"27" вересня 2012 р. м. Київ К/9991/42048/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Калашнікової О.В.
Леонтович К.Г.
Сіроша М.В.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою Харківської обласної митниці на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 1 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2011 року у справі за позовом ПП «СПС» до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, за участю прокурора Київського району м. Харкова про визнання незаконним та скасування рішення про визначення митної вартості, -
У січні 2011 року ПП «СПС»звернулось в суд з позовом до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, за участю прокурора Київського району м. Харкова про визнання незаконним та скасування рішення про визначення митної вартості .
В позові вказує, що Рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів №800000006/2010/002047/1 від 28.05.2010 року з застосуванням резервного методу прийнято відповідачем з порушеннями вимог Митного кодексу, відповідачем безпідставно не застосований перший метод визначення митної вартості товару, тому вважає, що Картка відмови Харківської митниці в прийнятті митної декларації №800000015/2010/326621/001 від 26 травня 2010 року підлягає скасуванню, а сплачені ПП «СПС»сума ввізного мита 24149,84 грн. та податку на додану вартість 30025,76 грн., разом 54175,60 грн., підлягають стягненню на користь позивача.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 1 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2011 року, позов задоволений.
У касаційній скарзі Харківська обласна митниця, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того, чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що позивачем по зовнішньоекономічній операції було подано відповідачу всі необхідні для розмитнення товару документи, вважав, що відповідач безпідставно не прийняв до уваги інформацію Висновку експертного товарознавчого дослідження № 33 від 21.05.2010 року та дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що мало місце не підтвердження декларантом документально заявленої ним митної вартості, що заявлена позивачем митна вартість являється нижчою, ніж собівартість виробництва цього товару, в тому числі сировини матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу такого товару.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з такими висновками судів виходячи з наступного.
Судами встановлено, що 26.05.2010 року за МВД №800000015/2010/326621/001 декларантом ФОП ОСОБА_4 позивача заявлено до митного оформлення товари «зелений та червоний перець паприка, часник подрібнений, пластівці помідорів», що надійшли з Китаю за контрактом від 12.03.2010 року № 120310-12, укладеним між Приватним підприємством «СПС»(Україна) та Компанією Yancheng Hengding Native Products CO., LТD (Китай).
Позивачем заявлено митну вартість Товару - «Часник подрібнений», 1 мм вагою 6000 кг за ціною 1,18 доларів США за 1 кг загальною вартістю7080,00 доларів США», «хлоп'я помідорів», 1 мм вагою 1995,0 кг за ціною 3,00 доларів США за 1 кг загальною вартістю 5985,0 доларів США», «Томат порошком», вагою 4000 кг за ціною 1,95 доларів США за 1кг загальною вартістю 7800 доларів США», «Зелений перець паприка (Capsicum)», 6 мм вагою 2500,0 кг за ціною 3,35 доларів США за 1 кг загальною вартістю 8375,0 доларів США», «Красний перець паприка (Capsicum)», 9 мм вагою 6980,0 кг за ціною 3,5 доларів США за і кг загальною вартістю 24430,00 доларів США», яка була визначена Позивачем за 1-м методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
По фактам митного оформлення іншими митницями України зазначених товарів мінімальний рівень їх митної вартості згідно відомостей ЄАІС ДМСУ значно вищий. Виявлений факт розбіжностей став підставою для направлення запиту з відділу митного оформлення до відділу контролю митної вартості від 26.05.2010 року № 521.
27.05.2010 року Митницею проведена процедура консультацій, в ході якої декларанту доведено інформацію про рівень цін на ідентичні і аналогічні товари та запропоновано надати додаткові документи згідно п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766 , зокрема надати калькуляцію собівартості фірми виробника, а також повідомлено про можливість надання будь-яких інших документів в підтвердження рівня заявленої митної вартості, що підтверджується зворотною стороною ДМВ. Між тим, декларант відмовився від надання додаткових документів.
Харківською митницею було відмовлено у прийнятті митної декларації №800000015.2010.326621.001 від 26 травня 2010 року, видано картку відмови (а.с.215-216) та прийнято Рішення про визначення митної вартості товарів №800000006/2010/002047/1 від 28.05.2010р. (а.с.9), відповідно до якого митна вартість товару - «Часник подрібнений», 1 мм вагою 6000 кг - становить 15120 доларів США із розрахунку 2,52 долара США за 1 кг, що на 1,34 долара США більше, ніж заявлена позивачем митна вартість за 1 кг товару, «хлоп'я помідорів», 1 мм вагою 1995,0 кг становить 7740,60 доларів США із розрахунку 3,88 долара США за 1 кг, що на 0,88 долара США більше, ніж заявлена позивачем митна вартість за 1 кг товару, «Томат порошком», вагою 4000 кг - становить 15520,00 доларів США із розрахунку 3,88 долара США за 1 кг, що на 1,93 долара США більше, ніж заявлена позивачем митна вартість за 1 кг Товару, «Зелений перець паприка (Capsicum)», 6 мм вагою 2500,0 становить 9300,0 доларів США із розрахунку 3,72 долара США за 1 кг, що на 0,37 долара США більше, ніж заявлена позивачем митна вартість за 1 кг товару, «Красний перець паприка (Capsicum)», 9 мм вагою 6980,0 кг становить 25965,60 доларів США із розрахунку 3,72 долара США за 1 кг, що на 0,22 долара США більше, ніж заявлена позивачем митна вартість за 1 кг товару.
