Справа: № 2а-3404/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Савченко А.І.
Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
"04" жовтня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 -ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Журбаса Дениса Вікторовича, третя особа: Державна виконавча служба Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4 про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Журбаса Дениса Вікторовича, третя особа: Державна виконавча служба Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4 про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2012 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки доказів та у супереч обставинам справи.
У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2007 року старшим державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 4153946.
Вказаною постановою боржнику надано строк для добровільного виконання рішення до 18.07.2007р.
У зв'язку з тим, що борг в добровільному порядку у встановлені державним виконавцем строки погашений не був, останнім розпочато проведення дій щодо примусового виконання рішення, а саме: направлення запитів до УДАІ м. Києва, БТІ м. Києва, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва з метою отримання інформації про майновий стан боржника.
За результатами проведених дій, листом БТІ м. Києва від 04.07.2008р. № 23322 повідомило, що на праві приватної власності за боржником зареєстрована 1/3 частина квартири АДРЕСА_1.
У зв'язку з неодноразовим виходом державного виконавця за місцем проживання боржника та неможливістю потрапити до житла, 28.10.2008р. винесено постанову про залучення працівників правоохоронних органів для забезпечення громадського порядку при проведенні виконавчих дій.
22.07.2009р. державним виконавцем у присутності понятих, представників боржника та стягувача складено акт опису й арешту майна.
07.08.2009р. постановою про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні призначено експерта та зобов'язано останнього надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна, у зв'язку з чим виконавче провадження було зупинено.
18.09.2009р. на адресу ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві надійшов висновок з експертної оцінки майна -1/3 частини трикімнатної квартири НОМЕР_1, загальною площею -56,1 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_1
З метою ознайомити боржника з названим висновком та у зв'язку з неявкою останнього до ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києва, 03.07.2010р. в газеті «Урядовий кур'єр»№120 було розміщено відповідне оголошення.
За наслідками проведення прилюдних торгів з продажу арештованого майна 25.10.2010р. та 16.12.2010р. та визнання їх такими, що не відбулися, постановою від 28.04.2011р. про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу на підставі заяви стягувача йому передано в рахунок погашення боргу 1/3 частину трьохкімнатної квартири НОМЕР_1, загальною площею - 56,1 кв.м., що розташована по АДРЕСА_1, яка належала на праві власності боржнику за оцінкою у розмірі 159 039,00 грн.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Одним із заходів виконання рішень є реалізація майна, на яке звернуто стягнення.
Так, відповідно до статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині 8 статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки, воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.
У разі, якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки, майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.
У разі, якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.
У разі, якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягується виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.
Майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем під час винесення оскаржуваної позивачем постанови, було дотримано усіх норми законодавства України.
А тому, постанова про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 28.04.2011р. ВП №4153946 прийнята уповноваженим органом, в порядку та спосіб, визначений чинним законодавством України та не порушує прав позивача, яка не була позбавлена можливості реалізувати своє переважне право купівлі, а також не порушує прав неповнолітньої особи.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 -ОСОБА_3 -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: А.Ю. Коротких
О.Г. Хрімлі
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.