ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
10 жовтня 2012 р. № 2а-7580/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Гулкевич І.З.
при секретарі -Куч Ю.М,
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області головний державний виконавець Шестак О.В. про визнання протиправним дій, зобов»язання вчинити дії та скасування постанови-,
28 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області головний державний виконавець Шестак О.В. про:
1. визнання дій Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області головного державного виконавця Шестака О.В. протиправними в частині відмови у відкритті виконавчого провадження, винесеною Постановою від 12.04.2012 року ВП №32198897;
2. скасувати постанову винесену головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шестаком О.В. від 12.04.2012 року ВП №32198897 в порядку вирішення публічного правового спору;
3. зобов»язати Підрозділ примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області відкрити виконавче провадження та виконати рішення Залізничного районного суду від 11.04.2011 року по справі (№2-440/11).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що державним виконавцем ВДВС безпідставно відмовлено у відкритті виконавчого провадження щодо виконавчого листа №2-440/2011р, виданий 26.03.2012 року Залізничним районним судом м. Львова, мотивуючим тим, що виконавчим документом не встановлено заходів примусового виконання рішення передбачених ст .32 Закону України «Про виконавче провадження»або інших заходів, передбачених рішенням, згідно яких боржник зобов»язаний вчинити певні дії, або утриматись від їх вчинення. Додатково повідомлено, що вказане рішення суду за своєю правовою природою є рішенням про визнання, яким не передбачено заходів примусового в органами державної виконавчої служби. Позивач вищезазначене вважає незаконним, так як згідно ст. 14 ЦПК України: судові рішення, що набрали законної сили, обов»язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Відповідач в судове засідання не з»явився, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомленний про розгляд справи, що підтверджується повідомленнями-врученнями, заперечень чи заяви про визнання позову на адресу суду не надав.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 квітня 2011 року Залізничним районним судом м.Львова винесено рішення за позовом ОСОБА_1 до родини ОСОБА_3, Залізничної районної адміністрації ЛМР, за участю третіх осіб відділу приватизації Залізничного району м.Львова, ОКП ЛОР «Державне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»- визнано частково недійсним розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської Ради №1191 від 24 грудня 2002 року «Про передачу квартир у власність громадян»та свідоцтво №18262-3 про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане Львівською міською радою 24 грудня 2002 року в частині передачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у спільну сумісну власність приміщення загального коридору площею 4,9 кв.м. під літерою VII, переобладного в кухню та переобладнаного приміщення кухні під літерою «3-1»під житлову кімнату площею 10,8 кв.м.
На виконання судового рішення Залізничним районним судом м.Львова видано виконавчий лист №2-440/2011 р. від 26.03.2012 р., який позивач пред»явив підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Львівській області.
12 квітня 2012 року головним державним виконавцем Підрозділу примусових виконань рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження згідно п.8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавчим документом не встановлено заходів примусового виконання рішення передбачених ст. 32 закону України «Про виконавче провадження», або інших заходів, передбачених рішенням, згідно яких боржник зобов»язаний вчинити певні дії, або утримати від їх вчинення, та за вих. №09.01-45/324/В3-5465 від 17.04.2012 року направлено копію вказаної постанови та оригінал виконавчого документа на адресу заявника.
Окрім того, відповідачем в листі від 15 серпня 2012 року №М-873/1-09 зазначено, що вказане рішенняя суду за своєю природою є рішенням про визнання, яким не передбачено заходів примусового виконання та таке рішення не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби. У виконавчому документі не прописано порядок виконання, а саме визначені діїї, які необхідно провести державному виконавцеві або боржникові.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов»язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, від імені якої примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці.
Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, зокрема, наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
За приписами статті 32 Закону України «Про виконавче провадження»заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Відповідно до приписів статті 34 Закону України «Про виконавче провадження»у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.
У разі якщо зміст виконавчого документа є незрозумілим, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення змісту цього документа.
Суд або орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і у разі необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту документа, не змінюючи їх редакції.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 11 квітня 2011 року, яке набрало законної сили 05.12.2011 року у справі №2-440/11 визнано частково недійсним розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської Ради №1191 від 24 грудня 2002 року «Про передачу квартир у власність громадян»та свідоцтво №18262-3 про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане Львівською міською радою 24 грудня 2002 року в частині передачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у спільну сумісну власність приміщення загального коридору площею 4,9 кв.м. під літерою VII, переобладного в кухню та переобладнаного приміщення кухні під літерою «3-1»під житлову кімнату площею 10,8 кв.м.
Тобто, судом встановлено спосіб виконання рішення суду. Судове рішення набрало законної сили 05.12.2011, як вбачається з копії виконавчого листа та в силу приписів статті 124 Конституції України є обов'язковими до виконання на всій території України.
Виходячи з аналізу статей 25, 26 та 32 Закону України «Про виконавче провадження»суд вважає, що жодна з визначених норм не передбачає як підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження, незгоду державного виконавця з резолютивною частиною рішення суду яке набрало законної сили, натомість в разі, якщо державному виконавцю незрозуміло, яким чином потрібно виконати рішення суду, або за деяких обставин рішення виконати не можливо тим способом, який встановлений рішенням суду, державний виконавець наділений правом звернення до суду із заявою про роз'яснення відповідного рішення або із заявою про роз'яснення змісту цього документа.
Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що статтею 373 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства передбачено право державного виконавця на звернення до відповідного суду з заявою або поданням про зміну способу та порядку виконання рішення при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим .
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дескримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що оскільки Закон України «Про виконавче провадження»не містить такої підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, як незрозумілість державним виконавцем рішення суду або неможливість його виконання тим способом, який визначений у судовому рішенні, правом на звернення до суду з заявою/поданням про роз'яснення судового рішення або про зміну способу та порядку його виконання державний виконавець не скористався, постанова державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 12.04.2012 №32198897 про відмову у відкритті виконавчого провадження є такою, що прийнята з порушенням норм законодавства, відтак, такою, що підлягає скасуванню, а адміністративний позов задоволенню.
Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору (держмита) в сумі 32,20 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 41, 94, 160, 163 КАС України, -
Адміністративний позов задоволити.
Визнати протиправними дії Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області,Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області головного державного виконавця Шестака О.В. протиправними в частині відмови у відкритті виконавчого провадження, винесеною Постановою від 12.04.2012 року ВП №32198897.
Скасувати постанову винесену головним державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шестаком О.В. від 12.04.2012 року ВП №32198897.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2,) 32,20 (тридцять дві гривні 20 коп) грн. судового збору.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 16 жовтня 2012 року.
Суддя Гулкевич І.З.