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: