Справа № 2а/1770/3673/2012
22 жовтня 2012 року 16год. 47хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Войтюк Ю.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1
відповідача: представник Красько Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4
до Державна податкова інспекція у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся з адміністративним позовом до ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003201742 від 15 серпня 2012 року, №0003211742 від 15 серпня 2012 року, №0003221742 від 15 серпня 2012 року
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 18 липня 2012 року по 31 липня 2012 року службовими особами - ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5, за результатами якої складено акт №220/17-117/НОМЕР_1 від 07.08.2012 року. На підставі даного акта ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0003211742 від 15 серпня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 2853 грн. 58 коп., в тому числі за основним платежем 2282 грн. 86 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 570 грн. 72 коп.
- №0003201742 від 15 серпня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 48643 грн., в тому числі за основним платежем 44775 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 3868 грн.
- №0003221742 від 15 серпня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму штрафних (фінансових) санкцій 510 грн.
Позивач вважає оспорювані податкові повідомлення рішення необґрунтованими, прийнятими з невірним застосуванням норм матеріального права і такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав.
В якості спростування правомірності визначення грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності (податкове повідомлення - рішення №0003211742) позивач зазначає, що відповідно пункту 6 підрозділу 10 розділу XX Інші перехідні положення ПКУ не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року
Підставою для збільшення контролюючим органом грошових зобов'язань за платежем з податку на додану вартість (податкове повідомлення - рішення №0003201742) є невірне застосування податковим органом обрахунку визначення обсягу оподатковуваних операцій та застосування штрафних санкцій відповідно до п.18. підрозділу 2, підпункту 1 пункту 1 підрозділу 8, пунктом 6 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (надалі - ПКУ), п.6 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року №727/98, із змінами та доповненнями (надалі - Указ №727/98).
Позивач обґрунтовує свої позивні вимоги тим, що був платником єдиного податку в період з 01 січня 2010 року по 31.03.2011 року на підставі Свідоцтва про сплату єдиного податку серії Ж №382757, серії И №328542. Станом на 31.03.2011 року позивач не перевищив допустимі обсяги перебування на спрощеній системі. Станом на 01.04.2011 року у позивача були відсутні обсяги на загальній системі оподаткування за останні дванадцять календарних місяців, які б перевищили 300 000 грн.
Відсутність факту порушення реєстрації позивача платником ПДВ з 01.04.2011 року, виключає можливість порушення порядку визначення податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2011 р., травень 2011 р., червень 2011 р., липень 2011 р., серпень 2011 р. і відповідно застосування штрафних санкцій при відсутності заниження податкових зобов'язань з ПДВ. Крім того, відсутні підстави застосування штрафних санкцій за не подання податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2011 р., травень 2011 р., червень 2011 р., липень 2011 р., серпень 2011 р. та за порушення при формуванні податкового кредиту у сумі 1103,00 грн.
Обґрунтування неправомірності прийняття податкового повідомлення - рішення №0003221742 від 15 серпня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму штрафних санкцій (фінансових санкцій) 510 грн. полягає у тому, що обов'язок подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку 1 ДФ, поширюється лише на податкових агентів, а позивач відносно ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7 не є податковим агентом, оскільки не зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, у зв'язку з тим що останні є суб'єктами підприємницької діяльності і самостійно сплачують податки.
Тому висновки податкового органу про порушення ФОП ОСОБА_4 п. 51.1 ст. 51, п.138.2, п.138.4 ст. 138, п. 139.1 ст.139, п.177.2, п.177.4 ст. 177, пп. «б» п. 176.2, ст.. 176, п.180.1, ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п.183.4 ст.183, п.п. 185.1.1 ст. 185, п. 203.1.ст.203 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-IV (із змінами та доповненнями), є безпідставними.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову. На обґрунтування заперечень зазначив, що під час перевірки було встановлено порушення:
1. Включення в декларацію перекручених даних, що призвело до заниження оподатковуваного доходу за 2011 р. на 19219,10 грн., чим порушено п.138.2, п.138.4 ст. 138, п. 139.1 ст.139, п.177.2, п.177.4 ст. 177 ПКУ, внаслідок чого донарахована за результатами перевірки сума податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю у 2011 році становить - 2882,86 грн.;
2. Порушення п.180.1, ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п.183.4 ст.183, п.п. 185.1.1 ст. 185 ПКУ, в чого результаті чиста сума зобов'язань за період з 01.04.11 р. по 31.12.11 р. збільшена на 44775 грн., донараховано ПДВ 44775 грн.;
3. Не подача декларацій по ПДВ за квітень 2011 р., травень 2011 р., червень 2011 р., липень 2011 р., серпень 2011 р., не подані до Державної податкової інспекції у м. Рівному, чим порушено п. 203.1.ст.203 ПКУ;
4. Не подача податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ за II, IV, кв. 2010 р. та I-IV кв. 2011 р., чим порушено п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2, ст.. 176 розділу IV ПКУ, п.п. «б» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003 року, із змінами та доповненнями.
