Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" жовтня 2012 р.Справа № 5011-54/8525-2012-5023/3736/12 вх. № 3736/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погореловой О.В
при секретарі судового засідання Стешенко О.В.
за участю : прокурора - Хряк О.О., позивача - Бєлов А.Г., відповідача - Мікрюков А.О., за дорученням,
розглянувши справу за позовом Прокурора Святошинського району м.Києва в інтересах держави в особі Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лемма", м. Харків
про стягнення 30150000,00 грн., -
Прокурор Святошинського району міста Києва звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі позивача - Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, м. Київ, в якому просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 30 150 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що страховий випадок за договором страхування мав місце, а рішення страховика, відповідача по справі, про відмову у виплаті страхового відшкодування є необґрунтованим, оскільки позивач надав страховикові, відповідачу, всі необхідні документи для з'ясування обставин страхового випадку, а також вжив всіх необхідних і можливих заходів щодо задоволення своїх вимог за кредитним договором.
До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідач проти позову заперечує, надав до суду відзив, в якому навів аргументи проти його задоволення. Зазначає, що страховий випадок за договором страхування не мав місце, з огляду на те, що договір страхування припинив свою дію 04 квітня 2010 року. Крім того, вказує, що позивач допустив порушення вимог Закону України "Про страхування", оскільки перед укладанням договору страхування не надав страховикові, тобто відповідачу, всю істотну інформацію, якою володів про об'єкт страхування та страховий ризик, а також порушив умови договору страхування, оскільки не вжив заходів розумної передбачливості для запобігання виникнення збитків.
11.10.2012 року до господарського суду від представника позивача надійшли документі, що були витребувані ухвалою суду від 04.10.2012 року.
Суд, дослідивши надані документи, долучає їх до матеріалів справи.
В судовому засіданні прокурор та позивач підтримали позову у повному обсязі та просили суд його задовольнити.
Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд встановив наступне.
09 жовтня 2007 року міжвідомчою радою з питань інвестицій та інноваційного розвитку при Кабінеті Міністрів України визнано за доцільне виділення бюджетних коштів у розмірі 30 000 000,00 грн. ТОВ "КБ "Вертикаль" для кредитування інвестиційного проекту "Створення сучасного виробництва легких багатоцільових вертольотів КТ - 112 та їх технічної експлуатації" (надалі -Інвестиційний проект).
В подальшому між позивачем Державною інноваційною фінансово-кредитною установою та ТОВ "КБ "Вертикаль" укладено договір про надання кредиту №07-006/К від 23.10.2007 р., згідно з умовами якого ТОВ "КБ "Вертикаль" отримало кредитні кошти в сумі 30 000 000,00 грн.
На виконання п.5 Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для надання кредитів на реалізацію інноваційних та інвестиційних проектів у галузях економіки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2007 року N 455 позивачем з відповідачем було укладено договір страхування відповідальності за неповернення коштів до державного бюджету, а саме договір № 3409404 добровільного майнового страхування фінансових ризиків від 03.04.2009 року.
Згідно пункту 9.8 вказаного договору виплата страхового відшкодування здійснюється до Державного бюджету
У відповідності до п. 2.2. договору страхування страхувальник зобов'язується за обумовлену в договорі плату (страховий платіж), при настанні передбаченої в договорі події (страхового випадку) виплатити страхове відшкодування в межах обумовленої Договором страхової суми.
В пп. 3.1. - 3.3. вказаного договору страхування визначені наступні умови страхування:
Страховим випадком за договором є факт настання ризиків, зазначених в договорі, якщо вони настали протягом періоду страхування за договором страхування.
Страховий ризик: страховим ризиком вважаються нижче вказані обставини, якщо позичальником не виконуються зобов'язання перед страхувальником, що в свою чергу призводить до невиконання страхувальником зобов'язання по перерахуванню до державного бюджету плати за використання бюджетних коштів згідно з п. 3.2.9. договору про надання коштів з державного бюджету України для кредитування інноваційних та інвестиційних проектів № 12-08 від 23.03.2007 року, а саме:
позичальника визнано банкрутом;
проти позичальника порушено провадження у справі про банкрутство, у разі якщо він не може бути визнаний банкрутом або ліквідований згідно чинного законодавства України;
страхувальником вичерпано усі передбачені чинним законодавством України заходи щодо задоволення своїх вимог за кредитним договором.
Визначені у пункті 3.2. договору події визнаються страховими, якщо справа про банкрутство порушена у межах визначеного договором періоду страхування.
