"09" жовтня 2012 р.Справа № 5024/801/2012
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,
Суддів: Головей В. М. та Шевченко В. В.,
при секретарі судового засідання - Соколової Ю.М.
за участю представників :
ПАТ „НАК Нафтогаз України" -Ященко Р.Ю. (за дорученням),
ПАТ „Херсонська ТЕЦ" - Шпінь С.О. (за дорученням),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України"" на рішення господарського суду Херсонської області від 02.07.2012 р. по справі №5024/801/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України"" до Публічного акціонерного товариства „Херсонська теплоцентраль" про стягнення 15 246 177,10 грн.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 02.07.2012 р. по справі №5024/801/2012 02.03.2011р. частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України"" (далі позивач) до Публічного акціонерного товариства „Херсонська теплоцентраль" (далі відповідач), а саме суд стягнув з відповідача на користь позивача :12 243 328,01 грн. -основного боргу; 171 982,73 грн. - інфляційних втрат; 169 081,02 грн. - 3% річних та 53139,25 грн. витрат по сплаті судового збору. Місцевий суд приймаючи зазначене рішення також частково задовольнив заяву відповідача про розстрочення його виконання та розстрочив виконання цього рішення на 60 місяців із розрахунку по 210 625,52 грн., щомісячно починаючи з липня 2012 року по червень 2017 року.
Відповідач не оскаржив зазначене судове рішення в апеляційному порядку.
Частково не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у який просить скасувати його в частині надання розстрочки його виконання. Обґрунтовуючи свою позицію скаржник зазначає, що у місцевого суду не було передбачених чинним законодавством правових підстав для такого відстрочення, а зазначені відповідачем доводи, які були визнані судом обґрунтованими, не можуть бути підставами для розстрочення виконання рішення.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2012р. зазначену скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.08.2012р. о 12.00, про що сторони , відповідно до приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.
Сторони в судове засідання не з'явились. Докази про належне повідомлення скаржника про розгляд скарги на час проведення судового засідання 02.08.2012р. відсутні.
Водночас від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження терміну розгляду скарги.
Враховуючи викладені обставини (відсутність доказів про належне повідомлення позивача та клопотання відповідача) колегія суддів прийняла рішення про продовження розгляду скарги на 15 днів та відкладення її розгляду на 09.10.2012р. о 10.00, про що сторони були повідомлені належним чином.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.
Фіксація судового засідання 09.10.2012р. здійснювалась за допомогою технічних засобів.
Представник скаржника підтримав скаргу і просив задовольнити її в повному обсягу.
Представник відповідача просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.
Заслухавши пояснення учасників процесу, обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.
Матеріали справи свідчать, що відповідач в процесі розгляду справи в суді першої інстанції звернувся до цього суду з заявою у який, з посиланням на тяжке фінансове становище, просив суд розстрочити виконання рішення по цієї справі строком на сто двадцять місяців, і місцевий суд частково задовольнив цю заяву розстрочивши виконання рішення протягом 60 місяців по 210625,52 грн. щомісячно починаючи з липня 2012 року по червень 2017 року, про що зазначив в резолютивній частині цього рішення.
Пунктом шостим статті 83 ГПК України передбачено право суду при ухваленні рішення за результатами розгляду спору відстрочити або розстрочити його виконання.
Відстрочка -це відкладення чи перенесення виконання рішення суду на новий строк, який визначається господарським судом. Розстрочка - це виконання судового рішення по частинам у вказані господарським судом строки.
Проте зазначеною статтею ГК України не визначено у яких випадках та при наявності яких обставин суд має право відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.
Водночас згідно приписів ч.1 ст.121 ГПК України, якою також надано суду право після ухвалення рішення по справі (в процесі його виконання), відстрочити або розстрочити його виконання, встановлено, що суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання судового рішення при наявності обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим .
Приписи вказаної статті в частині підстав (обставин) для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення на переконання судової колегії можливо застосовувати по аналогії закону до п.6 ст. 83 ГПК України.
Відповідно до п. 2 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України N 02-5/333 від 12.09.96 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Отже, виходячи із наведеного, законодавець пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
З наданих відповідачем суду першої інстанції належних та достатніх доказів (балансу, фінансового звіту та довідок щодо дебіторсько-кредиторської заборгованості) вбачається, що відповідач довів факт свого тяжкого фінансового становища, яке виникло, в т.ч. у зв'язку з несплатою населенням наданих відповідачем послуг.
Крім того загальновідомим фактом , який згідно приписів ст.35 ГПК України не потребує доказування, є той факт, що тарифи на теплопостачання для населення є збитковими для теплопостачальних підприємств, в т.ч. і для відповідача, а держава несвоєчасно і не в повному обсягу відшкодовує їм збитки від різниці між заниженими тарифами на теплопостачання та ціною на газ, який використовується на це теплопостачання і який поставляється позивачем.
Викладене свідчить, що тяжкий фінансовий стан відповідача утворився не з його вини, а в силу об'єктивних незалежних від нього причин і ці причини на думку судової колегії є виключними обставинами.
При таких обставинах відсутність грошових коштів у відповідача дійсно ускладнюють і роблять неможливим виконання рішення, а одночасне, тобто без розстрочення, стягнення з відповідача присуджених до стягнення грошових коштів (12 243 328,01 грн. -основного боргу; 171 982,73 грн. - інфляційних втрат; 169 081,02 грн. - 3% річних та 53139,25 грн. витрат по сплаті судового збору) може привести до припинення його господарської діяльності, що в свою чергу потягне за собою зрив теплопостачання та виробництва електроенергії в цілому регіоні міста Херсон та може викликати соціальну напругу.
Водночас позивач у порушення приписів ст. 33 ГПК України не надав суду будь-яких доказів які б свідчили, що розстрочення виконання рішення суду може привести до негативних наслідків для нього.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов обґрунтованого, тобто такого що відповідає фактичним обставинам та наявним у справі доказам, висновку, щодо наявності поважних причин та виняткових обставин для розстрочення виконання рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення в частині розстрочки його виконання.
Перевіряючи згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь - яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені місцевим судом висновки щодо стягнення зазначених ним грошових сум відповідають фактичним обставинам справи, наявним в них доказам та приписам чинного законодавства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99,101-105 ГПК України,
колегія суддів -
Рішення господарського суду Херсонської області від 02.07.2012 р. по справі №5024/801/ 2012 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" - без задоволення.
Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено і підписано 09.10.2012р.
Головуючий: Мирошниченко М. А.
Судді: Головей В. М.
Шевченко В. В.