"01" жовтня 2012 р. Справа № 5023/2659/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Плужник О.В. , суддя Гетьман Р.А.
при секретарі Казаковій О.В.
за участю представників сторін:
позивача -Сільченко Т.І. довіреність № 01-62юр/9100 від 02.12.2011 р.; Корякін М.І. довіреність № 01-62юр/9929 від 30.12.2011 р.; Верещагін Є.В. довіреність № 01-62юр/4829 від 25.06.2012 р.
відповідача -Дяченко В.Ю. довіреність № 93-42/1827 від 21.05.2012 р.; Бомко І.В. довіреність № 03-42/2890 від 11.07.2012 р.; Мокроусов Ю.С. довіреність № 03-42/5108 від 19.12.2011 р.
третя особа - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2959 Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 27.08.12 у справі № 5023/2659/12
за позовом АК "Харківобленерго", м. Харків
до Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, м. Первомайський, Харківської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківська обласна державна адміністрація, м. Харків
про стягнення збитків в розмірі 122537,66 грн.
У червні 2012 року позивач - Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулась до господарського суду з позовною заявою до Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, в якій просить суд стягнути з відповідача Первомайської районної державної адміністрації Харківської області на користь позивача збитки в розмірі 122537,66 грн., понесені внаслідок відновлення ПЛ-110 кВ "Первомайськ - МДКС", заміни опор № 105, 106, 164, 165.
Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Задорожна І.М.) від 27.08.2012 р. у справі № 5023/2659/12 відмовлено в задоволенні позовних вимог повністю.
Рішення мотивоване з тих підстав, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявності у нього прямих (реальних) збитків внаслідок протиправних дій відповідача, що недоведеність одного з елементів складу цивільно-правової відповідальності виключає застосування відповідальності, в зв'язку з чим позовна вимога щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 122537,66 грн. вважає є необґрунтованою, матеріалами справи та ін.
Позивач з рішенням господарського суду Харківської області не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі та ін.
Відповідач у запереченнях на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у запереченнях та ін.
Третя особа у призначене судове засідання не з'явилася, надала клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з перебуванням представника Харківської обласної державної адміністрації у відпустці.
Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що воно задоволенню не підлягає, оскільки третя особа не скористалась своїм процесуальним правом та не направила в судове засідання іншого свого представника.
Враховуючи факт належного повідомлення третьої особи про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.
Неявка в судове засідання третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду м. Києва від 18.03.2010 року по справі № 6/299-42/20-09 позовні вимоги АК "Харківобленерго" задоволені повністю, зобов'язано Первомайську районну державну адміністрацію звільнити охоронну зону ПЛ-110 кв. Первомайська - МДКС, шляхом ліквідування затоплення опор № 164 та № 165 водоймищем розташованим за адресою: Харківська область, Первомайський район, с. Мар'ївка.
Рішенням господарського суду м. Києва від 18.03.2010 року по справі № 6/410-54/15-09 позовні вимоги АК "Харківобленерго" задоволені повністю, зобов'язано Первомайську районну державну адміністрацію звільнити охоронну зону ПЛ-110 кв. "Первомайська - МДКС", шляхом ліквідування затоплення опор № 105 та № 106 водоймищем, розташованим за адресою: Харківська область, Первомайський район, с. Кашпуровка.
Під час розгляду вищевказаних справ, господарськими судами м. Києва встановлено, що зазначені водойми знаходяться в орендному користуванні. А саме, на підставі розпорядження Первомайської районної державної адміністрації від 19.04.2002 року № 134 між Первомайською районною державною адміністрацією та ПП Кривошеєю А.Г. укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду, з розташованим на ній ставком терміном на 10 років для риборозведення.
На підставі розпорядження Первомайської районної державної адміністрації від 19.04.2002 року № 131 між Первомайською районною державною адміністрацією та ТОВ КВФ "Україна" 18.03.2003 року укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду, з розташованим на ній ставком (з земель державної власності) в територіальних межах Грушинської сільської ради.
Відповідно до листа державного комітету України по водному господарству вказані ставки знаходяться в басейні річки загальнодержавного значення і розташовані на території Дмитрівської сільської ради Первомайського району Харківської області.
Після набуття рішеннями законної сили, судами видані відповідні накази.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що АК "Харківобленерго" належить повітряна лінія електропередач 110 кВ "Первомайськ - МДКС", яка проходить в селищах Мар'ївка та с. Кашпурівка Первомайського району Харківської області та посилається на вищевказані рішення господарського суду м. Києва від 18.03.2010 року у справах № 6/299-42/20-09, № 6/410-54/15-09, вважає, що Первомайською районною державною адміністрацією Харківської області з порушенням "Правил охорони електричних мереж" було розташовано в охоронній зоні повітряної лінії електропередач 110 кВ "Первомайськ - МДКС", належної позивачу, два ставки (с. Мар'ївка, с. Кашпурівка), що призвело до затоплення її опор № 105,106,164,165.
