10 квітня 2012 р. Справа № 2016/2-а-8314/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Жигилія С.П.
Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02.11.2011р. по справі № 2016/2-а-8314/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області, в якому просила:
1. Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ізюмської міської ради щодо нарахування ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік в неповному обсязі - незаконними.
2. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ізюмської міської ради провести нарахування та виплату ОСОБА_1 разової щорічної грошової допомоги до 05 травня 2011 року, у відповідності до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, з врахуванням виплаченої суми, а саме - 2172 грн.
Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02.11.2011р. задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області щодо нарахуванню та виплати ОСОБА_1 не в повному обсязі у 2011 році належної щорічної разової допомоги до 5 травня згідно вимог частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-Х11, в редакції від 25.12.1998 року.
Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області нарахувати та здійснити дії по виплаті ОСОБА_1 належної щорічної разової допомоги до 5 травня 2011 року відповідно до вимог частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-Х11, в редакції від 25.12.1998 року, з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року на момент виплати (квітень 2011 року), з урахуванням фактично отриманих сум.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 95 Конституції України, ст.ст.12-15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" , що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання допомоги до 5 травня відповідно до ст. 12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", але йому фактично у 2011 році виплачено дану допомогу в розмірі меншому ніж передбачено відповідним Законом, що є звуженням змісту та обсягу прав громадян.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні.
Як вбачається з позову, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ізюмської міської ради провести нарахування та виплату ОСОБА_1 разової щорічної грошової допомоги до 05 травня 2011 року, у відповідності до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, з врахуванням виплаченої суми, а саме - 2172 грн., змін чи доповнень до позову матеріали справи не містять.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником війни, що підтверджується копією відповідного посвідчення НОМЕР_1 (а.с. 6), та має право на пільги, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Однак, суд першої інстанції не звернув увагу на зазначену обставину, та не вірно встановив обставини по справі, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильного вирішення справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що для покладення обов'язку на відповідача здійснити нарахування та вчинити дії по виплаті щорічної разової допомоги до 5 травня за 2011 рік згідно вимог ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у суду першої інстанції не було правових підстав, з огляду на що постанова Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02.11.2011р. підлягає скасуванню.
Відносно позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок належної позивачу щорічної разової грошової допомоги за 2011 рік згідно приписів ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та виплатити їй щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком колегія суддів зазначає наступне.
Відповідачем у 2011 році щорічна разова грошова допомога до 5 травня згідно ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" була проведена на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" № 341.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" була змінена вище зазначена стаття Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме зазначено, що щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом України про Державний бюджет.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення п. 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" стосовно виплати щорічної разової допомоги, зокрема учасникам війни.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У 2011 році зміни до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не вносились .
Таким чином, відповідач у 2011 році повинен був застосовувати законодавство, яке діяло на час проведення відповідних щорічних виплати грошової допомоги до 5 травня, а саме, ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції від 09.07.2007 року, а саме учасникам війни - трьох мінімальних пенсій за віком.
Право на встановлення у 2011 році розміру разової грошової допомоги до 5 травня надано Кабінету Міністрів України законодавцем не було. А тому при виплаті позивачу даної допомоги, відповідач повинен був керуватися положеннями Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки ч. 1 цієї статті передбачено лише один мінімальний розмір пенсії за віком.
Отже, колегія суддів зазначає, що позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків суду обставинам справи, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області задовольнити частково.
Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02.11.2011р. по справі № 2016/2-а-8314/11 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік у неналежному розмірі.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік згідно вимог ст. 14 України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, з урахуванням положень ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", враховуючи фактично виплачені суми.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає в силу ч.10 ст.183-2 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.
Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Спаскін О.А.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.