Справа №2515/9321/2012
Провадження №2/2515/1438/2012
Рішення
Іменем України
14 серпня 2012 року м. Чернігів
в складі: головуючого - судді Філатової Л. Б.
при секретарі Гиляка О. М.
з участю позивача ОСОБА_1 і відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 В»ячеславівни про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення 37336,5 гривень неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з липня 2007 року по липень 2012 року. Заявлені вимоги ОСОБА_1 обгрунтовує тим, що рішеннями Новозаводського районного суду міста ОСОБА_4 від 01.08.2007 року і від 17.08.2010 року з відповідача стягнуто аліменти на його утримання в розмірі 70 гривень щомісячно на строк три роки і 50 гривень щомісячно на строк три роки відповідно. Вказує, що ОСОБА_3 має заборгованості зі сплати аліментів: по виконавчому листу № 2-1957 від 13.08.2007 року - 2420 гривень, по виконавчому листу № 2-2727 від 17.08.2010 року - 1200 гривень. Посилається, що відповідно до ст.196 СК України з відповідачки на його користь підлягає стягненню пеня в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Зазначає, що має другу групу інвалідності, потребує постійного лікування, а отримує лише пенсію.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю і до викладеного в позовній заяві доповнив, що свого житла не має, інших дітей не має.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю і суду пояснила, що має малолітню доньку і на даний час вагітна, не працює, а тому має заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 Вважає, що відповідно до ст.196 СК України позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки ця стаття стосується заборгованості зі сплати присуджених з батьків аліментів на користь неповнолітніх дітей.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи: рішення Новозаводського районного суду міста ОСОБА_4 від 01.08.2007 року і від 17.08.2010 року (а.с.5-8), розрахунок про стан заборгованості по сплаті аліментів (а.с.9-11), довідку Чернігівської міжрайонної МСЕК від 12.01.2012 року (а.с.12), довідку УПФУ в місті ОСОБА_4 № 2726 від 15.06.2012 року (а.с.13), виписний епікріз № 12826 ЧМЛ № 1 (а.с.14), довідку № 1656 від 04.07.2012 року КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради (а.с.15), постанову державного виконавця Центрального відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції від 01.12.2011 року (а.с.16), свідоцтво про народження ОСОБА_5, паспорт ОСОБА_2, свідоцтво про народження ОСОБА_6, трудову книжку ОСОБА_2, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. При цьому суд виходить з наступного:
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 є повнолітньою донькою ОСОБА_1, що учасниками розгляду не оспорюється.
Рішенням Новозаводського районного суду міста ОСОБА_4 від 01.08.2007 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на його утримання щомісячно на строк три роки, тобто до 26.06.2010 року, починаючи з 26.06.2007 року (а.с.5-6).
Рішенням Новозаводського районного суду міста ОСОБА_4 від 17.08.2010 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на його утримання в розмірі 50 гривень щомісячно, починаючи з дня пред»явлення позову, тобто з 06.07.2010 року по 06.07.2013 року.
ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів, що вона не оспорює і що підтверджується довідкою-розрахунком (а.с.9-11).
Обов»язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків та його виконання регулюється главою 17 Сімейного кодексу України, якою не передбачено право одержувача аліментів на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Саття 196 СК України, на яку позивач посилається як на підставу заявлених вимог, відноситься до глави 15 СК України, яка регулює обов»язок матері, батька утримувати дитину та його виконання.
Виходячи з наведеного вище, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 із заявлених ним підстав слід відмовити повністю.
Оскільки ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, то відповідно до Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору його звільнено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.57-62,208,209,212-215,223,292 ЦПК України, ст.ст.202 - 205 Сімейного Кодексу України, суд,-
Вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста ОСОБА_4 шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів.
Суддя Новозаводського
районного суду міста ОСОБА_4 Філатова