Таким чином відповідачем скориговано митну вартість із застосуванням методу № 6 на підставі наявної у митної служби цінової інформації, а саме збільшено суму вартості одиниці товару та зобов'язано задекларувати товар за більшою митною вартістю. З метою недопущення затримки оформлення та пропуску товарів через митний кордон України позивач здійснив під гарантійне зобов'язання доплати до сум, встановлені оскаржуваними рішеннями.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 40 Митного кодексу України усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю.
За приписами пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів»№ 339 від 9 квітня 2008 року контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного Кодексу України шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком №1766; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено або наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.
Засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів є митним оформленням. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу є метою митного оформлення.
Статтею 45 Митного кодексу України встановлений обов'язок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. За приписами пункту 17 Постанови Кабінету Міністрів України № 80 від 1 лютого 2006 року «Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України», до зазначеного переліку входять документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів
Статтею 81 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Відповідно до статей 264, 265 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу.
Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості, саме нерозуміння цієї норми спричинило звернення до суду позивача, та не виконання ним вимог митниці при митному оформлені.
Умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження визначені Порядком № 1766.
Пунктом 6 цього Порядку передбачено, що декларант самостійно заповнює декларацію митної вартості, за винятком граф, призначених для відміток митниці.
Пунктом 7 Порядку № 1766 визначений перелік обов'язкових документів, що додаються декларантом на підтвердження заявлених ним відомостей про визначення митної вартості, зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
За змістом пункту 11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці»декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом.
Відповідно до пунктів 13, 14 Порядку № 1766 декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості. Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).
Пункт 15 наведено Порядку №1766 передбачає, що для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів у разі потреби на вимогу митного органу можуть додатково подаватися такі документи: установчі документи підприємства, що переміщує товари; - угода з третіми особами, що пов'язана з угодою (контрактом) поставки товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських послуг, пов'язаних з виконанням умов угоди щодо товарів, митна вартість яких визначається; відповідна бухгалтерська документація; ліцензійні чи авторські угоди; замовлення на поставку товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника; калькуляція фірми-виробника на товари, митна вартість яких визначається; інші документи, що можуть бути використані для підтвердження відомостей, заявлених у декларації митної вартості.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми відповідач має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару, що підтверджується даними цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла до висновку, що митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів митниця діяла відповідно до Порядку №1766 та норм митного законодавства. При цьому відповідач, відповідно до наведених законодавчих норм, надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів, однак, позивач відмовився використати надані митницею можливості щодо підтвердження заявленої митної вартості чи узгодження з митницею митної вартості спірного товару, не надав обґрунтувань щодо неможливості надання додаткових документів. Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом діючим законодавством не передбачено.
Висновки судів попередніх інстанцій, що Митницею під час коригування митної вартості товарів не взято до уваги особливостей комерційних умов по зазначеному зовнішньоекономічному договору, Специфікації до нього, а також Висновку експерта, є невірними, оскільки витяг з ЄАІС ДМСУ щодо фактів митного оформлення містить всі актуальні відомості про комерційні умови, які можуть вплинути на рівень митної вартості (митний режим, дата переміщення, країна походження, обсяг поставки, умови поставки, а також наявність торгової марки та назви виробника товару). Експертний висновок не містить відомостей щодо проміжку часу за який здійснювався аналіз та враховуючи сезонність товару (залежність від врожаю) є актуальним.
Таким чином, оскільки декларантом не були виконані вимоги митного органу щодо надання додаткових документів для встановлення митної вартості товару, колегія суддів вважає, що дії митниці при визначенні митницею митної вартості зазначених товарів за методом №6 були правомірними, виключно в межах та у спосіб, встановлений чинним законодавством, а прийняті нею рішення є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Харківської обласної митниці задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 1 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2011 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову ПП «СПС»відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді
з оригіналом згідно
помічник судді А.О. Кулеша