18 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/5911/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ляшко О.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом , -
Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків коштів у сумі 38985,20 грн., з них по податку на додану вартість в сумі 34402,09 грн., по податку з доходів фізичних осіб - 4583,11 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що заборгованість Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по податку на додану вартість в сумі 38985,20 грн. виникла внаслідок несплати у добровільному порядку узгоджених сум податкових зобов'язань, зазначених у самостійно поданих податкових деклараціях з ПДВ. Заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 4583,11 грн. виникла на підставі винесених позивачем податкових повідомлень-рішень та податкових повідомлень внаслідок наявних порушень законодавства в сфері оподаткування доходів від підприємницької діяльності громадян та оподаткування доходів фізичних осіб.
Відповідно до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку скороченого провадження.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 06 травня 1999 року та знаходиться на обліку в Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.
Відповідач має заборгованість перед Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби з податку на додану вартість та по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 38985,20 грн.
Як вбачається з матеріалів справи заборгованість по податку на додану вартість виникла внаслідок несплати відповідачем у добровільному порядку узгоджених сум податкових зобов'язань в розмірі 34402,09 грн., відповідно до поданих податкових декларацій з ПДВ № 103590 від 20.09.2010 р., № 111512 від 20.10.2010 р., № 126342 від 22.11.2010 р., № 129531 від 20.12.2010 р., № 141318 від 20.01.2011 р., № 32922 від 21.03.2011 р., № 47080 від 20.04.2011 р., № 55113 від 20.05.2011 р., № 9004379376 від 21.06.2011 р., № 9004874698 від 18.07.2011 р., № 9006963928 від 18.08.2011 р., № 9008002529 від 19.09.2011 р., № 9009148243 від 19.10.2011 р., № 9011343925 від 17.11.2011 р., № 9012836033 від 14.12.2011 р., № 9014223774 від 20.01.2012 р. та відповідно до податкових повідомлень-рішень № 0014491702 від 29.06.2011 р., № 0056421702/0 від 08.12.2010 р., № 0056431702/0 від 08.12.2010 р.
Заборгованість по податку з доходів фізичних осіб виникла в результаті несплати у встановлені законодавством строки узгоджених сум податкових зобов'язань в розмірі 4583,11 грн. відповідно до винесених позивачем податкового повідомлення-рішення № 0002101701/0 від 13.05.2008 р. та податкових повідомлень № 0002391702/0/0 від 09.02.2009 р., № 0002401702/0 від 09.02.2009 р., № 0003751702/0 від 17.11.2010 р.
Позивачем на адресу відповідача направлялися податкові вимоги на підставі Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181ІІІ від 21.12.2000 р., яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів) під час виникнення податкового боргу відповідача.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд, керуючись положеннями Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Податкового кодексу України, дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом. На підставі п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181- ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (даний Закон діяв на момент виникнення відповідних правовідносин до набрання чинності Податковим кодексом України) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті. Згідно пп.4.2.1 п. 4.2, пп. 5.2.1 п.5.2. пп. 5.3.1 п.5.3, пп. 5.4.1 п.5.4 ст. 5, пп.6.2.4 п.6.2 ст.6 зазначеного вище Закону якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання. Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до підпункту 49.18.1 п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. За положеннями ст. 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал. Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до п.п. 20.1.18, 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби підлягають задоволенню, оскільки підтверджені належними та допустимими доказами.
Керуючись статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - задовольнити.
Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в сумі 38985 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 20 коп.
Суму коштів в розмірі 34402,09 грн. перерахувати на р/р № 31110029700013, код платежу 14010100 - податок на додану вартість; одержувач: Управління державної казначейської служби України у м. Дніпродзержинську, податковий код 38028588, назва банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.
Суму коштів в розмірі 4583,11 грн. перерахувати на р/р № 33217801700013, код платежу 11010500 - податок на доходи фізичних осіб; одержувач: Управління державної казначейської служби України у м. Дніпродзержинську, податковий код 38028588, назва банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.
Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Б. Ляшко