09 грудня 2008 р.
№ 27/141-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Разводової С.С.,
Самусенко С.С.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватпромсервіс"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2008 р.
у справі № 27/141-08
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Мода-Сервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватсервіс"
про визнання недійсним договору міни
за участю представників:
позивача - не з'явились
відповідача - не з'явились
скаржника - Графченко Р.А. -довіреність б/н від 11.09.2008 року
Сегеда Ю.А. -довіреність б/н від 11.09.2008 року
У квітні 2008 року Відкрите акціонерне товариство "Мода-Сервіс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватсервіс" про визнання недійсним договору міни.
Рішенням господарського Дніпропетровської області (суддя Татарчук В.О.) від 27.05.2008 року у справі №27/141 позов задоволено, визнано недійсним з моменту укладення договір міни № 1 від 15.02.1996 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Мода-Сервіс" та Закритим акціонерним товариством "Приватсервіс", посвідчений 15.02.1996 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Олійник С.В. за реєстром №375, за яким Відкрите акціонерне товариство "Мода-Сервіс" передало у власність Закритому акціонерному товариству "Приватсервіс" нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект К.Маркса, 68, яке складається з двох будівель: перша будівля А-4 основна з підвалом, загальною площею 850,7 кв. м. і друга будівля Б-3 основна з підвалом, загальною площею 578,9 кв. м., а Закрите акціонерне товариство "Приватсервіс" передало у власність Відкритого акціонерного товариства "Мода-Сервіс" будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Сєрова, 5, Літ. А-2 загальною площею 831,8 кв. м.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватпромсервіс", яке не залучалась до участі у справі, звернулось з касаційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2008 року у справі №27/141-08, у якій стверджує, що даним рішенням зачіпаються його права та інтереси та просить скасувати зазначене рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, представника скаржника, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 15 лютого 1996 року між Відкритим акціонерним товариством "Мода-Сервіс" та Закритим акціонерним товариством "Приватсервіс" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватсервіс") укладено договір міни № 1.
За умовами договору Відкрите акціонерне товариство "Мода-Сервіс" зобов'язувалось передати у власність Закритому акціонерному товариству "Приватсервіс" нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект К.Маркса, 68, яке складається з двох будівель: перша будівля А-4 основна з підвалом, загальною площею 850,7 кв. м. і друга будівля Б-3 основна з підвалом, загальною площею 578,9 кв. м.
В свою чергу Закрите акціонерне товариство "Приватсервіс" зобов'язувалось передати у власність Відкритого акціонерного товариства "Мода-Сервіс" будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Сєрова, 5, Літ. А-2 загальною площею 831,8 кв. м.
За змістом ч.2 ст.48 ЦК УРСР, яку застосував суд при вирішенні справи, по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути іншій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.
Таким чином, суд при вирішенні справи повинен був встановити можливість застосування наслідків, передбачених нормою, яку він застосовує та з'ясувати чи можливо їх виконання. Отже, суд повинен був витребувати докази щодо власника майна, яке було предметом оскаржувальної угоди, на час винесення рішення та залучити його до участі у справі тому що вказана угода порушує їх права бо на її основі переходило право власності, майно передавалось іншим особам. У разі встановлення неможливості повернення майна в натурі, суд повинен вирішити питання про повернення сторін у первісний стан шляхом відшкодування вартості.
У відповідності до приписів статті 107 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу мають право подати особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд не з'ясував кому належить спірне майно та не дослідив правовстановлюючі документи.
Тому що, як зазначено у касаційній скарзі, 30 липня 1997 року між Закритим акціонерним товариством "Приватсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватпромсервіс" було підписано угоду про передачу майна № НБ0643130, за якою Закрите акціонерне товариство "Приватсервіс" передало у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватпромсервіс" спірне нерухоме майно. Однак, зазначена угода не була предметом дослідження господарським судом Дніпропетровської області під час розгляду справи по суті.
Також, судом не було досліджено свідоцтво про право власності на будівлі готелю "Асторія" літ А-4, Б-4, Г-1 та котельню літ. В-4 від 29 листопада 2001 року.
Таким чином, господарським судом було порушено конституційний принцип диспозитивності учасників судового процесу, закріплений ст. 129 Конституції України.
Крім того, відповідно до вимог ст. 36, 38 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях. Якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи та матеріали, необхідні для вирішення спору.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з твердженням скаржника про те, що рішення господарського суду Дніпропетровської області в даній справі стосуються майнових прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватпромсервіс", в той час як його не було залучено до участі у справі.
Враховуючи вищенаведене, суд неправильно не застосував ст. 27, 38 ГПК України, не залучив до участі у справі осіб, на права яких може вплинути судове рішення та не витребував необхідних для вирішення справи доказів.
У зв'язку з наведеним та враховуючи межі повноважень касаційної інстанції, встановлених ст.111-5 та ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України, постановлене у справі рішення підлягає скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.
В силу вимог статті 11110 Господарського процесуального кодексу України, зазначені обставини є підставою для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд, під час якого суду належить залучити до участі у справі осіб, права і обов'язки яких стосуються предмету спору, вжити заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи та ухвалення законного рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватпромсервіс" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2008 року скасувати.
3. Справу № 27/141-08 передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Головуючий І. А. Плюшко
Судді С. С. Разводова
С. С.Самусенко