"02" жовтня 2012 р.Справа № 6/53/5022-573/2012
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
Розглянув справу
за позовом - Спілки селян "Олексинська", с. Олексинці, Борщівський район, Тернопільська область 48732
до відповідача №1 - Борщівської районної державної адміністрації, вул. Шевченка, 20а м. Борщів, Тернопільська область 48700
відповідача №2 - Олексинської сільської ради, с. Олексинці, Борщівський район, Тернопільська область 48732
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Управління Держкомзему у Борщівському районі вул. Шевченка, 20а м. Борщів, Тернопільська область 48700
про визнання недійсними землерозпорядчих рішень
За участю представників:
Позивача - Барабаш В.М.
Відповідача №1 - Міська І.В.
Відповідача №2 - Вирозуб А.В.
Третя особа - Глова В.В., Дмитрів В.А.
Суть справи:
СС "Олексинська" звернулась в господарський суд Тернопільської області з позовом до Борщівської РДА (відповідач №1) та Олексинської сільської ради (відповідач №2), третьої особи - Управління Держкомзему у Борщівському районі про визнання дійсним недійсним землерозпорядчих рішень відповідачів.
Розгляд справи, призначений вперше на 26.07.2012 року відкладався, востаннє до 02.10.2012 року.
В порядку ст.69 ГПК України строк вирішення спору продовжувався.
В засіданні його учасникам, роз'яснено належні їм права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20,22,27,81-1 ГПК України.
За відсутності відповідних клопотань аудіозапис судового засідання не здійснювався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, судом встановлено наступне:
- відповідно до довідки Головного управління статистики у тернопільській області від 25.07.2012р., СС "Олексинська" (с. Олексинці, Борщівський район, Тернопільська область) здійснила державну реєстрацію 11.07.1992 року і значиться в даних ЄДРПОУ на час розгляду справи в суді.
На підставі рішення Олексинської сільської Ради народних депутатів від 06.02.1996 року, СС "Олексинська" видано Державний акт на право колективної власності на землю загальною площею 828,5 га серії ТР №23 від 30.05.1996 року.
Періодично між СС "Олексинська" (позивачем) та Олексинської сільською радою укладались угоди щодо оренди додаткових земельних ділянок терміном на 1 рік (див. зокрема рішення ради №18 від 06.06.1995р., від 12.05.1996р., №15 від 30.03.1999р. та примірники договорів).
Правовстановлюючих документів на інші земельні ділянки, в тому числі про право СС "Олексинська" постійного користування ними, позивачем по справі, на вимогу суду, не представлено. За твердженнями сторін і третьої особи такі документи у них відсутні (протоколи судових засідань від 13.09. і 20.09.2012р.)
У відповідності до поданих відповідачами і третьою особою документів та пояснень їх представників, в 1996 році розпочалось розпаювання належної позивачу на праві власності землі, про що членам спілки видавались сертифікати на земельну ділянку частку (пай), які згодом замінювались Державними актами на право приватної власності на землю.
Зміни до виданого позивачу Державний акт на право колективної власності на землю загальною площею 828,5 га серії ТР №23 від 30.05.1996 року, у зв'язку з паюванням землі не вносились.
За клопотанням спілки, Управлінням Держкомзему у Борщівському районі (третя особа у справі) надано довідку №763 від 22.06.2011р. про те, що станом на 01.01.2000р. за позивачем рахувалась земельна ділянка загальною площею 920,2 га.
Згідно з письмовими та усними поясненнями представника Управління Держкомзему у Борщівському районі така інформація сформована на підставі затвердженого рішенням Олексинської сільської ради від 25.12.1999р. річного звіту Ф-6ЗЕМ, Державного акту на право колективної власності на землю та договорів оренди землі.
Відповідно до протоколу загальних зборів громадян - власників земельних паїв СС "Олексинська" №2 від 10.02.2004р. (завірена копія протоколу знаходиться в матеріалах справи) ними дано згоду на передачу до земель запасу Олексинської сільської ради (відповідач №2) частини земель, що належать спілці на праві колективної власності та частини земель, які знаходяться в її постійному користуванні.
На підставі згаданого протоколу, рішенням Олексинської сільської ради №72 від 26.03.2008р., вирішено передати землі загального користування колективної власності СС "Олексинська" площею 23,6 га у землі запасу ради.
У відповідності до п.1 розпорядження Борщівської районної державної адміністрації (відповідач №1) №221 від 28.03.2008 року ухвалено передати землі колективної власності СС "Олексинська" загальною площею 49,6 га (в т.ч. 20,7 га -пасовища) у землі запасу Олексинської сільської ради. (Через достатню крутизну схилу, сількогосподарські угіддя площею 20,7 га -пасовища, не було включено до земель, що розпайовуються. А тому, про їх передачу до земель запасу ради згадано в протоколі загальних зборів громадян - власників земельних паїв СС "Олексинська" №2 від 10.02.2004р. та у п.1 розпорядження Борщівської РДА №221 від 28.03.2008р.).