Крім того, в розділ 10 договору страхування передбачає наступні умови, а саме що даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до закінчення періоду страхування. У разі, якщо на момент закінчення строку дії договору від страхувальника надійшло повідомлення про порушення справи про банкрутство позичальника, що має ознаки страхового випадку, строк дії договору продовжується в частині виконання сторонами своїх прав та обов'язків за таким випадком до його врегулювання.
Пункт 10.2 договору передбачає, що період страхування встановлюється з 04 квітня 2009 року по 04 квітня 2010 року.
Згідно пункту 10.3 договору, його дія може бути продовжена за умови внесення змін до нього у відповідності з вимогами чинного законодавства України.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.01.2010 року по справі № 43/51 за заявою ПАТ "Альфа-банк" порушено провадження в справі про банкрутство ТОВ "КБ "Вертикаль". Про порушення провадження в справі про банкрутство ТОВ "КБ "Вертикаль" позивачем було поінформувало відповідача 18.06.2010 року листом вих. №12-1142/1. В своїх письмових поясненнях позивач зазначає, що інформація про те, що стосовно ТОВ "КБ "Вертикаль" порушено провадження в справі про банкрутство позивачем була одержана з газети "Голос України" № 98 (4848) від 01.06.2010 року. В судовому засіданні представник позивача повідомив, що до цього часу про цю судову процедуру стосовно ТОВ "КБ "Вертикаль" позивач не був обізнаний.
Постановою господарського суду м. Києва від 10.12.2010 року ТОВ "КБ "Вертикаль" визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура цього товариства. Про цей факт позивач поінформував відповідача листом від 10.12.2010 року вих. №11-2172. Надалі 14.12.2010 року позивач подав до відповідача ПАТ СК "ЛЕММА" заяву на виплату страхового відшкодування. Листом вих. №022808 від 28.02.2012 року ПАТ СК "ЛЕММА" поінформувало позивача про своє рішення відмовити у виплаті страхового відшкодування у зв'язку із вказаними позивачем в своєму листі-повідомленні обставинами.
Згідно п.2 ч.1 ст. 21 Закону України "Про страхування" до обов'язків страхувальника віднесено при укладанні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику. Зазначене положення кореспондується з положенням ч.1 ст. 26 цього ж Закону, яке встановлює, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку.
Встановлено, що при укладанні договору страхування позивачем не було надано відповідачу всієї істотної інформації, необхідної для правильної оцінки страхового ризику.
Так, на підставі актів перевірки щодо цільового використання кредиту та виконання проекту від 06.02.2009 року та від 11.03.2009 року, складених представниками Київського регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи за результатами перевірки діяльності ТОВ "КБ "Вертикаль" страхувальнику на момент укладання договору страхування було відомо про істотні порушення, допущені ТОВ "КБ "Вертикаль" при виконанні Інвестиційного проекту.
Так в акті від 11.03.2009 року зазначено, що фактичний стан та строки виконання робіт за проектом не відповідають викладеному в бізнес-плані. Виконуються роботи, які не передбачені бізнес-планом. Витрати виконавця при виконанні проекту не відповідають запланованому кошторису. Виконання робіт, надання послуг та придбання ТМЦ за проектом не відповідають графіку використання коштів. Використання кредитних коштів не відповідає умовам договору. Враховуючи вищенаведене, слід вважати, що кредит за договором №07-006/К від 23.10.2007 року використано не за призначенням. ТОВ "КБ "Вертикаль" не надало дозвільні документи, а також в матеріалах кредитної справи відсутні документи на право виконання робіт передбачених у проекті. У зв'язку із вищезазначеним було встановлено, що кошти кредиту у сумі 20 723 005,13 грн. було витрачено на благоустрій приміщення "Насіннєвий комплекс" та прилеглої території, а не на виконання проекту "Створення сучасного виробництва легких багатоцільових вертольотів КТ- 112 та їх технічної експлуатації".
Така інформація, на думку суду, є істотною для оцінки страхового ризику, а тому її надання відповідачу, тобто страховику, при укладанні договору страхування було обов'язком позивача, встановленим вищевказаними положеннями Закону України "Про страхування".
Доказів надання такої інформації позивачем відповідачу суду не надані та про їх наявність не зазначено.
Проте матеріали справи свідчать про те, що в період з червня 2008 року по квітень 2009 року позивач інформував відповідача про несплату позичальником відсотків за кредитним договором та про те, що позивачем вживаються заходи щодо стягнення з позичальника ТОВ "КБ "Вертикаль" простроченої суми в судовому порядку. Інформація про нецільове використання кредитних коштів та про порушення інших умов бізнес-плану проекту позивачем відповідачу не надавалась.
