18 грудня 2008 р.
№ 7/509-37/67
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Мамонтової О.М.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
ВАТ "Сумиобленерго"
на постанову
та
на рішення
Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2008 року
господарського суду м. Києва від 25.03.2008 року
у справі господарського суду
м. Києва
за позовом
ВАТ "Сумиобленерго"
до
ДП "Енергоринок"
про
зобов"язання вчинити дії,
в судове засідання прибули представники сторін:
позивача:
Сечін С.О.,
відповідача:
Бойко М.О.,
У серпні 2006 року ВАТ “Сумиобленерго» звернулось до господарського суду з позовом до ДП “Енергоринок» про зобов'язання відповідно до п.5.10 договору купівлі-продажу електроенергії № 1141/01/281 від 30.02.2002 року не відображати в актах звірки взаємних розрахунків заборгованості ВАТ “Сумиобленерго» за отриману електроенергію в розмірі 123000000,00 грн.
Заявлений позов вмотивований тим, що відповідач всупереч рішення господарського суду Сумської області від 08.11.2005 року у справі № 9/74 за позовом ДП “Енергоринок» до ВАТ “Сумиобленерго», яким відмовлено у позові про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію в сумі 123000000,00 грн., продовжує відображати в актах звірки взаємних розрахунків заборгованість у розмірі 123000000,00 грн., що позбавляє право позивача перейти на особливий порядок розрахунків відповідно до постанови НКРЕ від 03.04.2001 року №311.
Справа розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду м. Києва від 25.03.2008 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2008 року рішення місцевого господарського суду від 25.03.2008 року залишено без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не правильно обраний спосіб захисту, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятою постановою ДП “Енергоринок» подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2008 року та рішення господарського суду м. Києва від 25.03.2008 року скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до винесення незаконної постанови.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересів. Способами захисту цивільних прав та інтересів, передбачених даною статтею, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, інших посадових і службових осіб.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 30.02.2002 року між ДП "Енергоринок" та ВАТ "Сумиобленерго" укладено договір №1141/01/281, відповідно до якого відповідач зобов"язався продавати, а позивач купувати електричну енергію та здійснювати її оплату згідно з умовами договору.
Пунктом 5.13 договору сторони погодили, що у разі відсутності заборгованості позивача перед відповідачем та якщо ВАТ “Сумиобленерго» впродовж двох розрахункових місяців здійснює повну поточну оплату вартості електричної енергії, ДП “Енергоринок» має можливість, починаючи з 1 числа наступного розрахункового періоду, перейти на особливий порядок розрахунків відповідно до постанови НКРЕ від 03.04.2001 року № 311, а саме 100 відсоткове перерахування коштів на поточний рахунок постачальника електроенергії (ВАТ “Сумиобленерго»).
Зазначений пункт договору також узгоджується із постановою НКРЕ №311 від 03.04.2001 року, відповідно до якої підприємства-постачальники електричної енергії можуть перейти на 100% перерахування коштів на поточний рахунок постачальника електроенергії за умови відсутності заборгованості перед оптовим постачальником електроенергії.
Отже, враховуючи, що ні в договорі купівлі-продажу електроенергії № 1141/01/81 від 30.02.2002, укладеного між позивачем та відповідачем, ні жодним нормативним актом чітко не зазначено, що підставою переходу на 100% перерахування коштів на поточний рахунок постачальника електроенергії є лише підтвердження відповідачем в акті звірки відсутності заборгованості відповідного контрагента, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відсутність заборгованості позивача перед відповідачем може бути доведена і іншими доказами (розрахункові документи, аудиторські перевірки, тощо).
Крім того, судова колегія також погоджується з висновками попередніх інстанцій, що оскільки питання розрахунків з НКРЕ, відповідно до Закону України "Про електроенергетику", постанови НКРЕ №311 від 03.04.2001 року, Постанови КМУ №1136 від 19.07.2000 року, це спір між позивачем та НКРЕ, тому ВАТ “Сумиобленерго», заявивши даний позов про зобов"язання не відображати в актах звірки заборгованість, обрало не правильний спосіб захисту, який передбачений ст. 16 ЦК України, а тому суди обґрунтовано відмовили у задоволенні зазначених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, оскаржувані судові рішення відповідають законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2008 року та рішення господарського суду м. Києва від 25.03.2008 року у справі № 7/509-37/67 залишити без змін.
Головуючий Н. Кочерова
Судді: О. Мамонтова
М. Черкащенко