ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
26 вересня 2012 року 16:20 № 2а-11048/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О. , суддів Данилишин В.М. Донця В.А. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. вирішив адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби інтелектуальної власності України
провизнання протиправним та скасування рішення №16616/3 від 08.06.2011, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 ( далі Позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України (далі Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 16616/3 від 08.06.2012, зобов'язання вчинити дії.
Позивач вважає, що рішення прийняте з порушенням законодавства України та має бути скасовано, оскільки є невмотивованим, таким, що базується виключно на припущеннях та не підтвердженим конкретними обставинами. З огляду на те, що відповідач при проведені кваліфікаційної експертизи по заявці № m 2011 103566 скористався інформаційним ресурсом, а саме, Інтернет -ресурсом, який не входить до переліку чітко та однозначно визначених частиною п'ятнадцятою статті 10 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", позивач вважає, що витяги з мережі Інтернет з матеріалами, авторство яких невідомо, достовірність нічим не підтверджується і ніким не гарантується та які можуть довільно змінюватись за бажанням невідомих адміністраторів сайтів, не можуть вважатися «упорядкованими вторинними документами, створеними для пошуку першоджерел», що складає довідково-пошуковий апарат, на підставі якого заклад експертизи має обґрунтовувати свої офіційні висновки.
Також позивач зазначив, що відомості на веб-сайтах можуть розглядатися як офіційні видання тільки за умови, що ці відомості є офіційними, тобто надходять від уряду, урядової установи.
Стосовно твердження того, що крім напоїв алкогольних перегінних позначення «КРИВАЧ»є оманливим відносно інших товарів 33 класу, позивач зазначає, що позначення «КРИВАЧ»являє собою вигадане слово, відсутнє в тлумачних словниках російської та української мов, не містить в своєму складі жодних безпосередніх або опосередкованих вказівок на якості, географічне походження або певного виробника товару, внаслідок чого не здатне викликати з ними асоціації взагалі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, вважав, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив :
04.07.2011 ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український інститут промислової власності»(далі «ДП«УІПВ») було подано заявку №2011 10356 на реєстрацію знаку «КРИВАЧ»для товарів 33 класу МКТП алкогольні напої, крім пива; горілка; настоянки; перегінні алкогольні напої.
30.03.2012 Державним підприємством "Український інститут промислової власності" складено повідомлення № 10170/3 про те, що відповідно до підпункту 4.5.1 пункту 4.5 розділу 4 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг затверджених наказом Державного патентного відомства України № 116 від 28.07.1995 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1995 за № 276/812, можлива відмова у реєстрації знака відносно усього переліку товарів і/або послуг, з огляду на те, що заявлене словесне позначення для частини товарів 33 класу, що входить до узагальнюючого поняття «напої алкогольні перегінні»воно є таким, що не має розрізняльної здатності та не набуло такої внаслідок його використання заявником; є загальновживаним як позначення товарів певного виду «КРИВАЧ»- напій алкогольний перегінний, міцність 61 градусів»; для інших товарів 33 класу воно є оманливим; для частини товарів 33 класу, а саме: «алкогольні напої з Словакії», заявлене позначення є схожим настільки, що його можна сплутати з словесним знаком »і з об'ємним знаком N»раніше зареєстрованими в Україні на ім'я фірми BELVEDERE, Франція (міжнародна реєстрація №686645 від 13.01.1998р., пріоритет від 12.08.1997р., міжнародна реєстрація №696350 від 29.06.1998 р., пріоритет від 16.01.1998р.) щодо споріднених товарів, а також про те, що у випадку незгоди з підставами зазначеної відмови він може подати протягом двох місяців від дати отримання повідомлення мотивовану відповідь з доводами та користь реєстрації знака.
20.04.2012 Державним підприємством "Український інститут промислової власності" отримано від ОСОБА_1 мотивовану відповідь, в якій він зазначив про те, що погоджується з тим, що для частини товарів 33 класу, а саме: «алкогольні напої з Словакії», заявлене позначення є схожим настільки, що його можна сплутати з словесним знаком »і з об'ємним знаком «KRIVAN». Та не заперечував проти відмови в реєстрації заявленого позначення стосовно таких товарів, як «алкогольні напої з Словакії». Щодо іншої частини повідомлення експертизи про можливу відмову у реєстрації знака відносно усього переліку товарів і/або послуг вих. № 10170/3 від 30.03.2012 є необґрунтованим та не містить жодних об'єктивних доказів на підтвердження існування підстав, що позначення "є таким, що не має розрізняльної здатності та не набуло такої внаслідок його використання заявником; є загальновживаним; є оманливим.