Отже за таких обставин посилання прокурора на те, що протягом 2010 -2011 років позивач надсилав відповідачу необхідний обсяг матеріалів щодо фінансового стану позичальника є необґрунтованим. При цьому суд зазначає, що інформація про фінансовий стан позичальника повинна була бути надана страховикові не протягом 2010 -2011 років, а ще в березні 2009 року, тобто не під час виконання умов договору страхування, а саме під час його укладання.
Зазначене свідчить про порушення відповідачем вимог ч.1 ст. 21 Закону України "Про страхування".
Не обґрунтованим, на думку суду, є й посилання відповідача щодо належного виконання ним обов'язку, передбаченого п. 5.2.5 договору страхування стосовно вжиття заходів розумної передбачливості для запобігання виникнення збитків та зменшення ступеня ризику.
Так, господарським судом м. Києва, ухвалою від 11.01.2010 року по справі №43/51 про порушення провадження в справі про банкрутство ТОВ "КБ "Вертикаль" було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника відповідно до ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до закінчення провадження у справі і зупинено виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію), та зупинено заходи спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення проведення мораторію.
Тобто починаючи з 11.01.2011 року, згідно вказаного судового рішення, заходи щодо звернення стягнення на майно ТОВ "КБ "Вертикаль" були зупинені та їх проведення було неможливим. В той же час, як зазначає позивач, інформацію про те, що стосовно ТОВ "КБ "Вертикаль" порушено провадження в справі про банкрутство він одержав з газети "Голос України" № 98 (4848) від 01.06.2010 року, тобто майже через півроку після порушення провадження у справі про банкрутство.
Отже не є обґрунтованими та вмотивованими посилання прокурора та позивача щодо належного здійснення контролю за реалізацією інвестиційного проекту, а також вжиття заходів щодо задоволення своїх вимог за кредитним договором.
Також суд зазначає, що згідно п. 3.2 договору страхування, страховим ризиком, на випадок реалізації якого і проводилося страхування, було передбачено саме визнання банкрутом ТОВ "КБ "Вертикаль", а не порушення відносно цього підприємства справи про банкрутство.
Так вказане підприємство ТОВ "КБ "Вертикаль" не відноситься до числа підприємств, які не можуть бути визнані банкрутом або ліквідовані згідно чинного законодавства України.
Положеннями п. 3.1. договору страхування визначено, що страховим випадком за договором є факт настання ризиків, зазначених в договорі, якщо вони настали протягом періоду страхування за договором страхування.
Період страхування відповідно до п.10.2 договору страхування погоджений сторонами з 04.04.2009 року по 04.04.2010 року.
Отже банкрутство ТОВ "КБ "Вертикаль" в якості страхового випадку за Договором страхування повинно мати місце в період з 04.04.2009 року по 04.04.2010 року.
В даному випадку для того, щоб випадок з ТОВ "КБ "Вертикаль" був визначений як страховий, згідно із вказаними умовами договору страхування, необхіднім є порушення справи про банкрутство та визнання позичальника банкрутом саме протягом періоду страхування.
Матеріали справи свідчать про те, що повідомлення про порушення справи про банкрутство ТОВ "КБ "Вертикаль" страхувальник направив страховику лише 18.06.2010 року листом вих. №12-1142/1, тобто після закінчення строку дії договору страхування. Відповідно, на час здійснення такого повідомлення вказаний договір страхування припинив свою дію, зокрема з 05.04.2010 року.
Згідно ч.1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Таким чином, в тому числі і зі спливом строку дії договору, подія, на випадок настання якої проводилося страхування, не може бути визнана страховою.
Згідно положення статті 28 Закону України "Про страхування" дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі: 1) закінчення строку дії; 2) виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі; 3) несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору; 4) ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника - фізичної особи чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених статтями 22, 23 і 24 цього Закону; 5) ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України; 6) прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 8 Закону України "Про страхування" визначено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно статті 20 вищезазначеного Закону України страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
При цьому положеннями статей 991 ЦК України та 26 Закону України "Про страхування" встановлено, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:
навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації;
вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;
одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;
несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
наявності інших підстав, встановлених законом.
Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.
Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про те, що відмова страховика, відповідача по справі, здійснити страхову виплату з підстав порушення страхувальником п.2 ч.1 ст. 21 Закону України "Про страхування", п. 5.2.5 договору страхування щодо обов'язку вживати заходів розумної передбачливості для запобігання виникнення збитків та зменшення ступеня ризику, та за відсутності страхового випадку взагалі, є мотивованою та такою, що підтверджується матеріалами судової справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .
Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти них, вислухавши представників сторін та прокурора, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено 16 жовтня 2012 року.
Суддя Погорелова О.В.