Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
01 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/12935/2012
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1
до відповідача Єпархіального управління УПЦ МП
про спростування недостовірної інформації
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Єпархіального управління УПЦ МП про спростування недостовірної інформації.
Згідно п. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
З аналізу зазначених норм Закону вбачається, що предметом адміністративного процесуального права є взаємовідносини у сфері, що складаються у зв'язку з реалізацією зацікавленими особами права на судовий захист.
Особливістю цих відносин є те, що вони пов'язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб'єктів у сфері публічно -правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.
Тобто, специфіку публічно -правового спору визначають: суб'єктивний склад, підстави виникнення цього спору і тісне пов'язане з цим питання визначення меж повноважень адміністративного суду.
Що стосується кола суб'єктів публічно - правового спору, то обов'язковим його учасником є суб'єкт публічного управління, який є виразником державних і суспільних інтересів, носієм публічної влади, має особливий правовий статус, тому що наділений владними управлінськими функціями щодо об'єктів управління.
Специфіка публічно - правового спору обумовлена, також, його підставою: він виникає у випадку порушення суб'єктом публічного управління суб'єктивних публічних прав та інтересів громадянина або організації.
Особливістю правовідносин, що розглядаються адміністративними судами, є їх публічно - правовий характер, пов'язаний із сферою реалізації публічної влади.
Тобто, суттєвою ознакою публічно - правового спору є участь у справі суб'єкту владних повноважень, який виконує владні управлінські функції відносно інших суб'єктів і його рішення є обов'язковими для виконання.
З позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позов містить вимоги до Єпархіального управління УПЦ МП, який не є органом державної влади або органом місцевого самоврядування, не виконує владні управлінські функції відносно інших суб'єктів і його рішення є обов'язковими для виконання.
Тобто, у справі відсутні ознаки публічно - правового спору.
Згідно ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Компетенція судів щодо вирішення цивільних справ визначена ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, частиною 1 якої встановлене, що до компетенції загальних місцевих судів віднесений розгляд справ щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Оскільки спір не має ознак публічно - правового, спори, які пов'язані з цивільними правовідносинами, віднесені до компетенції районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів в порядку цивільно-процесуального законодавства України, такі справи не відносяться до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження у справі якщо спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.
Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відмова у відкритті провадження у справі з зазначених підстав не позбавляє його права звернутись до місцевого загального суду з позовною заявою в порядку цивільно-процесуального законодавства.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним процесуальним кодексом України, ст. 2, ст. 3, ст. 4, ст. 17, ст. 109, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Єпархіального управління УПЦ МП про спростування недостовірної інформації - відмовити.
Ухвала Донецького окружного адміністративного суду про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Давиденко Т.В.