Прийняття податкового повідомлення - рішення №0003211742 від 15 серпня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності відповідач пояснює тим, що згідно акту перевірки встановлено неправомірне включення до складу валових витрат вартості запчастин і будівельних матеріалів у сумі 5510 грн., які не приймали участі у основній господарській діяльності позивача, та витрат по оренді нежитлових приміщень у сумі 13704 грн., отриманих від платника єдиного податку, чим порушено п.138.2, п.138.4 ст. 138, п. 139.1 ст.139, п.177.2, п.177.4 ст. 177 ПКУ.
Збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість згідно податкового повідомлення - рішення №0003201742 від 15 серпня 2012 року аргументує тим, що станом на 01.04.2011 року перевіркою встановлено перевищення протягом дванадцяти календарних місяців сукупно 300 000 грн. обсягу операцій, а відтак ФОП ОСОБА_4 відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ зобов'язаний зареєструватися платником ПДВ. Крім того, на визначення податкових зобов'язань вплинуло порушення при формуванні податкового кредиту у сумі 1103 грн. за операціями з придбання запчастин і будівельних матеріалів, які не приймали участі в основній господарській діяльності.
Правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення №0003221742 від 15 серпня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб представником відповідача пояснюється порушенням порядку нарахування та виплати доходів суб'єктам підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_6, ОСОБА_7
За наведених підстав вважає оскаржені податкові повідомлення - рішення законними, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС проведено планову виїзну перевірку планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 за період з 01.04.2009 року по 31.12.2011 року. Результати перевірки оформлено актом №220/17-117/НОМЕР_1 від 07.08.2012 року (а.с.7-17).
На підставі акту та матеріалів перевірки органом державної податкової служби прийняті податкові повідомлення-рішення №0003211742 від 15 серпня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_4 за платежем податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 2853 грн. 58 коп., в тому числі за основним платежем 2282 грн. 86 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 570 грн. 72 коп., №0003201742 від 15 серпня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_4 за платежем податок на додану вартість на суму 48643 грн., в тому числі за основним платежем 44775,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 3868,00 грн., №0003221742 від 15 серпня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_4 за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму штрафних (фінансових) санкцій 510 грн. (а.с.18,19,20).
Відносно податкового повідомлення - рішення №0003211742 від 15 серпня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_4 за платежем податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 2853 грн. 58 коп., в тому числі за основним платежем 2282 грн. 86 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 570 грн. 72 коп., суд зазначає наступне.
Як вбачається з акту перевірки від 07.08.2012 року №220/17-117/НОМЕР_1 донарахування позивачу грошових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності пов'язане з допущеними порушеннями при формуванні валових витрат на загальну суму 19219 грн. 10 коп. через неправомірне включення до складу валових витрат:
- витрати на придбання запчастин і будівельних матеріалів у сумі 5515 грн. 10 коп. (арк. 11 акту перевірки) згідно податкової накладної №228 від 21.10.2011 року, отриманої від ПП «Торгово-промислова палата компанія Арсен» на суму 1388 грн., в т.ч. ПДВ 231 грн. 33 коп., податкової накладної №54 від 21.10.2011 року, отриманої від ТзОВ «Західметалгруп» на суму 1595 грн. 16 коп., в т.ч. ПДВ 265 грн. 86 коп., податкової накладної №266 від 26.10.2011 року, отриманої від ПП «Рівнеметалторг» на суму 3635 грн., в т.ч. ПДВ 605 грн. 83 коп., які не приймали участі у основній господарській діяльності;
- витрати по оренді нежитлових приміщень у сумі 13704 грн. (с. 11,12 акту перевірки), отриманих від платника єдиного податку, чим порушено п.138.2, п.138.4 ст. 138, п. 139.1 ст.139, п.177.2, п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-IV (із змінами та доповненнями), згідно актів наданих послуг №0000041 від 30.04.2011 року на суму 1668 грн. 84 коп., №0000049 від 31.05.2011 року на суму 1416 грн. 78 коп., №0000055 від 30.06.2011 року на суму 1471 грн. 68 коп., №0000060 від 31.07.2011 року на суму 1409 грн. 47 коп., №0000066 від 31.08.2011 року на суму 1411 грн. 27 коп., №0000072 від 30.09.2011 року на суму 1387 грн. 57 коп., №0000078 від 31.10.2011 року на суму 1395 грн. 80 коп., №0000084 від 30.11.2011 року на суму 1725 грн. 24 коп., №0000090 від 31.12.2011 року на суму 1817 грн. 34 коп.
