09 грудня 2008 р.
№ 11/48
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Губенко Н.М.
розглянув касаційну скаргу державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів", м. Київ (далі -ДП "Українська студія хронікально-документальних фільмів")
на рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2008 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2008
зі справи № 11/48
за позовом ДП "Українська студія хронікально-документальних фільмів"
до закритого акціонерного товариства "Зодча Діадема", м. Київ (далі -ЗАТ "Зодча діадема"),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, м. Київ (далі -відділення ФДМ України),
про визнання недійсним частини договору
та зустрічним позовом ЗАТ "Зодча Діадема"
до ДП "Українська студія хронікально-документальних фільмів"
про спонукання до виконання договору.
Судове засідання проведено за участю представників:
ДП "Українська студія хронікально-документальних фільмів" -Сунєгіна С.О., Шиян О.М.,
ЗАТ "Зодча діадема" -Довжинця О.В.,
відділення ФДМ України -не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ДП "Українська студія хронікально-документальних фільмів" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням подальших уточнень до нього) до ЗАТ "Зодча діадема" про визнання недійсним підпункту 4.1.6 пункту 4.1 договору від 07.12.2004 № 035/12 про інвестування реконструкції Української студії хронікально-документальних фільмів з надбудовою головного корпусу для офісних приміщень та будівництва житлового комплексу за адресою: вул. Щорса, 18, Печерського району м. Києва (далі -Договір) та про зобов'язання відповідача відшкодувати вартість користування державним майном протягом усього строку безоплатного користування державним майном за цінами, що існують на момент відшкодування.
ЗАТ "Зодча діадема", в свою чергу, звернулося до названого місцевого господарського суду з позовом до ДП "Українська студія хронікально-документальних фільмів" про зобов'язання позивача за первісним позовом виконати умови підпункту 4.1.6 пункту 4.1 Договору, а саме: у п'ятнадцятиденний термін після підписання Договору надати ЗАТ "Зодча діадема" робочі місця в кількості, що забезпечує необхідні умови для виконання зобов'язань позивача за зустрічним позовом за Договором з можливістю підключення ЗАТ "Зодча діадема" телефонних ліній для забезпечення оперативної роботи з проектування, реконструкції, будівництва та введення в експлуатацію об'єкту 1, об'єкту 2 і об'єкту 3 до повного виконання умов Договору сторонами.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.06.2008 (суддя Хрипун О.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2008 (колегія суддів у складі: суддя Корсак В.А. -головуючий, судді Авдеєв П.В., Коршун Н.М.):
- у задоволенні первісного позову відмовлено повністю;
- зустрічний позов задоволено:
? ДП "Українська студія хронікально-документальних фільмів" зобов'язано виконати підпункт 4.1.6 пункту 4.1 Договору, а саме: надати ЗАТ "Зодча діадема" робочі місця в кількості, що забезпечує необхідні умови для виконання зобов'язань позивача за зустрічним позовом за Договором з можливістю підключення ЗАТ "Зодча діадема" телефонних ліній для забезпечення оперативної роботи з проектування, реконструкції, будівництва та введення в експлуатацію об'єкту 1, об'єкту 2 і об'єкту 3 до повного виконання умов Договору сторонами;
? на відповідача за зустрічним позовом віднесено судові витрати зі справи.
Судові рішення мотивовано відсутністю передбачених Цивільним кодексом України (далі -ЦК України) підстав для визнання Договору недійсним та неналежністю виконання відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань за Договором.
ДП "Українська студія хронікально-документальних фільмів" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів з цієї справи скасувати і прийняти нове рішення про задоволення первісного позову і відмову в задоволенні зустрічного позову. Скаргу мотивовано тим, що, приймаючи рішення зі справи, судові інстанції порушили норми матеріального і процесуального права, зокрема, ЦК України і Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) в оцінці доказів.
