04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
24.09.2012 № 5028/4/4/2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лобаня О.І.
суддів: Майданевича А.Г.
Федорчука Р.В.
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 24.09.2012 року,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжин Тепло Мережі» на рішення господарського суду Чернігівської області від 19.06.2012 року,
у справі № 5028/4/4/2012 (суддя Тимченко М.Г.)
за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі:
1) Міністерства енергетики та вугільної промисловості України;
2) публічного акціонерного товариства «Нафтогаз України»;
3) публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжин Тепло Мережі»
про стягнення заборгованості 4297559,35 грн.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 19.06.2012 року по справі № 5028/4/4/2012 позовні вимоги Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, публічного акціонерного товариства «Нафтогаз України», публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» до товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжин Тепло Мережі» про стягнення заборгованості 4297559,35 грн., з урахуванням зави про зменшення позовних вимог - задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 19.06.2012 року відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Чернігівської області від 19.06.2012 року у справі № 5028/4/4/2012 скасувати та прийняти нове рішення яким, відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 року у складі колегії суддів: головуючого судді Лобаня О.І., суддів - Федорчука Р.В., Ткаченка Б.О. апеляційна скарга прийнята до провадження та справа призначена до розгляду.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 року у зв'язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, склад колегії суддів змінено: головуючий суддя - Лобань О.І., судді - Федорчук Р.В., Майданевич А.Г.
У судовому засіданні 12.09.2012 року та 24.09.2012 року прокурор та представник публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» надали суду свої пояснення по справі в яких заперечили проти задоволення апеляційної скарги, вважають апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Прокурор та представник позивача просили апеляційний господарський суд залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 19.06.2012 року, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представники Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, публічного акціонерного товариства «Нафтогаз України» та товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжин Тепло Мережі» в судові засідання 12.09.2012 року та 24.09.2012 року не з'явилися про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином. В судове засідання 12.09.2012 року представник ТОВ «Ніжин Тепло Мережі» не з'явився оскільки був зайнятий у іншому судовому засіданні у іншому суді про що повідомив суд апеляційної інстанції, крім того скаржник, просив відкласти розгляд справи на іншу дату. Ухвалою апеляційного господарського суду від 12.09.2012 року клопотання ТОВ «Ніжин Тепло Мережі» про відкладення розгляду справи задоволене, розгляд справи відкладено про що, повідомлено сторін. Однак, в судове засідання 24.09.2012 року представники Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, публічного акціонерного товариства «Нафтогаз України» та ТОВ «Ніжин Тепло Мережі» повторно не з'явились про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи викладене, заслухавши думку прокурора та представника публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачі та скаржник про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Участь їх представників у судовому засіданні 24.09.2012 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, що з'явились у судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
30.09.2011 року між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» (постачальник) та ТОВ «Ніжин Тепло Мережі» (покупець) було укладено договір № 18 ТЕ-Ц поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. У відповідності до пункту 1.1 договору, постачальник (позивач) взяв на себе зобов'язання поставити покупцеві (відповідачу) імпортований природний газ, а покупець зобов'язаний прийняти і оплатити в обсязі, визначеному у п. 2.1 договору.
Пунктом 3.15 договору сторони встановили, що приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається на підставі актів приймання-передачі обсягів газу між газорозподільним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки наданого постачальником. Ціна газу визначена розділом 5 Договору і становить 1309,20 грн. за 1000 куб.м. разом з ПДВ.
Пунктом 6.1 договору сторони встановили, що розрахунки за природний газ проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 % вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється до 12 числа, наступного за місяцем поставки.
Так, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 18 ТЕ-Ц поставки природного газу від 30.09.2011 року, позивач передав відповідачу у лютому 2012 року природний газ в кількості 3970,027 тис. м.куб. на загальну суму 5197559,35 грн., що підтверджується актом приймання-передачі газу від 29.02.2012 року.
В порушення умов договору оплата за спожитий газ відповідачем проведена частково у розмірі 1100000,00 грн., а тому заборгованість становить 4097559,35 грн.