Згідно п.177.4 ст. 174 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу
Відповідно п.138.2 ст. 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Пунктом 138.4 ст. 138 ПКУ встановлено, що витрати, які формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Підпунктом 139.1.12. п. 139.1 ст. 139 ПКУ передбачено, що до складу витрат не включаються витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації)
Позивач по даному факту не надав пояснень і доказів, які спростовують доводи податкового органу.
Суд погоджується з висновками податкового органу про визначення основного платежу позивачу сумі 2282,86 грн. з податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності, а отже у задоволенні позовних вимог у цій частині відмовляє.
Проте, суд не може погодитися із застосуванням штрафної (фінансової) санкції.
Так, відповідно до пп.14.1.265. п. 14.1. ст.. 14 ПКУ штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 6 підрозділу 10 розділу XX ПКУ не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.
Матеріалами перевірки встановлено (арк.11-12 акту перевірки), що виявлені порушення були допущені позивачем у 2-4 кварталах 2011 року.
Позивач перебував на спрощеній системі оподаткування в 1 кварталі 2011 року, що підтверджено свідоцтвом про сплату єдиного податку серії И №328542, і перейшов на загальну систему оподаткування з 2 кварталу 2011 року.
Таким чином, ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС не доведено правомірності податкового повідомлення - рішення №0003211742 від 15 серпня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_4 за платежем податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 570 грн. 72 коп., а тому воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню у вказаній частині.
Відносно податкового повідомлення - рішення №0003201742 від 15 серпня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_4 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 48643 грн., в тому числі за основним платежем 44775,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 3868,00 грн., суд зазначає наступне.
Під час проведення перевірки ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС станом на 01.04.2011 року встановлено перевищення ФОП ОСОБА_4 протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно 300 000 грн. обсягу операцій і заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 43672 грн. В ході перевірки посадовими особами податкового органу визначено, що станом на 01.04.2012 року при переході на загальну систему обсяг операцій протягом дванадцяти календарних місяців сукупно становить 603706 грн. 66 коп. Крім того, відповідачем встановлено заниження визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку порушенням формування податкового кредиту у сумі 1103 грн. за операціями з придбання запчастин і будівельних матеріалів, які не приймали участі в основній господарській діяльності.
Суд погоджується з вищенаведеними доводами ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС в частині визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку порушенням формування податкового кредиту у сумі 1103 грн. за операціями з придбання запчастин і будівельних матеріалів, які не приймали участі в основній господарській діяльності, враховуючи наступне.
Пунктом. 181.1. ст. 181 ПКУ визначено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
В 2010-2011 роках діяли норми Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року № 727/98 із змінами та доповненнями (надалі - Указ № 727/98)
Відповідно до п. 6 Указу № 727/98 суб'єкт малого підприємництва, які сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів) як податок на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків.
Положення Указу № 727/98 знайшли відображення в нормах ПКУ, а саме: відповідно до підпункту 1 пункту 1 підрозділу 8 розділу XX ПКУ платники єдиного податку не є платниками, зокрема, податку на додану вартість з операцій з постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, за винятком податку на додану вартість, що сплачується юридичними особами, які обрали ставку оподаткування 6 відсотків.
Критеріям визначення умов застосування спрощеної системи оподаткування передбачено п. 1 Указу № 727/98, згідно з яким спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва як фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Податковий орган під час проведення обрахунку оподатковуваних обсягів з податку на додану вартість для визначення дати реєстрації платником ПДВ не врахував вимоги пункту 18. підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, чинного на момент відображення операцій, а саме: особи, які перейшли на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування і не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, підлягають обов'язковій реєстрації платниками податку на додану вартість з урахуванням вимог пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу. Обсяг оподатковуваних операцій визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування.
Таким чином, із системного аналізу норм Указу № 727/98 та ПКУ можливо встановити, що фізична особа - підприємець має право оподатковувати свої доходи єдиним податком при обсязі виручки за рік, яка не перевищує 500 тис. грн., і в той же час не бути платником податку на додану вартість. Обсяг оподатковуваних операцій визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування.
Позивач був платником єдиного податку в період з 01 січня 2010 року по 31.03.2011 року на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку серії Ж №382757, серії И №328542. Матеріалами справи встановлено, що позивач перейшов на загальну систему оподаткування у 2 кварталі 2011 року (арк.10 акту перевірки).
Покликання відповідача на п.183.4 ст. 183 ПКУ не заслуговує уваги, оскільки ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС не надано жодного доказу факту, як перевищення граничного обсягу виручки у сумі 500 тис. грн. за рік при перебування позивача на спрощеній системі оподаткування, так і не доведено факту досягнення обсягу 300 000 грн. сукупно за останні дванадцять календарних місяців станом на 01.04.2011 року при перебуванні на загальній системі оподаткування, з врахуванням вимог пункту 18 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.
