33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"09" жовтня 2012 р. Справа № 18/43/2012/5003
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Савченко Г.І. ,
суддя Грязнов В.В.
при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комарівці" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 03.09.2012 р. у справі № 18/43/2012/5003
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комарівці"
третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комаровецької сільської ради
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача - Вітко О.Ю.,
третьої особи - не з'явився,
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.09.2012 року (суддя Маслій І.В.) задоволено заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю "Комарівці" проводити будь - які сільськогосподарські роботи: обрізку, обприскування, збір врожаю на земельній ділянці площею 11,9 га (бувший квартал № 10), що знаходиться на території Комаровецької сільської ради по вул. Першотравневій до набрання рішенням по цій справі законної сили.
Не погодившись із вказаною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить указану ухвалу скасувати.
В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, вказує, що судом не прийнято до уваги наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Вказує, що судом не прийнято до уваги положення постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову" та помилково враховано роз'яснення ВАСУ, яке втратило чинність.
Позивач на розгляд апеляційної скарги до суду не з'явився, участь свого повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, подав клопотання про припинення провадження за апеляційною скаргою з тих підстав, що заходи забезпечення позову, вжиті оскаржуваною ухвалою, вже скасовані ухвалою господарського суду Вінницької області від 13.09.2012 року у справі №18/43/2012/5003.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, з підстав, що в ній викладені, заперечив щодо задоволення клопотання про припинення провадження у справі, вказавши, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 13.09.2012 року у справі №18/43/2012/5003 скасовано лише заходи забезпечення позову, а не сама ухвала від 03.09.2012 року, у зв'язку з чим дії відповідача по збору врожаю під час дії нескасованої ухвали про забезпечення позову у подальшому можуть бути визнанні неправомірними.
Третя особа - Комаровецька сільська рада подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову господарського суду Вінницької області.
Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до наступного висновку.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Комарівці" про визнання договору оренди земельної ділянки № 10 від 29.09.2011 року укладеного між ТОВ "Комарівці" та Комаровецькою сільською радою - недійсним.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 08.08.2012 року порушено провадження у справі.
31.08.2012 року позивач подав до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу проводити будь - які сільськогосподарські роботи : обрізку, обприскування, збір врожаю на земельній ділянці площею 11,9 га (бувший квартал № 10), яка знаходиться на території Комаровецької сільської ради по вул. Першотравневій до набрання рішенням по цій справі законної сили.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.09.2012 року зазначена заява задоволена повністю.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд визнав обґрунтованими та достатніми для застосування заходів забезпечення позову доводи заявника про те, що в разі збору врожаю зі спірної земельної ділянки, будуть порушені права позивача як власника майна, що безпосередньо завдасть значних збитків та невідворотних наслідків, тобто, на думку суду, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до набрання рішенням по даній справі законної сили.
Як слідує зі змісту ст. 66 ГПК України, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, вчинення відповідної процесуальної дії судом можливе лише за наявності зазначеної підстави.
При цьому, для забезпечення позову, суд повинен з'ясувати, чи пов'язаний предмет позову з відповідним заходом по його забезпеченню. Тобто, забезпеченими можуть бути лише ті вимоги позивача, реалізація яких для відновлення порушеного, оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу в разі задоволення позову судом буде неможливою або утрудненою.
Реалізація наведеної процесуальної норми вимагає виконання судом свого обов'язку щодо вірного визначення предмету позову та його зв'язку із заходом забезпечення позову про який просить позивач.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Як встановлено апеляційним господарським судом, предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. Отже, спірним у справі є сам договір, а не майно у виді сільгоспкультур чи врожаю, отриманого за наслідками проведення сільськогосподарських робіт.
Зазначену обставину судом першої інстанції не було враховано та помилково забезпечено позов шляхом застосування такого заходу, як заборона відповідачеві вчиняти певні дії з проведення сільськогосподарських робіт на земельній ділянці.
Крім того, забезпечення позову допускається за умови достатньої обґрунтованості позивачем необхідності вжиття відповідних заходів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (п. 3 постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011 року).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, судом було вжито заходи забезпечення позову лише на підставі припущення позивача у відповідній заяві про можливість збору відповідачем врожаю сільгоспкультур.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про помилковість врахування судом першої інстанції правової позиції, що викладена у п.3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", оскільки таке роз'яснення постановою Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2012 року було визнане таким, що втратило чинність.
Апеляційний господарський суд також не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про припинення провадження за апеляційною скаргою з наступних підстав.
Апеляційним судом встановлено, що 13.09.2012 року господарським судом Вінницької області було винесено ухвалу про скасування заходів забезпечення позову застосованих ухвалою від 03.09.2012 року. Отже, скасованими на даний час є самі заходи забезпечення позову, що не позбавляє апеляційну судову інстанцію обов'язку розглянути по суті апеляційну скаргу та надати оцінку наявності достатніх підстав для винесення оскаржуваної ухвали. Скасування заходів забезпечення позову не є тотожним скасуванню ухвали, якою було вжито такі заходи, у зв'язку з чим помилковим є посилання позивача на положення п.1-1, п. 2 ст. 80 ГПК України.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до прийняття неправильного судового рішення, а тому оскаржувана ухвала не може залишатись чинною й підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Комарівці" задоволити.
Ухвалу господарського суду Вінницької області від 03.09.2012 р. у справі № 18/43/2012/5003 скасувати та прийняти нову ухвалу.
У задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю "Комарівці" проводити будь-які сільськогосподарські роботи: обрізку, оприскуванну, збір врожаю на земельній ділянці площею 11,9 га (бувший квартал № 10), яка знаходиться на території Комаровецької сільської ради по вул. Першотравневій до набрання рішенням по цій справі законної сили - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Савченко Г.І.
Суддя Грязнов В.В.