"16" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/94055/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Харченка В.В.
Бим М.Є.
Чалого С.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кегичівському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Кегичівському районі Харківської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги ,-
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2009 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність Управління щодо ненарахування і невиплаті підвищення до пенсії позивачу як дитині війни з 09 липня по 31 грудня 2007 року. Зобов'язано Управління здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищення її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати починаючи з 09 липня по 31 грудня 2007 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга, у якій Управління Пенсійного фонду України в Кегичівському районі Харківської області просить ухвалені судові рішення скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кегичівському районі Харківської області та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме, підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Приймаючи рішення суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано послалися на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, яким визнано неконституційним положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»щодо зупинення на 2007 рік дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Управління Пенсійного фонду повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 № 2195 з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, тобто, з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішень.
Згідно з вищевказаними рішеннями Конституційного Суду України та ч.2 ст. 152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають силу з моменту прийняття рішення про їх неконституційність.
Таким чином, доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
Оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам матеріального та процесуального права, то вони не можуть бути скасованими чи зміненими з підстав, наведених в касаційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ,-
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кегичівському районі Харківської області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.