А також вирішено передати землі державної власності, що знаходяться у постійному користуванні СС "Олексинська" загальною площею 37,92 га у землі запасу Олексинської сільської ради (п.2 розпорядження Борщівської РДА №221 від 28.03.2008р.).
Згадані рішення Олексинської сільської ради №72 від 26.03.2008р. та розпорядження Борщівської РДА №221 від 28.03.2008р. оспорюються позивачем в судовому порядку.
Землі, зазначені в оскаржуваному рішенні відповідача №2 та у п.1 розпорядження відповідача №1 були закріплені за позивачем на підставі Державного акту на право колективної власності на землю (протоколи засідань від 13.09., 20.09., 27.09.2012 року).
У відповідності до відзиву на позов та наступних пояснень представників співвідповідачів, оскаржувані акти прийняті на підставі вже названого протоколу загальних зборів громадян - власників земельних паїв СС "Олексинська" №2 від 10.02.2004р., з урахуванням місцезнаходження переданих ділянок, розпаювання земель між членами спілки, приписів ст.ст.12,17,30 ЗК України та інших нормативно правових актів.
Рішення прийняті і з огляду на те, що згідно із запису державного реєстратора від 19.02.2008р., СС "Олексинська" прийнято рішення про припинення юридичної особи (довідка державного реєстратора від 24.07.2012р.).
Наведене стверджується і довідкою Борщівської МДПІ від 21.03.2008р. №1844.
До прийняття оспорюваних рішень, спілкою вже було обрано ліквідаційну комісію (протокол загальних зборів №2 від 06.10.2002 року).
За змістом наданого позивачем статуту спілки, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, вищим органом управління спілки є збори її членів (п.10.3 статуту).
У випадку прийняття рішення про ліквідацію спілки, збори її членів створюють ліквідаційну комісію, яка здійснює відповідну роботу, згідно діючого законодавства (п.13.3 статуту).
Розподіл земель у разі ліквідації спілки її статутом передбачений не був.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 18.05.2009р. порушено провадження у справі № 8/Б-1162 про банкрутство СС "Олексинська" (справа № 8/Б-1162). Ухвалою від 17.06.2009р. провадження у ній припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, через неподання заявником належних та допустимих доказів наявності безспірності грошових вимог відносно спілки.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 13.08.2009р., вдруге порушено справу про банкрутство СС "Олексинська" (справа № 11/Б - 1183). Ухвалою від 04.01.2011р. припинено провадження у справі № 11/Б-1183, в зв'язку із частковим виконанням боржником зобов'язань перед кредиторами та затвердженням мирової угоди.
Згідно з наданою на запит позивача довідкою Управління Держкомзему у Борщівському районі від 13.07.2011р. №881, станом на 01.01.2011р. за спілкою не рахується землі по земельно - облікових документах.
Вказані дані підтверджуються поданими суду звітами Ф-6ЗЕМ.
Листом названого управління від 29.07.2011р. № 567/06-7 позивачу надіслано копії рішень, які він оскаржив до суду в липні 2012 року.
Свій позов заявник спочатку мотивував відсутністю протоколу загальних зборів громадян - власників земельних паїв СС "Олексинська" №2 від 10.02.2004р., та неможливістю застосування ст.30 ЗК України через не завершення ліквідації спілки.
В подальшому свої доводи доповнив, вказавши, що у відповідачів не було підстав для припинення права власності спілки на землю та про порушення загальними зборами 10.02.2004р. повноважень ліквідаційної комісії.
У відзивах на позов відповідачі заявлених вимог не визнали, посилаючись на законність рішень та клопотали про застосування строку позовної давності (клопотання відповідача від 24.09.2012р.).
Згідно з ст. 124 Конституції України, ст.12 ГПК України, п.п.3.1,3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011р., п.п.1.2,1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. даний спір підвідомчий господарським судам.
Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У відповідності до змісту вимог ст.19 Конституції України, ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, актами Президента України, а також іншими нормативно-правовими актами.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи і заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Так, за ч.1 ст.30 ЗК України (в її редакції на момент прийняття оскаржуваних актів), на яку посилаються відповідачі при прийнятті своїх рішень, при ліквідації сільськогосподарських підприємств несільськогосподарські угіддя, що перебували у їх власності, розподіляються відповідно до установчих документів цих підприємств або за згодою власників земельних часток (паїв). У разі недосягнення згоди це питання вирішується в судовому порядку.
Положення даної частини статті кореспондуються з іншими приписами законодавства щодо розподілу майна підприємства у разі його ліквідації, однак до моменту виключення господарства з ЄДРПОУ.