Відсутність факту порушення реєстрації ФОП ОСОБА_4 платником ПДВ з 01.04.2011 року, виключає можливість порушення позивачем визначення податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2011 р., травень 2011 р., червень 2011 р., липень 2011 р., серпень 2011 р. та відповідне застосування штрафних (фінансових) санкцій за заниження податкових зобов'язань з ПДВ, при відсутності такого заниження та за не подання податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні місяці 2011 року.
В свою чергу позивачем не надано доказів і в судовому засіданні не доведено правомірності формування податкового кредиту на суму 1103 грн. за операціями з придбання запчастин та будівельних матеріалів за жовтень 2011 року (арк.. 17-18 акту перевірки) згідно податкової накладної №228 від 21.10.2011 року, отриманої від ПП «Торгово-промислова палата компанія Арсен» на суму 1388 грн., в т.ч. ПДВ 231 грн. 33 коп., податкової накладної №54 від 21.10.2011 року, отриманої від ТзОВ «Західметалгруп» на суму 1595 грн. 16 коп., в т.ч. ПДВ 265 грн. 86 коп., податкової накладної №266 від 26.10.2011 року, отриманої від ПП «Рівнеметалторг» на суму 3635 грн., в т.ч. ПДВ 605 грн. 83 коп.
Однак, враховуючи пункт 6 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, суд вважає застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 275 грн. 75 коп. за наслідками встановленого порушення податкового законодавства за жовтень 2011 року неправомірним.
Таким чином, ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС не доведено правомірності податкового повідомлення - рішення №0003201742 від 15 серпня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_4 за платежем податок на додану вартість на загальну суму 48643 грн., в тому числі за основним платежем 44775 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 3868 грн., в частині збільшення грошового зобов'язання за основним платежем 43672 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 3868 грн., а тому воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню у вказаній частині.
Відносно податкового повідомлення-рішення №0003221742 від 15 серпня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму штрафних (фінансових) санкцій 510 грн. суд зазначає наступне.
Матеріалами справи встановлено, що позивач є фізичною особою-підприємцем.
На думку податкового органу, позивачем не подано податковий розрахунок за формою 1-ДФ і не повідомлено державну податкову інспекцію про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7.
Однак, суд вважає, що дане твердження не відповідає вимогам закону.
Так, відповідно до підпункту 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Згідно з п. 1.2. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12. 2010 року № 1020, дія цього Порядку поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів - юридичних осіб, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі. Податковий агент - це юридична особа (її відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, яка незалежно від організаційно правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб від імені та за рахунок платника цього податку.
Пунктом 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:
а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;
б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.
Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Разом з тим, згідно з п. 177.8 ст. 177 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Таким чином, для неутримання податку на доходи фізичних осіб суб'єктом господарювання, який має господарські відносини з фізичною особою підприємцем необхідно встановити чи є документ, підтверджуючий, що фізична особа зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності (виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних або фізичних осіб - підприємців).
Судом встановлено, що контрагенти позивача зареєстровані як фізичні особи - підприємці.
Так, ОСОБА_8 зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію від 29.08.2003 р. за №26080000000025349, реєстрація проведена виконавчим комітетом Рівненської міської ради
ОСОБА_7 зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію від 17.05.2004 р. за №2608 017 0000 013408, реєстрація проведена виконавчим комітетом Рівненської міської ради.
Враховуючи зазначене, доходи, виплачені позивачем вказаним фізичним особам-підприємцям, не включаються до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб. У зв'язку з цим, підприємець не є податковим агентом відносно таких осіб і звільнений від обов'язку подання щодо них розрахунків форми №1 ДФ, а отже штрафні санкції за неподання таких розрахунків до нього застосовуватись не можуть.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У порушення ч.2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС не доведено правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №0003221742 від 15 серпня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму штрафних (фінансових) санкцій 510 грн., а тому воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
За наведених обставин позовні вимоги суд задовольняє частково, в саме:
визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області ДПС від 15.08.2012 року № 0003211742 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб у частині визначення штрафної санкції у розмірі 570,72 грн.
визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області ДПС від 15.08.2012 року № 0003201742 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у частині визначення основного платежу у розмірі 43672,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 3868,00 грн.
визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області ДПС від 15.08.2012 року № 0003221742 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб у частині визначення штрафної санкцій у розмірі 510,00 грн.
В силу положень ч.3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати присуджуються позивачеві з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог у сумі 486 грн. 21 коп.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області ДПС від 15.08.2012 року № 0003211742 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб у частині визначення штрафної санкції у розмірі 570,72 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області ДПС від 15.08.2012 року № 0003201742 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у частині визначення основного платежу у розмірі 43672,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 3868,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області ДПС від 15.08.2012 року № 0003221742 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб у частині визначення штрафної санкцій у розмірі 510,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити на користь позивача Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 486 (чотириста вісімдесят шість) грн. 21 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Борискін С.А.