Позивач вказує, що після ліквідування відповідачем вищевказаних затоплень, представниками АК "Харківобленерго" (комісією) здійснено огляд опор № № 105, 106, 164, 165 та за його результатом складений акт дефектів на визначення обсягу ремонтних робіт від 09.02.2012 року, згідно з висновками якого опори підлягають заміні.
Згідно з кошторисом № 870002 вартість аварійно-відновлювальних робіт опор № 105,106 (с. Кашпурівка, Первомайського району. Харківської області) ПЛ-110 кВ "Первомайськ - МДКС" складає 61268,83 грн.
Згідно з кошторисом № 870003 вартість аварійно - відновлювальних робіт опор № 164, 165 (с. Мар'ївка, Первомайського району. Харківської області) ПЛ-110 кВ "Первомайськ - МДКС" складає 61268,83 грн.
Таким чином, позивач вважає, що відповідач заподіяв йому збитків на суму 122537,66 грн.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.
З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявності у нього прямих (реальних) збитків внаслідок протиправних дій відповідача, що недоведеність одного з елементів складу цивільно-правової відповідальності виключає застосування відповідальності, в зв'язку з чим позовна вимога щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 122537,66 грн. є необґрунтованою, матеріалами справи.
Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.
Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача, з посиланням на ст. ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) про стягнення з відповідача збитків, в сумі 122537,66 грн., які нараховані згідно з кошторисами № 870002, 870003 вартості аварійно-відновлювальних робіт, завданих внаслідок неправомірних дій відповідача, а саме порушення ним охоронної зони ПЛ-10 кВ «Первомайський -МДКС»шляхом затоплення опор № 105, 106, 164, 165. При цьому позивач вказує, що вимушений виконати їх заміну у зв'язку з істотним фізичним пошкодженням, що на думку позивача заподіяв збитків.
Відповідно до п. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224, п. 1 ст. 225 ЦК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, за загальним правилом, збитки це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Вони є фактом об'єктивної дійсності, що існує незалежно від правової оцінки і від того, підлягають збитки, що виникли, відшкодуванню згідно з законом або не підлягають. Для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків необхідно, щоб порушення зобов'язання дійсно спричинило отримання кредитором збитку та можливе лише у разі наявності складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; наявності збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вини.
При цьому позивач повинен довести збитки, котрі були заподіяні відповідачем, безпосередній причинний зв'язок між діями відповідача і заподіянням збитків їх розмір, та вжиття відповідних заходів щодо їх запобігання.
Обов'язковою умовою відшкодування шкоди (збитків) може бути лише доведеність факту завдання шкоди саме діями чи бездіяльністю відповідача, а також реальність їх понесення і обставин щодо вжиття заходів до їх зменшення.
Таким порушенням, на думку позивача, є збитки які заподіяні відповідачем шляхом затоплення опор № № 105,106,164,165 ПЛ-110 кВ "Первомайськ - МДКС" водоймищами, розташованими за адресою: Харківська область, Первомайський район ( с. Мар*ївка, с. Кашпурівка), в зв'язку з чим, АК "Харківобленерго" вимушений буде виконати їх заміну та внаслідок чого розмір цих збитків завданих позивачеві, за розрахунком АК "Харківобленерго" згідно з кошторисами складає 122537,66 грн.
Водночас, обов'язковою передумовою задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням збитків позивачеві; протиправність поведінки відповідача як заподіювача збитків; вина відповідача. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Позивач у позовній заяві посилається на рішення господарського суду м. Києва від 18.03.2010 року по справам №№ 6/299-42/20-09, 6/410-54/15-09, як на доведеність складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки відповідача (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками.
Але при вирішенні цих справ, судом не досліджувався та не з'ясовувався факт наявності повного складу цивільного - правопорушення в діях Первомайської районної державної адміністрації, що відповідно до положень Господарського та Цивільного кодексів України необхідний для встановлення для такої міри цивільно - правової відповідальності, - як збитки.
Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, фактично ЛЕП та відповідні опори продовжують працювати, не зруйновані, не ремонтувалися та не відновлювалися, а кошториси вартості відновлювальних робіт складені односторонньо.
Отже, позивачем при зверненні до суду не доведено та не надано доказів заподіяння йому збитків в сумі 122537,66 грн. внаслідок неправомірних дій Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, що свідчить про недоведеність позивачем факту заподіяння йому збитків, тобто, наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення.
При цьому, позивач не довів причинного зв'язку між діями відповідача і заподіянням збитків факту та розміру таких збитків, а так само реальності їх понесення.
Крім того, позивачем не надано доказів вжиття будь-яких заходів щодо заподіяння виникнення.
Зазначені обставини свідчить про правомірність висновків суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову.
З урахуванням викладеного, суд визнає доводи позивача позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, на існуванні яких наполягає позивач.
На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 27.08.12 р. по справі № 5023/2659/12 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.
Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 ГПК України, судова колегія -
Рішення господарського суду Харківської області від 27.08.12 р. по справі № 5023/2659/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано 05.10.2012 р.
Головуючий суддя Пушай В.І.
Суддя Плужник О.В.
Суддя Гетьман Р.А.