За змістом ч.1 ст.30 ЗК України, доля несільськогосподарських угідь до завершення ліквідації сільськогосподарського підприємства вирішується органом управління, керуючись його ще діючими установчими документами або за згодою власників земельних часток (паїв).
У зв'язку з цим, безпідставними є твердження позивача про можливість розподілу несільськогосподарських угідь сільськогосподарського підприємства лише по закінченню його ліквідації.
Як зазначалось вище, на час прийняття оспорюваних рішень було розпочато ліквідаційну процедуру СС "Олексинська" і ще її не завершено.
Чинним на той час і нині статутом СС "Олексинська" порядок розподілу земель у разі ліквідації спілки передбачений не був. Таких повноважень не передбачалось і для ліквідаційної комісії спілки.
В той же час, відповідно до п.10.3 статуту спілки, ст.4 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" вищим органом позивача були і є загальні збори.
Саме вони здійснюють право колективної власності спілки, встановлюють порядок і строки проведення її ліквідації (п.13.3 статуту, ч.1 ст.8, ч.1 ст.32 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство").
Відповідно до протоколу загальних зборів громадян - власників земельних паїв СС "Олексинська" №2 від 10.02.2004р., ними дано згоду на передачу до земель запасу Олексинської сільської ради частини земель, що належать спілці на праві колективної власності.
Дане рішення загальних зборів, оформлене протоколом №2 від 10.02.2004р., ніким у встановленому законом порядку не оспорено і не визнано недійним, відтак вважається правомірним.
Листом Борщівської РДА №01-2322/2-28 від 13.12.2011р. позивача повідомлено про відсутність відомостей щодо фальсифікації документів, які стати підставою для прийняття оскаржуваного розпорядження №221 від 28.03.2008р..
Рішення загальних зборів громадян - власників земельних паїв СС "Олексинська" №2 від 10.02.2004р. про розподіл несільськогосподарських угідь, що були в колективній власності спілки відповідає способу, визначеному ч.1 ст.30 ЗК України.
Несільськогосподарські угіддя -це господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо -ст.22 ЗК України.
За таких обставин позивачем не доведено, що винесенні на підставі волевиявлення спілки та ч.1 ст.30 ЗК України, рішення Олексинської сільської ради №72 від 26.03.2008р. та п.1 розпорядження Борщівської РДА №221 від 28.03.2008р. (з врахуванням особливості розміщення пасовища площею 20,7 га) не відповідають вимогам закону.
Слід зазначити, що приналежно до спірних правовідносин, спеціальною є норма ч.1 ст.30 ЗК України (розподіл несільськогосподарських угідь при ліквідації сільськогосподарських підприємств), а не ст. 140 ЗК України (підстави припинення права власності на земельну ділянку), на яку посилається позивач.
З огляду на відсутність в СС "Олексинська" документів, які посвідчують право постійного користування іншими земельними ділянками, позивачем не доведено, що постановлення п.2 розпорядження Борщівської РДА №221 від 28.03.2008р. (яким вирішено передати землі державної власності, що знаходяться у постійному користуванні СС "Олексинська" загальною площею 37,92 га у землі запасу Олексинської сільської ради) зачіпає його охоронювані законом права і інтереси.
Тому, заявлені позивачем вимоги, з наведених ним підстав не підлягають задоволенню.
В задоволенні позову слід відмовити і через пропуск позивачем строку позовної давності про застосування якого подано клопотання відповідачем №2.
Так, згідно з ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або
інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки -ст.257 ЦК України.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 цього Кодексу).
За ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як вбачається з матеріалів справи, з позовом про визнання недійсним рішень, постановлених в березні 2008 року, позивач звернувся до суду лише в липні 2012 року.
На час його звернення до суду, набрав чинності закон, яким було виключено п.4 ч.1 ст.268 ЦК України, що не обмежував терміном позовної давності вимоги про визнання недійсним акта органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право.
Відтак, застосуванню підлягає загальний термін позовної давності (три роки), який заявником пропущено. Оскільки, з урахуванням рішення загальних зборів спілки №2 від 10.02.2004р., інших дій за участю посадовий осіб позивача (в т.ч. по визначенню земельних паїв), останні повинні були бути обізнаними щодо зменшення площі земель, що перебувала в колективній власності спілки, внаслідок прийняття оскаржуваних рішень.
При цьому, позивач не навів причин пропущення позовної давності, які б суд визнав поважними та не подав доказів на підтвердження їх існування.
Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2, 4-3,12,33,34,43,44,49,82-85 ГПК України суд, -
В задоволені позову відмовити.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони і третя особа мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Дата підписання: 05.10.2012 року
Суддя І.П. Шумський