У відзиві на касаційну скаргу ЗАТ ""Зодча діадема" заперечує проти доводів скарги і просить судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу -без задоволення.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- 07.12.2004 сторонами укладено Договір, згідно з умовами якого:
? предметом Договору є проектування та виконання передпроектних, проектно-вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці у м. Києві по вул. Щорса,18, а саме: житлового комплексу з підземним автопаркінгом та об'єктами соціального призначення (об'єкт 1), реконструкції ДП "Українська студія хронікально-документальних фільмів" з надбудовою аттикових та мансардних поверхів головного корпусу (об'єкт 2), ремонт приміщень головного приміщення ДП "Українська студія хронікально-документальних фільмів" з оновленням технологічного обладнання (об'єкт 3), погашення боргів позивача за первісним позовом перед бюджетними, комунальними та іншими підприємствами (об'єкт 3);
? для досягнення зазначеної спільної господарської мети сторони роблять відповідні внески;
? внеском позивача в сумісний проект є: передача відповідачеві земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 18 під будівництво об'єкту 1; передача горищних приміщень головного корпусу позивача для надбудови аттикових та мансардних поверхів (пункт 3.1);
? позивач у п'ятнадцятиденний строк після підписання Договору зобов'язаний надати відповідачу приміщення загальною площею 200 кв.м з підключенням телефонної лінії для оперативної роботи з проектування, реконструкції, будівництва та введення в експлуатацію об'єкту 1, об'єкту 2, об'єкту 3 на весь час робіт (підпункт 4.1.6 пункту 4.1);
? внеском відповідача у сумісний проект є: інвестування передпроектних, проектно-вишукувальних та будівельних робіт житлового комплексу з підземним автопаркінгом та об'єктами соціального призначення (об'єкт 1); інвестування реконструкції ДП "Українська студія хронікально-документальних фільмів" з надбудовою аттикових та мансардних поверхів головного корпусу (об'єкт 2); інвестування ремонту приміщень головного корпусу ДП "Українська студія хронікально-документальних фільмів" з оновленням технологічного обладнання (об'єкт 3); погашення боргів ДП "Українська студія хронікально-документальних фільмів" перед бюджетними, комунальними та іншими підприємствами (об'єкт 3) (підпункт 4.1.6 пункту 4.1);
- 03.06.2005 сторони уклади додаткову угоду № 1 до Договору, виклавши підпункт 4.1.6 пункту 4.1 Договору в такій редакції: "у п'ятнадцятиденний термін після підписання даного договору надати стороні 2 робочі місця в кількості , що забезпечує необхідні умови для виконання зобов'язань стороною 2 за даним договором, з можливістю підключення стороною 2 телефонних ліній для забезпечення оперативної роботи по проектуванню, реконструкції, будівництву та введенню в експлуатацію об'єкту 1, об'єкту 2 та об'єкту 3 до повного виконання умов договору сторонами";
- до 11.04.2008 підпункт 4.1.6 пункту 4.1 Договору виконувався сторонами належним чином;
- листом від 11.04.2008 № 111 позивач за первісним позовом повідомив ЗАТ "Зодча діадема" про відмову від виконання підпункту 4.1.6 пункту 4.1 Договору та пред'явив вимогу про звільнення відповідачем за первісним позовом приміщень, отриманих на підставі названого підпункту Договору;
- рішенням господарського суду міста Києва від 22.03.2007, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2007, у справі № 40/98-3/146 відмовлено в задоволенні позову заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства культури і туризму України до ДП "Українська студія хронікально-документальних фільмів" та ЗАТ "Зодча Діадема" про визнання Договору недійсним повністю. Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2007 судові рішення з цієї справи залишено без змін. Зазначеними судовими актами встановлено, що за своєю правовою природою Договір є договором простого товариства;
- рішенням господарського суду міста Києва від 29.01.2008 у справі № 17/232-33/2, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2008, відмовлено в задоволенні первісного позову ДП "Українська студія хронікально-документальних фільмів" до ЗАТ "Зодча Діадема" про розірвання Договору, а зустрічний позов задоволено: зобов'язано ДП "Українська студія хронікально-документальних фільмів" виконати умови підпунктів 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3, 4.1.4, 4.1.5, 4.1.7, 4.1.8, 4.1.9, 4.1.10 і 4.1.11 пункту 4.1 Договору.
