"18" вересня 2012 р. м. Київ К/9991/91528/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі головуючого судді: Стародуба О.П.,
суддів: Амєліна С.Є., Весельської Т.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 27.10.2009р. та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 27.05.2010р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради, управління праці і соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці № 2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У травні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період 2007 -2009 роки відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 27.10.2009р., яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 27.05.2010р., в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
З такими рішеннями судів не погодилася позивач, подала касаційну скаргу, в якій покликається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Судами встановлено, що позивач є матір'ю малолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв'язку з чим має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відмовляючи у задоволенні позову суди виходили з того, що в частині позовних вимог за 2007 і до травня 2008 року позивачем пропущено передбачений статтею 99 КАС України строк звернення до суду, а з травня 2008 року і впродовж 2009 року позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки на спірні правовідносини поширено дію статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" і належна позивачці допомога виплачувалась в передбаченому цим законом розмірі.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи касаційної скарги є безпідставними і висновки судів не спростовують, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесено зміни у статтю 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»щодо розміру допомоги по догляду за дітьми і такі зміни неконституційним не визнавались, а тому виплата позивачу допомоги у 2008, 2009 роках здійснювалась у передбачених законом розмірах і підстави для її виплати у більшому розмірі відсутні.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено судові рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення -без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 27.10.2009р. та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 27.05.2010р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради, управління праці і соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці № 2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: С.Є. Амєлін
Т.Ф. Весельська