08.06.2012 Державним підприємством "Український інститут промислової власності" складено висновок про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи, відповідно до якого за результатами кваліфікаційної експертизи встановлено, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони
- для частини товарів 33 класу, що входить до узагальнюючого поняття «напої алкогольні перегінні»заявлене позначення є загальновживаним як позначення товарів певного виду:
«Кривач»виготовляється шляхом потрійної дистиляції житнього солоду в мідних перегінних кубах, очищається яєчним білком і березовим вугіллям. Напій цей незвичайний і провокаційний -він має міцність в 61 градус, а також високу якість і приголомшливий смак. Незважаючи на високу міцність, «Кривач»легко п'ється і дарує тривалий хлібний після смак. В ароматі специфічна жорстокість добре поєднується з приємною «зеленою»свіжою нотою і тонами гарячого чорного хліба.
для інших товарів 33 класу воно є оманливим;
для частини товарів 33 класу, а саме «алкогольні напої з Словакії», воно є схожим настільки, що його можна сплутати з словесним знаком »і з об'ємним знаком VAN»раніше зареєстрованими в Україні на ім'я фірми BELVEDERE, Франція (міжнародна реєстрація №686645 від 13.01.1998р., пріоритет від 12.08.1997р., міжнародна реєстрація №696350 від 29.06.1998 р., пріоритет від 16.01.1998р.) щодо споріднених товарів.
Також зазначений висновок містить посилання на Розділ II пункт 2,3 статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", та на ряд Інтернет адрес, а саме: http://eurowine.com.ua/node/6071, http://www.napitkimira.com/catalog/318/2116/, http://www.napitkimira.com/search/index.php?q=%EA%F0%E8%E2%E0%F7.
Висновок № 16616/3 від 08.06.2012 був затверджений Державною службою інтелектуальної власності України 08.06.2012 та набув статусу рішення про відмову в реєстрації знака.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" Установа у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого, зокрема, організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них, видає свідоцтва на знаки для товарів і послуг, забезпечує їх державну реєстрацію.
Згідно з пунктами 1, 2, 3 та 6 статті 5 зазначеного Закону правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені Законом.
Право на одержання свідоцтва має заявник, заявка якого має більш ранню дату подання до Установи або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за нею Установою не прийнято рішення про відмову в реєстрації знака, можливості оскарження якого вичерпані.
Згідно п.4.3.1.4. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг (далі Правил) затверджених наказом Державного патентного відомства України № 116 від 28.07.1995 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1995 за № 276/812 до позначень, що не мають розрізняльної здатності, відносяться:
- позначення, які складаються лише з однієї літери, цифри, лінії, простої геометричної фігури, що не мають характерного графічного виконання;
- реалістичні зображення товарів, якщо вони заявляються на реєстрацію як знак для позначення цих товарів;
- тривимірні об'єкти, форма яких обумовлена виключно функціональним призначенням, якщо такий об'єкт заявляється як знак;
- загальновживані скорочення;
- позначення, які тривалий час використовувались в Україні кількома виробниками як знаки для товарів, що мають спільну якість або інші характеристики, і втратили розрізняльну здатність як індивідуальні знаки відносно таких товарів.
п.4.3.1.5. Правил, до позначень, що є загальновживаними для товарів певного виду, відносить позначення, які використовуються для певних товарів і які, внаслідок їх тривалого використання для одного й того ж товару або товару такого ж виду різними виробниками, стали видовими або родовими поняттями.
Відповідно до пункту 2 статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону також позначення, які, зокрема є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.
Пунктами 1 та 4 статті 7 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що особа, яка бажає одержати свідоцтво, подає до Установи заявку. Заявка складається українською мовою і повинна містити: заяву про реєстрацію знака; зображення позначення, що заявляється; перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за МКТП.
Статтею 10 Закону встановлено порядок та умови проведення експертизи заявки.
Так, відповідно до частини 1 статті 10 Закону експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться закладом експертизи відповідно до Закону та правил, встановлених на його основі Установою.
Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Державний департамент інтелектуальної власності приймає рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію знака щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації знака для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення Державного департаменту інтелектуальної власності надсилається заявнику (частина 3 статті 10 Закону).