У квітні 2012 року Заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, ПАТ «Нафтогаз України», публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до ТОВ «Ніжин Тепло Мережі» про стягнення заборгованості 4297559,35 грн. Під час розгляду справи у суді першої інстанції, позивач зменшив розмір позовних вимог, вказуючи на те, що згідно з листом відповідача від 29.05.2012 року кошти у розмірі 200000 грн., перераховані платіжним дорученням від 21.03.2012 року, зараховані за газ, поставлений у лютому 2012 року.
Так, як зазначалося раніше, рішенням господарського суду Чернігівської області від 19.06.2012 року по справі № 5028/4/4/2012 зазначений позов Заступника прокурора Чернігівської області до ТОВ «Ніжин Тепло Мережі» про стягнення заборгованості - задоволено повністю.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. ст. 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно до 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, на виконання умов договору № 18 ТЕ-Ц поставки природного газу від 30.09.2011 року, позивач передав відповідачу у лютому 2012 року природний газ в кількості 3970,027 тис. м.куб. на загальну суму 5197559,35 грн., що підтверджується актом приймання-передачі газу від 29.02.2012 року. В свою чергу, відповідач, свої зобов'язання по договору виконав лише частково та на час розгляду справи судом першої інстанції за поставлений позивачем газ, відповідач сплатив лише 1100000 грн., а тому заборгованість ТОВ «Ніжин Тепло Мережі» перед публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» становить 4097559,35 грн.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суд першої інстанції та вважає, оскільки відповідач частково оплатив вартість наданих позивачем послуг, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам, тому вимога про стягнення з відповідача 4097559,35 грн. заборгованості по сплаті вартості за поставлений природний газ за лютий 2012 рік є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Що стосується доводів скаржника про те, що прокурором заявлено позов не в інтересах держави, а в інтересах акціонерного товариства та прокурору слід відмовити у задоволенні позову судова колегія апеляційного господарського суду вважає необґрунтованими та безпідставними виходячи з наступного.
Як вірно вказав суд першої інстанції, у відповідності до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Статтею 36-1 зазначеного Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Міністерство палива та енергетики України є центральним органом виконавчої влади, на який покладено функцію здійснення державної політики в галузі паливно-енергетичного комплексу. НАК «Нафтогаз України» заснована відповідно до Указу Президента України від 25.02.1998 р. № 151 «Про реформування нафтогазового комплексу України» та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 року № 747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Пунктом 1.2 статуту НАК «Нафтогаз України» визначено, що компанія є державним акціонерним товариством відкритого типу. Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 статуту НАК «Нафтогаз України» засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України, акціонерами компанії є держава в особі Мінпаливенерго. Додатком № 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 року № 747 встановлено, що пакет акцій ПАТ «Чернігівгаз» - п'ятдесят відсотків плюс одна акція знаходиться у державній власності і передано до статутного фонду НАК «Нафтогаз України».
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Як вірно вказав суд першої інстанції, враховуючи, що «інтереси держави» є оціночним поняттям у кожному конкретному випадку, заступник прокурора Чернігівської області правильно обґрунтував у позовній заяві необхідність захисту інтересів держави та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд України у постанові від 09 березня 2010 р. № 6/203/22.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку по справі та задовольнив позовні вимоги. Як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції ТОВ «Ніжин Тепло Мережі» не було подано належних та переконливих доказів в заперечення заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі ТОВ «Ніжин Тепло Мережі» на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Чернігівської області від 19.06.2012 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.
Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.
Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Ніжин Тепло Мережі» слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду Чернігівської області від 19.06.2012 року залишити без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжин Тепло Мережі» на рішення господарського суду Чернігівської області від 19.06.2012 року у справі № 5028/4/4/2012 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 19.06.2012 року у справі № 5028/4/4/2012 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 5028/4/4/2012 повернути до господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя Лобань О.І.
Судді Майданевич А.Г.
Федорчук Р.В.
Дата підписання 01.10.2011 року