29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"09" жовтня 2012 р.Справа № 2/5025/841/12
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Дячук Т.В., за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Хмельницький
до Хмельницької обласної фірми „Фармація" м.Хмельницький
про стягнення 140936,86грн.
Представники :
від позивача : ОСОБА_2 -адвокат за договором від 06.08.2012р. про надання правової допомоги
від відповідача : Кулабіна М.Ю. -представник по довіреності №2/246 від 06.08.2012р.
Суть спору : позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 140936,86грн., в т.ч.: 132782,60грн. - заборгованість по розрахунках за товар отриманий за накладними №№028, 0029 від 10.12.2009р., №№0003, 0004, 0005 від 03.03.2010р., договору поставки №16 від 01.09.2009р.; 132,78грн. -інфляційні; 5751,47грн. -пеня; 2270,01грн. - річні 3%.
Ухвалою господарського суду від 26.07.2012р. порушено провадження у справі, а ухвалами від 09.08.2012р. та 25.09.2012р. розгляд справи було відкладено. Копії ухвал надіслано на адреси сторін рекомендованими поштовими відправленнями.
Представник позивача в судових засіданнях підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що Хмельницькою обласною фірмою „Фармація" договір не підписаний і тому не може вважатись укладеним, строк оплати товару сторонами не визначений, вимоги про оплату товару від позивача не надходило. Також зазначив, що ним добровільно здійснювались перерахування коштів на рахунок позивача і сплачено 127696,04грн., про що свідчить підписаний сторонами акт звірки розрахунків за період з 01.09.2009р. по 16.03.2012р.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :
Позивач, заявляючи позовні вимоги, посилався що між ним і відповідачем укладено договір поставки №16 від 01.09.2009р., згідно умов якого позивач передав відповідачеві у власність комплектуючі для інженерних систем та обладнання (товар) в асортименті, кількості та по цінам, вказаним у накладних №№028, 0029 від 10.12.2009р., №№0003, 0004, 0005 від 03.03.2010р. загальною вартістю 260478,64грн.
Як видно з доданої до позовної заяви копії, зазначений договір поставки №16 від 01.09.2009р. не підписаний зі сторони Хмельницької обласної фірми "Фармація".
Згідно доданих до матеріалів справи належно засвідчених копій накладних позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 260478,64грн., в т.ч. : по накладній №0028 від 10.12.2009р. на 38242,89грн.; по накладній №0029 від 10.12.2009р. на 41100,00грн..; по накладній №0003 від 03.03.2010р. на 39353,15грн.; по накладній №0004 від 03.03.2010р. на 56331,87грн.; по накладній №0005 від 03.03.2010р. на 85450,73грн.
За отриманий товар відповідач розрахувався частково сплативши 127696,04грн., що не заперечується відповідачем у відзиві на позов. До позовної заяви також додано підписаний сторонами акт звірки розрахунків за період з 01.09.2009р. по 16.03.2012р. (належно засвідчена копія).
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 132782,60грн. заборгованості за товар, 132,78грн. інфляційних, 5751,47грн. пені, 2270,01грн. річних 3%.
На дату звернення позивача з позовом залишок боргу склав 132782,60грн. Доказів щодо сплати зазначеного боргу на час розгляду справи відповідачем не надано.
Аналізуючи матеріали справи, доводи і заперечення сторін, оцінюючи їх в сукупності, господарським судом враховується :
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Загальний порядок укладення господарських договорів визначено в ст.181 Господарського кодексу України. Згідно частини першої цієї статті, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Виходячи з норм ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (ч.8 ст.181 ГК України).
Як видно з доданої до позовної заяви копії договору поставки №16 від 01.09.2009р., зазначений договір не підписаний та не скріплений печаткою покупця - Хмельницької обласної фірми "Фармація". В зв'язку з цим, такий договір не може вважатись укладеним.
Разом з тим, за накладними №№028, 0029 від 10.12.2009р., №№0003, 0004, 0005 від 03.03.2010р., що підписані та скріплені печатками сторін, позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 260478,64грн.
За отриманий товар відповідачем проведено часткову оплату в розмірі 127696,04грн.
Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
При цьому, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується. Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України.
Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (п.1 Інформаційного листа від 17.07.2012р. №01-065/928/2012).
Згідно з ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Наданими позивачем до матеріалів справи доказами підтверджено, і це не спростовано відповідачем, що останній отримав товар на загальну суму 260478,64грн., а провів часткову оплату у сумі 127696,04грн.
Залишок боргу 132782,60грн. підлягає стягненню з відповідача.
Частиною другою ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) є одними з видів забезпечення зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання має бути вчинений у письмовій формі (ч.1 ст.547 Цивільного кодексу України).
Як уже встановлено судом, між сторонами письмова угода, яка б передбачала сплату пені, відсутня.
Під час розгляду справи позивач зазначив, що ним 03.10.2012р. пред'явлено відповідачу вимогу про виконання зобов'язань. Зазначена вимога отримана Хмельницькою обласною фірмою "Фармація" 03.10.2012р. вх.№57, що підтверджено відповідною відміткою канцелярії. В зв'язку з цим, семиденний строк від дня пред'явлення вимоги спливає тільки 10.10.2012р., а тому суд вважає, що оскільки на дату прийняття рішення прострочення оплати зазначеної вимоги немає то права позивача не порушені.
З врахуванням зазначеного, в стягненні 132,78грн. інфляційних нарахувань, 5751,47грн. пені та 2270,01грн. річних 3% необхідно відмовити.
Позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 132782,60грн.
Згідно зі ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати (судовий збір) покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 45, 47, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Хмельницький до Хмельницької обласної фірми „Фармація" задовольнити частково у сумі 132782,60грн.
Стягнути з Хмельницької обласної фірми „Фармація" (м.Хмельницький, Львівське шосе, 12, ідентифікаційний код 01980130) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 132782,60грн.(сто тридцять дві тисячі сімсот вісімдесят дві гривні 60коп.) заборгованості за поставлений товар та 2655,65грн. (дві тисячі шістсот п'ятдесят п'ять гривень 65коп.) витрат по судовому збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В частині позовних вимог про стягнення стягненні 132,78грн. інфляційних нарахувань, 5751,47грн. пені та 2270,01грн. річних 3% - відмовити.
Суддя Т.В. Дячук
Віддруковано 3 примірники :
1 -до справи;
2 -позивачу -згідно заяви;
3 -відповідачу -згідно заяви.