Частиною 9 статті 10 Закону передбачено, що під час проведення формальної експертизи: встановлюється дата подання заявки на підставі статті 8 цього Закону; заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 7 цього Закону та правилам, встановленим на його основі Установою; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам.
Відповідно до частини 15 статті 10 Закону під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом. При цьому використовуються інформаційна база закладу експертизи, в тому числі матеріали заявки, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання.
Таким чином, Суд звертає увагу, що Законом визначено перелік ресурсів, які можуть використовуватися закладом експертизи.
Суд також звертає увагу на те, що експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи (частина 1 статті 10 Закону).
Частиною першою статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу" визначено, що наукова і науково-технічна експертиза - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка науково-технічного рівня об'єктів експертизи і підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо таких об'єктів.
Згідно з абзацом 4 статті 1 Закону України "Про науково-технічну інформацію" інформаційні ресурси науково-технічної інформації - це систематизоване зібрання науково-технічної літератури і документації (книги, брошури, періодичні видання, патентна документація, нормативно-технічна документація, промислові каталоги, конструкторська документація, звітна науково-технічна документація з науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, депоновані рукописи, переклади науково-технічної літератури і документації), зафіксовані на паперових чи інших носіях.
Абазами 5 та 6 статті 1 зазначеного Закону встановлено, що довідково-інформаційний фонд - це сукупність упорядкованих первинних документів і довідково-пошукового апарату, призначених для задоволення інформаційних потреб; довідково-пошуковий апарат - це сукупність упорядкованих вторинних документів, створюваних для пошуку першоджерел.
Довідково-пошуковий апарат -це сукупність упорядкованих вторинних документів, створюваних для пошуку першоджерел (стаття 1 Закону України "Про науково-технічну інформацію").
Оскільки, експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи то під час її проведення має використовуватись не будь-яка інформація, а інформаційна база закладу експертизи, офіційні видання, зокрема, науково-технічної література і документація зафіксовані на паперових чи інших носіях та довідково-пошуковий апарат до якого відноситься сукупність упорядкованих вторинних документів, створюваних для пошуку першоджерел.
Суд не приймає посилання відповідача про те, що зазначені в рішенні Інтернет-сайти відносяться до довідково-пошукового апарату, на підставі якого заклад експертизи обґрунтував свої офіційні висновки.
Як випливає з інформації, наведеної на вказаних Інтернет адресах, а саме: http://eurowine.com.ua/node/6071, http://www.napitkimira.com/catalog/318/2116/, http://www.napitkimira.com/search/index.php?q=%EA%F0%E8%E2%E0%F7 :
- позначення «КРИВАЧ»не є найменуванням виду чи роду напоїв, оскільки джерело http://www.napitkimira.com/catalog/318/2116/ відносить його до такого виду напоїв як дістіляти, які в свою чергу, належать до такого роду напоїв, як алкогольні напої;
- позначення «КРИВАЧ»не використовувалось і не використовується різними виробниками, оскільки зазначені закладом експертизи джерела згадують лише одного (російського) виробника напою «КРИВАЧ», при чому без жодних ознак того, що його продукція коли-небудь реалізовувалась в Україні.
- позначення «КРИВАЧ»не використовується протягом тривалого часу, оскільки згідно з відомостями джерела http://eurowine.com.ua/node/6071 цей продукт був новим станом на 18.01.2011, а інші джерела взагалі не мають жодної дати.
Враховуючи вищевикладене, Суд вважає необґрунтованими та безпідставними посилання Відповідача на наведені Інтернет-адреси як на підставу відмови в реєстрації знака.
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що оскаржуване позивачем рішення суб'єкта владний повноважень є такими, що суперечать ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Доказів протилежного відповідач по справі як суб'єкт владних повноважень не надав.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби інтелектуальної власності вих. № 16616/3 від 08.06.2012, прийняте за результатами розгляду заявки № m 2011 10356 від 04.07.2011 на рєстрацію знака для товарів і послуг "КРИВАЧ".
Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності повторно розглянути питання щодо реєстрації знака для товарів і послуг "КРИВАЧ"за заявкою № m 2011 10356 від 04.07.2011 відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням висновків суду.
Судові витрати в сумі 32,19 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.
Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби інтелектуальної власності.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий Суддя Р.О. Арсірій
Судді В.М. Данилишин
В.А. Донець