11 грудня 2008 р.
№ 8/355/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
Кота О.В.,
суддів:
Владимиренко С.В.,
Шевчук С.Р.
розглянув касаційну скаргу
Приватного підприємства "Полі-Про"
на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 18.09.2008р.
та рішення
господарського суду Запорізької області від 16.07.2008р.
у справі
№8/355/08
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Майстер-клас"
до
Приватного підприємства "Полі-Про"
про
стягнення 88726грн. основного боргу за договором №67 від 28.01.2008р., 3939,7грн. втрат від інфляції грошових коштів, 4449,6грн. пені, 606,18грн. річних процентів, 19544грн. штрафної неустойки,
за участю представників:
позивача: Говоров І.В., дов. б/н від 01.07.2008р.;
відповідача: не з'явились.
У червні 2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Майстер-клас" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємства "Полі-Про" про стягнення суми боргу у розмірі 97721,48грн., у т.ч. з урахуванням індексу інфляції у сумі 3939,7грн., трьох процентів річних на суму 606,18грн., пені на суму 4449,6грн. та вартість юридичних послуг на суму 19544грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.07.2008р. у справі №8/355/08 (суддя Попова І.А.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Полі-Про" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Майстер-клас" 86726грн. основного боргу, 3939,7грн. інфляційних втрат, 606,18грн. річних процентів, 19544грн. витрат на юридичні послуги та 1241,68грн. судових витрат. В частині стягнення 2000грн. основного боргу провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.09.2008р. у справі №8/355/08 (колегія суддів у складі головуючого судді Коробка Н.Д., Кричмаржевський В.А., Шевченко Т.М.) апеляційну скаргу Приватного підприємства "Полі-Про" залишено без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 16.07.2008р. у справі №8/355/08 - без змін.
Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами в частині стягнення з відповідача 19544грн. вартості юридичних послуг, Приватне підприємство "Полі-Про" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 18.09.2008р. та рішення господарського суду Запорізької області від 16.07.2008р. у даній справі у вказаній частині.
Позивач не скористався правом, наданим ст.1112 ГПК України, та не надіслав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваних судових актів.
Представники відповідача в судове засідання 11.12.2008р. не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином. Суд касаційної інстанції вважає, що неявка зазначених представників сторони не перешкоджає розгляду скарги за наявними матеріалами відповідно до ст.ст.75, 1115 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За змістом ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 28.01.2008р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №67, за яким продавець передає у власність протягом строку дії даного договору, а покупець приймає та оплачує на умовах та в порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, що засвідчують передачу-приймання товару, та є невід'ємними частинами даного договору.
Згідно п.2.3 цього договору покупець зобов'язаний оплатити 100% суми, вказаній в відповідній накладній, кожної отриманої партії товару на протязі 21 календарних днів, або зробити попередню оплату. День отримання продукції є першим днем строку оплати.
Відповідно до п.6.2 даного договору у випадку порушення термінів оплати переданої продукції згідно п.2.3 цього договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення.
Пунктом 8.2 вказаного договору сторони обумовили, що у випадку звернення до суду винна сторона відшкодовує стороні, на користь якої винесено рішення, вартість наданих юридичних послуг у зв'язку з таким зверненням, але у розмірі не більше 20% ціни позову.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, на виконання зобов'язань за договором, позивач, за видатковою накладною від 27.02.2008р. №МК-0000956, поставив відповідачу товар: папір офісний в асортименті на суму 102630,6грн. згідно довіреності на отримання матеріальних цінностей серії ЯОМ №923113 від 21.02.2008р., виданій уповноваженій особі, але відповідач оплатив вартість товару лише на суму 13904,6грн. згідно наявних в матеріалах справи виписок банку, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становила 88726грн.
Врахувавши приписи статтей 11, 509, 525, 526, 530, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, встановивши часткову оплату відповідачем 12.06.2008р., в день звернення позивача до суду, основного боргу у сумі 2000грн. згідно наявної в матеріалах справи банківської виписки, місцевий господарський суд, з яким правильно погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про припинення провадження у справі в цій частині вимог на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України та задовольнив вимогу позивача щодо стягнення залишку основного боргу у сумі 86726грн., доказів сплати якого відповідач суду не надав.
Поряд з цим, враховуючи приписи ст.625 ЦК України, умови п.6.2 договору, вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", встановивши несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань, суди попередніх інстанцій підставно задовольнили вимогу позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції за період квітень 2008р. -травень 2008р. у сумі 3939,7грн. та 3% річних в сумі 606,18грн. за період з 20.03.2008р. по 11.06.2008р., відмовивши у стягненні пені на суму 4449,6грн. за період з 20.03.2008р. по 11.06.2008р.
Крім того, місцевий господарський суд, з урахуванням умов п.8.2 договору, задовольнив вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 19544грн. витрат на юридичні послуги.
Тоді як, суд апеляційної інстанції, переглядаючи прийняте у справі рішення в апеляційному порядку, зазначив, що для надання юридичної допомоги позивач звернувся до фізичної особи-підприємця Говорова І.В., сплативши за них 20% від суми заборгованості відповідача, а саме: 19544грн. за платіжним дорученням від 11.06.2008р. №1170 на суму 19544грн. за укладеним між ним та позивачем договором від 11.06.2008р. №7 про надання юридичних послуг.
Водночас, апеляційний господарський суд, пославшись на приписи ст.224, ч.1 ст.225 Господарського кодексу України, якими передбачено відшкодування збитків, зазначивши про наявність необхідних для відповідальності у вигляді збитків складових правопорушення, вказав, що порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу від 28.01.2008р. №67 щодо своєчасної оплати товару виникло з вини відповідача, а сплата позивачем 19544грн. знаходиться у причинному зв'язку з невиконанням умов договору відповідачем, дійшов висновку, що ці витрати на юридичні послуги є для позивача збитками, які він поніс, та погодився з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог в цій частині.
Однак зазначених висновків в частині стягнення 19544грн. витрат на юридичні послуги суди попередніх інстанцій дійшли завчасно з наступних підстав.
Суди попередніх інстанцій, розглянувши заявлену позивачем вимогу щодо стягнення 19544грн. витрат на юридичні послуги, не встановили норм матеріального права, на підставі яких позивачем заявлено цю вимогу, що свідчить про передчасність висновку суду апеляційної інстанції про визначення цих витрат збитками позивача.
Крім того, суди задовольняючи заявлені в цій частині вимоги, всупереч вимог ст.38 ГПК України не витребували від позивача докази фактичного виконання фізичною особою-підприємцем Говоровим І.В., обумовлених договором про надання юридичних послуг від 11.06.2008р. №7 робіт, а саме: акту виконаних робіт, тощо, внаслідок чого дійшли передчасного висновку про обґрунтованість цих вимог та фактичне понесення позивачем витрат на ці послуги.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст.ст. 1115, 1117 ГПК України) не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення у справі та постанова підлягають скасуванню з передачею справи в частині стягнення 19544грн. витрат на юридичні послуги на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду в зазначеній частині необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду, доводи та заперечення сторін, і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення з дотриманням норм процесуального права.
Відповідно до ст.11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Полі-Про" задовольнити частково.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 18.09.2008р. та рішення господарського суду Запорізької області від 16.07.2008р. у справі №8/355/08 в частині стягнення 19544грн. витрат на юридичні послуги скасувати, справу №8/355/08 в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.
В решті постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 18.09.2008р. та рішення господарського суду Запорізької області від 16.07.2008р. у справі №8/355/08 залишити без змін.
Головуючий суддя:
О. Кот
Судді:
С. Владимиренко
С. Шевчук