11 жовтня 2012 року Справа № 2а/0370/3353/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,
за участю представника позивача Ольховика А.М.,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління державної міграційної служби України у Волинській області до громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 про примусове видворення за межі України та затримання з метою забезпечення можливості подальшого видворення,
Управління державної міграційної служби України у Волинській області (далі -УДМС України) звернулося з позовом до громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 про примусове видворення за межі України та затримання з метою забезпечення можливості подальшого видворення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.07.2012 року працівниками другого міжрайонного відділення ВММК УМВС України у Волинській області в с. Дубровиця Камінь-Каширського району було виявлено громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, особа якого встановлена та підтверджується копією паспорта громадянина Республіки Білорусь Серії НОМЕР_1 від 29.08.2001 року. Відповідач прибув на територію України законно через КПП «Заболоття» 01.01.2012 року в приватних справах. Станом на 25.09.2012 року відповідач перебував на території України 180 днів з моменту в'їзду на територію України, чим порушив вимоги пункту 2 частини 2 Постанови Кабінету Міністрів України №159 від 15.02.2012 року. За порушення правил перебування на території України останнього притягнуто до адміністративної відповідальності, постановою Камінь-Каширського районного суду від 27.07.2012 року його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 203 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 520 грн.
Позивач просить примусово видворити відповідача за межі України, затримати його на термін до 12 місяців, з розміщенням у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України, розташованого в с.Журавичі Ківерцівського району Волинської області та допустити негайне виконання постанови суду.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні адміністративний позов не визнав та суду пояснив, що він є уродженцем України, має можливість проживати в батьківській хаті у с. Добровиця Камінь-Каширського району. Зобов'язується добровільно залишити територію України, а рішення про виїзд за межі України не виконав у зв'язку з відсутністю коштів. Тому, в задоволенні позову просить відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або прибути для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. є уродженцем України, народився у с. Добровиця Камінь - Каширського району Волинської області.
27.07.2012 року працівниками другого міжрайонного відділення ВММК УМВС України у Волинській області в селі Дубровиця Камінь-Каширського району було виявлено громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., який прибув на територію України законно через контрольно-пропускний пункт «Заболоття» 01.01.2012 року в приватних справах. Станом на 25.09.2012 року відповідач перебував на території України 180 днів з моменту в'їзду, чим порушив вимоги пункту 2 частини 2 Постанови Кабінету Міністрів України №159 від 15.02.2012 року. Особа затриманого встановлена та підтверджується копією паспорта громадянина Республіки Білорусь Серії НОМЕР_1 від 29.08.2001 року. Крім того, як встановлено судом, за порушення правил перебування на території держави останнього притягнуто до адміністративної відповідальності, постановою Камінь-Каширського районного суду від 27.07.2012 року його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 203 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 520 грн.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» 25.09.2012 року начальником УДМС України у Волинській області прийнято рішення про примусове повернення громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. за межі України, зобов'язавши його покинути територію України до 08.10.2012 року.
Територію України добровільно відповідач не покинув.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Беручи до уваги, що відповідач добровільно не виконує рішення про його видворення за межі України, враховуючи скоєння ним адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність примусового видворення до Республіки Білорусь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. з України.
Що стосується позовної вимоги про затримання відповідача на термін до 12 місяців, з розміщенням у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України, розташованого в с. Журавичі Ківерцівського району Волинської області, то вона не підлягає до задоволення з тих підстав, що відповідач є уродженцем України та має можливість проживати у батьківській хаті у с. Добровиця Камінь-Каширського району Волинської області, де він постійно на даний час мешкає разом із своєю співмешканкою протягом останніх дев'яти років.
Тобто, враховуючи зазначене, виконання рішення суду в частині видворення ОСОБА_2 можливе і без поміщення його у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України, розташованого в с. Журавичі Ківерцівського району Волинської області.
Керуючись статтями 112, 136, 160-163, 183-5 КАС України, на підставі Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Видворити за межі України громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в примусовому порядку.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Р.С. Денисюк