ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 53/52
24.11.08
За позовом Закритого акціонерного товариства «Малинове»
до Закритого акціонерного товариства «Мінський»
про стягнення 6 105,91 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники:
Від позивача Драгомирецький С. Є. - представник по довіреності № 08/01/08-4Д від 08.01.2008р.
Від відповідача не з'явились
Заявлено позов про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Мінський»заборгованості за Договором поставки № МН-293/05 від 16.05.2007р. в сумі 6 105,91 грн., в тому числі: 5 761,26 грн. -основний борг, 250,02 грн. -пеня, 63,38 грн. -збитки від інфляції та 31,25 грн. -3 % річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2008р. порушено провадження у справі № 53/52, розгляд справи призначено на 24.11.2008р.
Представник позивача в судовому засіданні 24.11.2008р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвали суду від 04.11.2008р. не виконав.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідач належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання, оскільки ухвала суду направлялась на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується штампом про відправлення на зворотній стороні ухвали та відміткою про вручення на повідомленні про вручення простого поштового відправлення. Таким чином суд вважає, що відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 24.11.2008р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
16.05.2007р. між Закритим акціонерним товариством «Мінський»та Закритим акціонерним товариством «Малинове»було укладено Договір поставки № МН -293/05 (далі Договір) відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити товар згідно із письмовим замовленням відповідача (додаток № 1 «Бланк замовлення») у термін, із зазначенням часу виконання самого Замовлення, терміну поставки товару позивачем, а відповідач -прийняти цей товар та сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 6 878,16 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних № ДТ-006700 від 03.06.2008р., № ДТ-006988 від 10.06.2008р., № ДТ-007502 від 20.06.2008р., № ДТ-007888 від 27.06.2008р., № ДТ-008198 від 04.07.2008р., № ДТ-008411 від 09.07.2008р., № ДТ-008942 від 22.07.2008р. (оригінали досліджені в судовому засіданні).
Відповідно до п. 4.3.1 Договору відповідач здійснює оплату товару, що поставляється позивачем, протягом 31 календарного дня з дня отримання товару.
Моментом набуття відповідачем права власності на товар сторонами визнається момент передання товару, що засвідчується підписанням представниками сторін відповідної накладної під час вигризки товару силами позивача на рампу торгівельного підприємства відповідача (п.1.6 Договору).
Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 5 761,26 грн., проти наявності якої відповідач не заперечує, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією акту звірки розрахунків № 908 від 27.08.2008р. (оригінал досліджений в судовому засіданні).
На дату прийняття рішення заборгованість відповідача складає 5 761,26 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи Довідкою № 149 від 24.11.2008р. за підписами голови правління та головного бухгалтера позивача.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 5 761,26 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не заперечується, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 761,26. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки, до якої згідно ст. 549 ЦК України відносяться штраф та пеня.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.
Відповідно до п. 9.6 Договору, у разі порушення строків оплати поставленого товару, встановлених Договором, позивач має право стягнути з відповідача пеню за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідач пені підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 250,02 грн.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 31,25 грн. та збитків від інфляції в сумі 63,38 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Мінський»(04201, м. Київ, Мінське шосе, 4, ідентифікаційний код 23493904, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства «Малинове»(09622, Київська область, Рокитнянський р- н, с. Телешівка, вул. Малинова, 1, ідентифікаційний код 30249520) основний борг у сумі 5 761 (п'ять тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 26 коп., пеню в сумі 250 (двісті п'ятдесят) грн. 02 коп., збитки від інфляції в сумі 63 (шістдесят три) грн. 38 коп., 3 % річних в сумі 31 (тридцять одна) грн. 25 коп., витрати на сплату державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.
Повний текст рішення підписаний 27.11.2008р.