"19" вересня 2012 р. м. Київ К/9991/87145/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Лосєва А.М.
Бившевої Л.І.
Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці
на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29.06.2010 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 р.
у справі № 2-а-2385/10/0270
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю -виробничо-торгівельне підприємство "ВінПак"
до Державної податкової інспекції у м. Вінниці
про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
Товариство з обмеженою відповідальністю -виробничо-торгівельне підприємство "ВінПак" (надалі-позивач, ТОВ "ВінПак" ) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (надалі -відповідач, ДПІ у м. Вінниці) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.06.2010 р. (суддя-Р.М. Дмитришена), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -В.В. Файдюк, судді: О.Г. Хрімлі, Н.М. Літвіна) позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.05.2010 р. № 0003992340.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що представниками податкового органу проведено планову перевірку позивача з приводу дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами перевірки 05.05.2010 р. складено акт № 588/02/32/23/23106793 (надалі акт), яким встановлені порушення пунктів 1, 2 статті З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" а саме: при продажу товару у безготівковій формі з магазину, згідно видаткової накладної № РН0006954 від 05.05.2010 р. на загальну суму 85,65 грн. та видаткової накладної № РН0006955 від 05.05.2010 р. на суму 176,40 грн., розрахункову операцію на загальну суму 262,05 грн. не проведено через реєстратор розрахункових операцій, не роздруковано та не видано відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.
На підставі акта відповідачем 28.05.2010 р. винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003992340, яким нараховано позивачу штрафні санкції у розмірі 1 310,25 грн.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, а суд апеляційної інстанції залишаючи без змін рішення суду першої інстанції дійшли висновку, що проведена позивачем операція з розрахунку у безготівковій формі відповідно до положення "Про організацію операційної діяльності в банках України", затвердженого постановою Національного банку України від 18.06.2003 р. № 254 є банківською операцією і в силу пункту 2 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" також звільняє позивача від обов'язку в даному випадку застосовувати реєстратор розрахункових операцій.
Колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій між ТОВ "ВінПак" та
ТОВ "Вінницяпромелектро" був укладений договір купівлі-продажу товару №05-1, згідно умов якого продавець (ТОВ "ВінПак") зобов'язаний передати у власність покупцю (ТОВ "Вінницяпромелектро") господарські товари, а покупець їх оплатити відповідно наданих видаткових накладних, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця з відстрочкою платежу на 5 банківських днів з моменту поставки товару.
Банківська виписка від 07.06.2010 р. підтверджує здійснення безготівкового розрахунку ТОВ "Вінницяпромелектро", який було здійснено через установу банку, на розрахунковий рахунок позивача в сумі зазначеній у видаткових накладних.
Відповідно пунктам 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено обов'язок суб'єктів господарювання проводити розрахункові операції із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та роздрукуванням відповідних документів, що підтверджують їх виконання, та видавати особі, яка отримала товар, розрахунковий документ встановленої форми на суму проведеної операції.
При цьому пунктом 12 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються у разі якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля, тощо).
Лист ТОВ "Вінницяпромелектро" з якого вбачається, що останній помилково зазначив призначення платежу "за посуд" і слід вірним вважати за "господарські товари в асортименті" спростовує доводи відповідача про те що оплачений товар складався з іншого асортименту.
Згідно видаткових накладних № РН0006954 від 05.05.2012 р., та №РН0006955 від 05.05.2012 р. сума операції є тотожною тій, що значена у виписці банку.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтового висновку щодо визнання протиправним та скасували рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.05.2010 р. № 0003992340 .
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судом першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення.
2. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29.06.2010 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 р. у справі
№ 2-а-2385/10/0270 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді(підпис)Лосєв А.М.
(підпис)Бившева Л.І.
(підпис)Шипуліна Т.М..