04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
04.10.2012 № 02/5026/948/2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Майданевича А.Г.
Яковлєва М.Л.
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Дорстрой», м. Христинівка Черкаської області
на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.08.2012 р.
у справі № 02/5026/948/2012 (суддя Пащенко А.Д.)
за позовом Приватного підприємства «Дорстрой», м. Христинівка Черкаської області
до фізичної особи - підприємця арбітражного керуючого Новосельцева Володимира Петровича
про визнання договору дійсним та визнання права власності,
У червні 2012 р. Приватне підприємство «Дорстрой» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до фізичної особи - підприємця арбітражного керуючого Новосельцева Володимира Петровича про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 01.03.2012 р., укладеного між Приватним підприємством «Дорстрой» в особі директора Григоряна Р.Х. та Відкритим акціонерним товариством «Асфальто-бетонний завод «Південь» в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Новосельцева Володимира Петровича, нерухомого майна - нежитлової будівлі - газорозподільного пункту літ. «Ч», загальною площею 21,0 кв.м та нежитлової будівлі - підстанції літ. «Х», які розташовані в м. Черкаси, вул. Сурікова, 12/2, визнання права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю - газорозподільний пункт літ. «Ч», загальною площею 21,0 кв.м та нежитлову будівлю - підстанцію літ. «Х», які розташовані в м. Черкаси, вул. Сурікова, 12/2.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони нотаріально не посвідчили та не зареєстрували договір купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки відповідач відмовляється від нотаріального посвідчення через відсутність у нього правовстановлюючих документів, однак відповідно до наказу арбітражного керуючого - ліквідатора ВАТ «Асфальто-бетонний завод «Південь» Новосельцева В.П. від 09.03.2012 р. №1 «Про проведення інвентаризації» тимчасово діючою інвентаризаційною комісією 10 березня 2012 року було проведено інвентаризацію основних засобів ВАТ «Асфальто-бетонний завод «Південь», згідно якої в інвентарному списку основних засобів у власності вказаного товариства перебували спірні об'єкти.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.08.2012 р. у справі № 02/5026/948/2012 у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство «Дорстрой» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам матеріального права та порушує законні права та інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню.
Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу до розгляду справи апеляційним господарським судом не надав.
Сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, між Відкритим акціонерним товариством «Асфальто-бетонний завод «Південь» в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Новосельцева Володимира Петровича (Продавець) та Приватним підприємством «Дорстрой» в особі директора Григоряна Роберта Хореновича (Покупець) підписано договір купівлі-продажу від 01.03.2012 р. (договір). Даний договір нотаріально не посвідчено та не проведено його державну реєстрацію.
За умовами вказаного Договору продавець продає та передає у власність покупця майно, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Сурикова, 12/2, а покупець приймає та зобов'язується оплатити його вартість на умовах даного Договору (п. 1.1 Договору).
У пункті 1.2 визначено майно, зокрема:
- нежитлова будівля ГРП літ. «Ч», загальною площею 21,0 кв.м (матеріал стін цегляні);
- нежитлова будівля Підстанція літ. «Х».
Також між сторонами складено та підписано акт прийому-передачі майна до Договору купівлі-продажу від 01.03.2012 р.
Предметом спору даній справі є вимога позивача про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 01.03.2012 п., укладеного двома юридичними особами приватним підприємством «Дорстрой» та відкритим акціонерним товариством «Асфальто-бетонний завод «Південь».
Вказаний договір підписаний від позивача його керівником та від ВАТ «Асфальто - бетонний завод «Південь» арбітражним керуючим - ліквідатором Новосельцевим В.П. в зв'язку з визнанням товариства банкрутом. Однак, позов заявлено не до юридичної особи ВАТ «Асфальто - бетонний завод «Південь», яка вказана стороною в договорі від 01.03.2012 р., а до підприємця арбітражного керуючого - ліквідатора Новосельцева В.П., який фактично виконував обов'язки керівника банкрута.
Колегія суддів погоджується з правомірним висновком місцевого господарського суду, що позов до підприємця арбітражного керуючого - ліквідатора Новосельцева В.П. у даному спорі є безпідставним.
Крім цього, підставою для визнання договору купівлі-продажу від 01.03.2012 р. дійсним позивач вказав статтю 220 Цивільного кодексу України.
Згідно приписів статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. У такому випадку вимога про визнання договору недійсним з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладання договору задоволенню не підлягає.
В абзаці другому пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 р. N 9 роз'яснено, що відповідні приписи частини другої статті 220 ЦК України не застосовуються щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
Договір купівлі-продажу від 01.03.2012 р. підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації з огляду на те, що предметом договору купівлі-продажу від 01.03.2012 р., зокрема, вказані нежитлова будівля, ГРП, літ. «Ч», заг. площею 21,0 кв. м. та нежитлова будівля, підстанція літ. «Х», які знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Сурікова, 12/2, тобто, нежитлові будівлі, що відносяться до нерухомого майна.
Частиною 1 статті 657 Цивільного кодексу України (у редакції станом на день укладення договору) передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
За приписом частини 3 статті 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Таким чином, договір купівлі - продажу від 01.03.2012 р. нерухомого майна нежитлової будівлі газорозподільчий пункт, літ. «Ч» та підстанція, літ. «Х», які розташовані в м. Черкаси, вул. Сурікова, 12/2, що не посвідчений нотаріально та не зареєстрований відповідно до вимог частини 1 статті 657 Цивільного кодексу України, є неукладеним.
Відповідно до частин 3, 4 статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державні реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що право власності на спірне нерухоме майно у позивача не виникло.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.
З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову у позові повністю, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Дорстрой» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.08.2012 р. у справі № 02/5026/948/2012 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 02/5026/948/2012 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Куксов В.В.
Судді Майданевич А.Г.
Яковлєв М.Л.