"03" жовтня 2012 р. К/9991/44107/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Приходько І. В.
Бухтіярової І. О. Костенка Н.І.
за участю секретаря судового засіданняСтоцького О.І.
та представників сторін:
від позивача -Глухий В.О.
від відповідача - Гучко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби України
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 р.
у справі № 2а-669/12/2670
за позовом Підприємство об'єднання громадян «Флагман»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення, -
Підприємство об'єднання громадян «Флагман»(далі - позивач, ПОГ «Флагман») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби України (далі -відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2011 р. № 0009002312.
Постановою окружного адміністративного суду м.Києва від 26.03.2012 р. у позові було відмовлено у повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 р. скаргу ПОГ «Флагман» було задоволено, постанову окружного адміністративного суду м.Києва від 26.03.2012 р. скасовано, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.12.2011 р. № 0009002312.
Не погоджуючись із прийнятим рішеннями суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 р.
В обґрунтування доводів касаційної скарги касатор посилається на порушення судом при ухваленні судового рішення норм матеріального права, а саме п.п.6.2.8. п.6.2. ст.6 Закону України «Про податок на додатну вартість».
Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу від 03.08.2012 р. проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права та таким, що підлягає залишенню без змін.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між АТЗТ «Українська іноваційно - фінансова компанія»(орендодавець) та позивачем (орендар) були укладені договори оренди, відповідно до яких останній отримав в тимчасове платне користування частину нежитлових приміщень Торгівельного центру «Метроград», які ним в подальшому надавалась в суборенду іншим суб'єктам підприємницької діяльності. (а.с.8-24).
Зазначені позивачем операції оподатковувались за нульовою ставкою ПДВ у зв'язку з наявністю у нього дозволу № 35 на право користування пільгами з оподаткування згідно п.7.12.1 п.7.12 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.6.2.8. п.6.2. ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»(а.с.27).
У листопаді 2011 р. відповідно до п.78.1 ст.78, п.79.1, 79.2 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову нев'їздну перевірку позивача з питань користування пільгами зі сплати податку на додану вартість під час здійснення ним фінансово-господарської діяльності за період з 26.09.2008 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складено акт № 2486/2321/36175177 від 01.12.2011 р. (а.с.8-24).
У вказаному акті перевірки ДПІ зроблено висновки, що ПОГ «Флагман» порушено вимоги п.п.6.2.8. п.6.2. ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість». (№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р.).
На підставі зазначеного акту відповідачем 14.12.2011р. винесено спірне податкове повідомлення-рішення № 0009002312, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 12 630 233 грн., за основним платежем 10 104 186 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2 526 047 грн.(а.с.25).
Скасовуючи постанову окружного адміністративного суду м.Києва від 26.03.2012 р. та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з правомірності застосування позивачем нульової ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з надання послуг по суборенді нежитлових приміщень, оскільки позивач був зареєстрований як підприємство, що має право на користування такою пільгою та має відповідний дозвіл.
Колегія суддів касаційної інстанції на підставі положень статті 226 КАС України скасовує рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково, з огляду на наступне.
Частиною першою статті 14-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України»(№875-ХІІ від 21.03.1991 р.) встановлено, що підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право на пільги зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України з питань оподаткування. Застосовувати зазначені пільги такі підприємства та організації мають право за наявності дозволу на право користування пільгами з оподаткування, який надається на квартал, півріччя, три квартали, рік міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.
Відповідно до абзаців першого-другого підпункту 6.2.8 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» оподатковуються на нульовою ставкою операції з поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.
Безпосереднім вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.
Системний аналіз вказаної норми вказує на те, що під операціями з поставки товарів та послуг, які безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів і підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою слід розуміти такі, що є результатом трудової діяльності працівників зазначених підприємств.
До таких операцій не можна віднести надання послуг щодо передання у найм майна (нерухомості), що належить третім особам. Ці послуги не є результатом безпосереднього їх виготовлення (надання) підприємством громадської організації інвалідів, тобто результатом праці його працівників. Вони є наслідком передання в найм майна, створеного іншими учасниками цивільних правовідносин, які не мають відповідних преференцій з оподаткування.
З огляду на відсутність підстав для застосування позивачем під час здійснення ним операцій з надання в суборенду нежитлових приміщень ТЦ «Метроград»ставки податку на додану вартість, що передбачена п.п.6.2.8. п.6.2. ст6 Закону України «Про податок на додану вартість», висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є помилковим.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби України задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 р. - скасувати, постанову окружного адміністративного суду м.Києва від 26.03.2012 р. по справі № 2а-669/12/2670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236-238 КАС України.
Головуючий суддя підпис І. В. Приходько
Судді: підпис І. О. Бухтіярова
Помник суддідя підпис Н.І.Костенко оригіналом
З оригіналом згідно
Помічник судді Т. В. Давидовська