Рішення від 08.12.2008 по справі 53/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 53/53

08.12.08

За позовом Закритого акціонерного товариства «Малинове»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастополь»

про стягнення 2 673,13 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники:

Від позивача Драгомирецький С.Є. -представник по довіреності від 08.01.2008р. № 08/01/08-4Д

Від відповідача не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастополь» заборгованості за Договором поставки № 40/10 від 16.05.2007р. в розмірі 2 673,13 грн., а саме: 2 466,08 грн. -основний борг, 162,15 грн. -пеня, 24,63 грн. -інфляційні збитки, 20,27 грн. -3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2008р. порушено провадження у справі № 53/53, розгляд справи призначено на 24.11.2008р.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та невиконанням останнім вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 04.11.2008р. ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2008р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), було відкладено на 08.12.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні 08.12.2008р. позовні вимоги підтримав, вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в судове засідання не з'явився.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 17.11.2008р. № 21-10/6467-1 про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастополь»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 08.12.2008р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

16.05.2007р. між Закритим акціонерним товариством «Малинове»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Севастополь»було укладено Договір поставки № 40/10 (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити в 2-х денний строк товар відповідачу, а відповідач - прийняти цей товар та сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 3680,11 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних № ДТ -005540 від 06.05.2008р., № ДТ -006480 від 28.05.2008р., № ДТ -007397 від 18.06.2008р. (оригінали досліджені в судовому засіданні).

Відповідно до п.4.3 Договору відповідач здійснює оплату товару протягом 31 календарного дня з дня його отримання.

Право власності на товар переходить від позивача до відповідача з моменту передання товару, що засвідчується підписанням представниками сторін відповідної накладної (п.1.3.Договору).

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 2 466,08 грн., проти наявності якої відповідач не заперечує, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією акту звірки розрахунків № 896 від 31.07.2008р. (оригінал досліджений в судовому засіданні).

На дату прийняття рішення заборгованість відповідача складає 2 466,08 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою № 150 від 24.11.2008р. за підписами голови правління та головного бухгалтера позивача.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 2 466,08 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не заперечується, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 466,08 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Відповідно до п. 9.7 Договору, у разі порушення строків оплати поставленого товару, встановлених Договором, позивач має право стягнути з відповідача пеню за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідач пені підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 162,15 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 20,27 грн. та збитків від інфляції в сумі 24,63 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастополь»(03186, м. Київ, бул. Чоколівський, 6, ідентифікаційний код 24362305 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства «Малинове»(09622, Київська область, Рокитнянський р- н, с. Телешівка, вул. Малинова, 1, ідентифікаційний код 30249520) основний борг в сумі 2 466 (дві тисячі чотириста шістдесят шість) грн. 08 коп., пеню в сумі 162 (сто шістдесят дві) грн. 15 коп., збитки від інфляції в сумі 24 (двадцять чотири) грн. 63 коп., 3 % річних в сумі 20 (двадцять) грн. 27 коп., витрати на сплату державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Грєхова О.А.

Повний текст рішення підписаний 11.12.2008р.

Попередній документ
2625785
Наступний документ
2625787
Інформація про рішення:
№ рішення: 2625786
№ справи: 53/53
Дата рішення: 08.12.2008
Дата публікації: 05.01.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: