Постанова від 09.12.2008 по справі 39/25363-39/345-18/83

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2008 р.

№ 39/25363-39/345-18/83

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Губенко Н.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група", м. Київ (далі -ТОВ "Українська Музична Видавнича Група")

на рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2008 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2008

зі справи № 39/25363-39/345-18/83

за позовом ТОВ "Українська Музична Видавнича Група"

до підприємства "Радіокомпанія "Супер-Нова", м. Київ (далі -Радіокомпанія)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -асоціація "Дім Авторів Музики в Україні", м. Київ, та об'єднання підприємств "Український музичний альянс", м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав" Міністерства освіти і науки України, м. Київ (далі -ДП "УААСП"),

про заборону вчиняти дії, що порушують авторське право позивача, та стягнення 37 500 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

Судове засідання проведено за участю представників:

ТОВ "Українська Музична Видавнича Група" - Сітак Н.М.,

Радіокомпанії -не з'яв.,

асоціації "Дім Авторів Музики в Україні" - Сітак Н.М.,

об'єднання підприємств "Український музичний альянс" -не з'яв.,

ДП "УААСП" -не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Українська Музична Видавнича Група" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням подальших уточнень до нього) до Радіокомпанії про:

- заборону публічно сповіщувати без дозволу і договору з асоціацією "Дім Авторів Музики в Україні" та без виплати авторської винагороди асоціації "Дім Авторів Музики в Україні" музичного твору (пісні) "Часики" у виконанні Валерії [автор музики Дробиш В.Я., автор тексту Дробиш О.І. (псевдонім Лєна Стюф)];

- стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав у сумі 37 500 грн.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.04.2008 (суддя Мандриченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2008 (колегія суддів у складі: суддя Андрієнко В.В. -головуючий, судді Студенець В.І., Малетич М.М.), у задоволенні позову відмовлено. Судові рішення мотивовано відсутністю в діях відповідача порушення авторських прав позивача.

ТОВ "Українська Музична Видавнича Група" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів з цієї справи скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Скаргу мотивовано, зокрема, тим, що, приймаючи рішення зі справи, судові інстанції порушили норми матеріального і процесуального права, зокрема, Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі -Закон) і Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача і асоціації "Дім Авторів Музики в Україні", Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- 19.07.2004 товариством з обмеженою відповідальністю "Первое музыкальное издательство", Росія (далі -ТОВ "Первое музыкальное издательство") і Дробишем В.Я. укладено авторський договір №74/04 про передачу виключних авторських прав (видавничий договір), згідно з яким назване Товариство одержало виключні майнові права автора на використання творів, які зазначені у каталозі (додаток №1);

- 27.07.2005 ТОВ "Первое музыкальное издательство" і Дробиш О.І (творчий псевдонім Лєна Стюф) укладено авторський договір №78/05 про передачу виключних авторських прав (видавничий договір), згідно з яким назване Товариство одержало виключні майнові права автора на використання творів, які зазначені у каталозі (додаток №1);

- 22.12.2005 позивачем і ТОВ "Первое музыкальное издательство", укладено договір про передачу виключних авторських прав (субвидавничий договір), на підставі якого ТОВ "Українська Музична Видавнича Група" одержало виключні майнові авторські права на твори з каталогу видавця (ТОВ "Первое музыкальное издательство"), що означає право субвидавця, тобто позивача, за своїм розсудом здійснювати, дозволяти або забороняти здійснювати у відношенні означених творів на території України такі дії: відтворення твору; розповсюдження екземплярів твору, у тому числі шляхом продажу, здачі в прокат та іншими способами; імпортування екземплярів твору для розповсюдження, в тому числі екземплярів, виготовлених з дозволу автора чи іншого володільця авторських прав; публічний показ твору; публічне виконання твору; публічне сповіщення твору; переклад твору; переробку, аранжування чи інші подібні зміни твору.

При цьому в зазначеному договорі під поняттям "каталог" розуміється набір творів, як оприлюднених, так і не оприлюднених раніше, права на використання яких автор передав видавцю.

- 26.04.2005 позивачем та асоціацією "Дім Авторів Музики в Україні" укладено договір №5/05МП, відповідно до якого остання як організація колективного управління прийняла в колективне управління виключні майнові авторські права на твори, що входять або протягом терміну дії договору ввійдуть в каталог позивача.

Відповідно до підпункту 5.6.1 пункту 5.6 договору позивач зберігає за собою право самостійно здійснювати контроль за використанням третіми особами творів, а у випадку порушення самостійно здійснювати захист своїх прав, передбачений Законом;

- відповідач використовує музичні твори на підставі укладеного ним з ДП "УААСП" як організацією колективного управління чинного ліцензійного договору від 10.09.2006 № Р-17/06, предметом якого є одержання дозволу на публічне сповіщення шляхом передачі до ефіру творів, які відносяться до репертуару ДП "УААСП";

- згідно з платіжним дорученням від 09.10.2006 № 183 Радіокомпанією сплачено авторську винагороду за використання творів за серпень, вересень і жовтень 2006 року відповідно до його договору з ДП "УААСП" від 10.09.2006 № Р-17/06;

- 10.09.2006 у радіоефірі на частоті 100,5 МГц у місті Києві було зафіксовано факт публічного сповіщення відповідачем шляхом передачі в ефір музичного твору (пісні) "Часики" у виконанні Валерії (автор музики Дробиш В.Я., автор тексту Дробиш О.І.).

- позивач не звертався до ДП "УААСП" з приводу одержання належної йому авторської винагороди.

Причиною даного спору є питання щодо розмежування сфер діяльності організацій колективного управління.

Пунктом "а" статті 50 Закону встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Згідно з частиною п'ятою цієї статті за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.

Водночас питання управління майновими правами суб'єктів авторського права і суміжних прав регламентує розділ IV Закону (статті 45 -49).

Статтею 45 цього Закону передбачено, що суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами особисто, через свого повіреного або через організацію колективного управління.

Згідно з частиною четвертою статті 47 Закону особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов'язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних (усіх) творів, виконань, примірників фонограм (відеограм), програм мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 48 цього Закону повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі; організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й про взаємне представництво інтересів.

Водночас за змістом пункту "в" частини сьомої статті 48 Закону наявною є можливість певного управління організацією колективного управління майновими правами й осіб, які не передали організації повноважень відповідно до частини третьої цієї статті.

Частинами п'ятою і шостою статті 48 Закону встановлено, що:

- на основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав;

- організація колективного управління має право вимагати від осіб, які використовують об'єкти авторського права і суміжних прав, надання їм документів, що містять точні відомості про використання зазначених об'єктів, необхідні для збирання і розподілу винагороди.

Згідно з приписами пункту "в" частини першої статті 49 цього Закону до функцій організацій колективного управління належать збір, розподіл і виплата зібраної винагороди за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини другої цієї статті суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладання договорів з особами, які використовують ці об'єкти.

Отже, системний аналіз наведених норм свідчить про наявність певних особливостей правового регулювання діяльності органів колективного управління з управління авторськими правами в порівнянні із загальними нормами, зазначеними у статті 15 Закону.

Таким чином, законодавець враховує специфіку діяльності, зокрема, й організацій мовлення (однією з яких є відповідач), яка полягає у постійному використанні великої кількості різноманітних об'єктів авторського права, що пов'язано зі складнощами у визначенні кола суб'єктів авторського права та з необхідністю дотримання їх прав (беручи до уваги: значну кількість творів, що використовуються, та їх авторів; необхідність встановлення усіх авторів кожного твору (його складової частини); необхідність з'ясування особи належного суб'єкта авторського права щодо кожного твору; наявність іноземних суб'єктів авторського права; можливість передачі авторського права його суб'єктом іншій особі та ін.).

За таких обставин судові інстанції, встановивши: факт використання відповідачем спірного твору на підставі чинного ліцензійного договору від 10.09.2006 № Р-17/06 з ДП "УААСП" як організацією колективного управління; факт належної сплати відповідачем авторської винагороди відповідно до умов згаданого договору (в тому числі й за використання спірного твору); відсутність факту вилучення спірних творів з дозволу на використання, який відповідачеві надано ДП "УААСП", -дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності в діях Радіокомпанії вини як обов'язкового елементу складу цивільного правопорушення та в зв'язку з відсутністю з боку відповідача порушення авторських прав ТОВ "Українська музична видавнича група" прийняли правомірне рішення про повну відмову в позові.

При цьому позивач не втратив права як на одержання сплаченої відповідачем авторської винагороди через ДП "УААСП", так і на вилучення спірних творів з дозволів на використання, які надаються ДП "УААСП".

З огляду на зазначені обставини апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову та в зв'язку з цим -про необхідність залишення без змін рішення місцевого господарського суду з цієї справи. Отже, судове рішення господарського суду апеляційної інстанції також підлягає залишенню без змін як законне і обґрунтоване.

Керуючись статтями 1119 -11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2008 зі справи № 39/25363-39/345-18/83 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" -без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Н. Губенко

Попередній документ
2625686
Наступний документ
2625688
Інформація про рішення:
№ рішення: 2625687
№ справи: 39/25363-39/345-18/83
Дата рішення: 09.12.2008
Дата публікації: 05.01.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інтелектуальна власність; Авторське право і суміжні права