Причиною спору зі справи стало питання про наявність підстав для визнання недійсним підпункту 4.1.6 пункту 4.1 Договору та про правомірність вимог ЗАТ "Зодча Діадема" щодо зобов'язання ДП "Українська студія хронікально-документальних фільмів" виконати умови названого підпункту Договору.
Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України (далі -ГК України) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до статті 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону. Спільна діяльність може здійснюватись на основі об'єднання вкладі з учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Статтею 1132 ЦК України передбачено, що за договором простото товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.
Згідно зі статтею 1133 ЦК України вкладом учасника вважається все, що він вносить у спільну діяльність спільне майно, в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки.
Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вбачається з судових рішень, у вирішенні спору судові інстанції правомірно взяли до уваги те, що:
предметом Договору є виконання робіт щодо будівництва житлового комплексу та об'єктів соціального призначення (об'єкт 1), щодо реконструкції ДП "Українська студія хронікально -документальних фільмів" з надбудовою аттикових та мансардних поверхів головного корпусу (об'єкт 2) та щодо ремонту приміщень головного корпусу ДІЇ "Українська студія хронікально-документальних фільмів" з оновленням технологічного обладнання (об'єкт 3);
сторони для досягнення зазначеного результату вносять свої вклади;
форма таких вкладів визначена договором;
майно, створене за результатами виконання Договору, є спільною власністю сторін;
сторони визначили порядок ведення спільних справ та розподілу майна, яке буде створене внаслідок спільної діяльності.
Враховуючи викладене, судові інстанції дійшли правильного висновку про те, що Договір за своєю правовою природою є договором простого товариства.
Зазначений висновок кореспондується з наведеним у рішенні господарського суду міста Києва від 22.03.2007 у справі № 40/98-3/146, що набуло законної сили; згідно ж з частиною другою статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Крім того, судові інстанції правомірно визнали хибним твердження ДП ДП "Українська студія хронікально -документальних фільмів" про те, що передане у відповідності до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 Договору майно є таким, що передано в оренду, оскільки Договір з наведеними у названому підпункті змінами не відповідає наведеному у статті 759 ЦК України визначенню, згідно з яким за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За приписами частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" зазначено, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими інстанціями у вирішенні спору надано оцінку усім фактичним обставинам справи, що свідчили б про додержання сторонами всіх необхідних умов дійсності Договору; крім того, судами враховано, що позивачем за первісним позовом не наведено мотивованих доводів та не подано жодних доказів на підтвердження підстав для визнання спірного пункту Договору недійсним.
З огляду на наведене попередні судові інстанції цілком правомірно відмовили в задоволенні первісного позову про визнання недійсним підпункту 4.1.6 пункту 4.1 Договору та про зобов'язання відповідача відшкодувати вартість користування державним майном протягом усього строку безоплатного користування державним майном за цінами, що існують на момент відшкодування.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Із зазначеною нормою кореспондується й частина перша статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу зазначених законодавчих приписів судові інстанції, враховуючи те, що: позивач за первинним позовом повинен виконати зобов'язання, що виникли у нього на підставі Договору, в тому числі і зобов'язання, передбачені підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 Договору; Договором не передбачено випадків, за яких одна з сторін вправі відмовитися від виконання зобов'язання; відповідачем за зустрічним позовом не подано доказів наявності подій, з якими чинне законодавство пов'язує можливість односторонньої відмови від виконання зобов'язання, дійшли вірного висновку про ухилення ДП "Українська студія хронікально-документальних фільмів" від виконання зобов'язань, передбачених зазначеним підпунктом Договору, а тому прийняли правильне рішення про необхідність задоволення зустрічних позовних вимог.
Відтак Вищий господарський суд України не вбачає визначених законом підстав для скасування рішення господарського суду першої інстанції та постанови господарського суду апеляційної інстанції з цієї справи.
Керуючись статтями 1119 -11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2008 зі справи № 11/48 залишити без змін, а касаційну скаргу державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів" - без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Н. Губенко