Справа: № 2а-9063/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Басай О.В.
Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
"04" жовтня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.
за участі :
секретар с/з Печенюк Р.В.
розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 року у справі за позовом Броварської об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна торгово-зернова фірма», ЗАТ «Золота Краплина»про стягнення коштів отриманих на підставі нікчемного договору -
Броварська об'єднана державна податкова інспекція звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна торгово-зернова фірма" та Приватного акціонерного товариства "Золота Краплина" про стягнення коштів отриманих на підставі нікчемного договору №2-01/02-2009 від 21.01.2009 року щодо поставки олії соєвої на загальну суму 7545189, 56 грн. у т.ч. ПДВ 1 257 531, 59 грн. загальною кількістю 1988, 36 т.
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проведеної позивачем перевірки ТОВ «Універсальна торгово-зернова фірма»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2009 року встановлено невідповідність пунктів 2, 3, 4 та 5 вказаного договору №2-01/02-2009 року від 21.01.2009 року укладеного ТОВ «Універсальна торгово-зернова фірма»з ЗАТ «Золота Краплина»нормам Господарського Кодексу України, Правил перевезення вантажів вантажним автомобільним транспортом в Україні, Правил видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обов'язковому ветеринарно-санітарному контролю та нагляду, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю від 15.06.1965 року №П-6 і від 25.04.1966 року №П-7.
Крім того, зазначав, що про фіктивність господарських операцій свідчить відсутність доказів про транспортування шроту; актів приймання за кількістю та якістю; ветеринарних свідоцтв; сертифікатів, свідоцтв та/або посвідчень якості, а тому вважав договір таким, що вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства і як наслідок на підставі ч.І, ч. 5 ст.203 ЦКУ підлягає визнанню нікчемними (недійсним).
Постановою окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просив оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. За змістом апеляційна скарга дублює адміністративний позов та не містить чіткого визначення в чому полягають порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
В судове засідання на апеляційний розгляд справи сторони не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження нікчемності укладеного між відповідачами договору та крім, того позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, визначений ст. 250 ГПК України.
Колегія суддів апеляційної інстанції в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони є обґрунтованими та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ч.1 статті 208 ГК України у випадку, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Таким чином, при вирішенні спору про визнання угод недійсними з підстав укладення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільству, в усіх випадках є обов'язковим встановлення та доведення обставин, що підтверджують наявність умислу в діях хоча б однієї зі сторін.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21.01.2009 року між ТОВ «Універсальна торгово-зернова фірма» (покупець) та ЗАТ «Золота Краплина»(постачальник) був укладений Договір поставки №2-01/02-2009. Згідно даного договору постачальник зобов'язується поставити у визначені Договором строки шрот соняшниковий та шрот соєвий виробництва ЗАО «Пологівський ОЕЗ», а покупець зобов'язується прийняти продукцію та оплатити постачальнику її вартість. В продовж дії даного договору було підписано додаткові угоди, а саме №1 від 21.01.2009 року, №2 від 28.01.2009 року, №3 від 28.01.2009 року, №4 від 26.02.2009 року, №5 від 06.03.2009 року, №6 від 12.03.2009 року, №7 від 19.03.2009 року, №8 від 30.03.2009 року, №9 від 20.04.2009 року, №10 від 17.06.2009 року (т.1 а. с. 107-109, 116-117,119, 127,129, 131, 135, 137-138).
На виконання зазначеного вище договору були виписані видаткові та податкові накладні. Поставка шроту соняшникового та шроту соєвого до ТОВ «Універсальна торгово-зернова фірма»підтверджується наявними в матеріалах справи договорами на перевезення вантажу, товарно-транспортними накладними, актами здачі-прийому виконаних робіт, а також платіжними дорученнями, які підтверджують факт оплати наданих послуг по перевезенню вантажу .
Факт реального виконання Договору поставки №2-01/02-2009 укладеного між ТОВ «Універсальна торгово-зернова фірма»та ЗАТ «Золота Краплина»підтверджується наявними в матеріалах справи Довіреностями на отримання товару, посвідченнями про якість шроту, квитанціями про приймання вантажу та актом звіряння взаємних розрахунків контрагентів .
Крім того, факт оплати товару підтверджується виписками по особовому рахунку ТОВ «Універсальна торгово-зернова фірма», а також платіжними дорученнями №2568 від 03.04.2009 року, №2792 від 18.06.2009 року, №2795 від 19.06.2009 року.
На підтвердження отримання коштів ЗАТ «Золота Краплина»від ТОВ «Універсальна торгово-зернова фірма»також надано виписки по особовому рахунку ЗАТ «Золота Краплина».
Тобто, з матеріалів справи вбачається, що для сторін за укладеними договорами мало місце реальне настання правових наслідків, ними обумовлених.
Разом з тим, податковим органом не доведено, в чому саме полягала заздалегідь суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення договорів між відповідачами, а також наявність в діях останніх вини у формі умислу.
Отже, відсутність наявності в діях хоча б однієї зі сторін оспорюваної угоди умислу на її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зумовлює відсутність підстав для застосування визначених в статті 215 та 216 ЦК України правових наслідків, пов'язаних із стягненням вартості виконаного.
За наведених обставин, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оскільки відсутні підстави для висновку про укладення спірної угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, не вбачається, в чому ж полягала така мета, а також не доведено, що метою її укладання було настання протиправних наслідків, то позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Беспалов О.О.
Парінов А.Б.