10 грудня 2008 р.
№ 12/289
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Кривди Д.С.,
суддів:
Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.
розглянувши касаційні скарги
1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області
2. Кредитної спілки "Скарбниця"
на постанову
від 12.08.08 Львівського апеляційного господарського суду
та на рішення
від 24.03.08
у справі
№12/289
господарського суду
Чернівецької області
за позовом
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області
до
Кредитної спілки "Скарбниця"
третя особа
Управління державного казначейства у Сторожинецькому районі
про
звільнення займаного приміщення та стягнення 10239,46 грн.
за участю представників сторін
від позивача:
у засідання не прибули
від відповідача:
у засідання не прибули
від третьої особи:
у засідання не прибули
Рішенням від 24.03.08 господарського суду Чернівецької області (суддя Дутка В.В.), яке залишено без змін постановою від 12.08.08 Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Кузь З.Л. -головуючий, Городечна М.І., Юркевич М.В.), частково задоволено позов регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до кредитної спілки "Скарбниця", зобов'язано відповідача звільнити приміщення загальною площею 42 м2 в мансарді за адресою: Чернівецька область, м. Сторожинець, вул. Ватутіна, 11, а також стягнуто заборгованість у розмірі 970,90 грн. В частині позовних вимог про стягнення збитків в сумі 2138,66 грн. відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що орендовані відповідачем приміщення перебувають на балансі управління державного казначейства у Сторожинецькому районі Чернівецької області та відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не підлягають приватизації та передачі в оренду. З огляду на таке позивач не мав права надавати ці приміщення в оренду й отримувати орендну плату, тобто отримувати дохід, а відтак і не міг понести збитки.
Ухвалою від 07.11.08 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційними скаргами позивача та відповідача.
Позивач у своїй касаційній скарзі заявив вимоги про скасування рішення і постанови в частині стягнення боргу та відмови в стягненні збитків, а також прийняття нового рішення про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 4863,81 грн. та збитків в розмірі 2138,66 грн.
Відповідач у касаційній скарзі заявив вимоги про скасування рішення і постанови судів попередніх інстанцій та припинення провадження в справі, оскільки даний спір є публічно-правовим і має вирішуватись в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, 01.08.04 сторони в справі уклали договір №61 оренди з метою розміщення офісу відповідача нерухомого майна державної власності -вбудованих приміщень загальною площею 58,10 м2 в мансарді №№39, 41-46, 51, 52, за адресою: м. Сторожинець, вул. Ватутіна, 11, що перебуває на балансі відділення державного казначейства у Сторожинецькому районі Чернівецької області, вартість якого згідно з експертною оцінкою станом на 31.05.04 визначена в розмірі 22803 грн. Передача приміщення відбулася 01.08.04, про що сторони склали акт приймання-передачі.
Додатковим договором від 29.07.05 сторони внесли зміни до п. 10.6 договору оренди та визначили, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.
Крім того, 26.03.07 сторони уклали додатковий договір до договору оренди, виклавши абз. 1 п. 1 розділу 1 договору у новій редакції стосовно передання в користування приміщень загальною площею 42 м2 (з визначенням конкретних приміщень) вартістю 16484,10 грн. згідно з експертною оцінкою станом на 31.05.04; а також визначивши вказаний у п. 3.1 розділу 3 договору розмір орендної плати за базовий місяць (лютень 2007) -559,97 грн.
Строк дії договору оренди тричі продовжувався на 11 місяців, востаннє до 30.04.07.
Заявою №09-77/1387 від 04.05.07, яка отримана відповідачем 07.05.07, позивач повідомив про припинення договору оренди №61 від 01.08.04 та вимагав надати орендодавцю акт прийому-передачі орендованого майна.
На підставі викладеного суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що відповідно до положень ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вказаний договір оренди припинив свою дію 30.04.07, а відтак і наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути орендоване майно.
Стосовно ж вимог про стягнення збитків у сумі 2138 грн. з огляду на вказані обставини суди дійшли висновку про їх безпідставність. З таким висновком судів слід погодитись, оскільки збитки нараховані позивачем у вигляді орендної плати з урахуванням індексу інфляції за період з 01.05.07 до 05.12.07, що не відповідає поняттю збитків, визначеному в ч. 2 ст. 22 ЦК України та ч. 1 ст. 225 ГК України. А з огляду на припинення договірних відносин між сторонами з 30.04.07 зобов'язання зі сплати орендної плати за вказаний період у відповідача не виникли. Крім того, з цього приводу судами враховано положення ч. 4 п. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного і комунального майна".
Разом з тим, зважаючи на обставини нездійснення відповідачем своєчасного повернення позивачу орендованого майна, суди погодились з доводами позивача про нарахування передбаченої ст. 785 ЦК України неустойки в розмірі 8190,60 грн., а також пені в сумі 0,20 грн. Проте за клопотанням відповідача, проти якого не заперечував позивач, зараховано в рахунок погашення неустойки та пені кошти, сплачені відповідачем після закінчення дії договору оренди, а в решті суми в розмірі 970,90 грн. позовні вимоги задоволено.
Викладені в касаційній скарзі відповідача доводи щодо публічно-правового характеру предмету даного спору та його непідвідомчості господарським судам судова колегія відхиляє, оскільки з огляду на положення ст.ст. 1, 2 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" спір виник з майнових правовідносин, а не є виконанням одною зі сторін договору оренди публічно-правових функцій.
Зважаючи на викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційних скарг.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.08.08 у справі №12/289 залишити без змін, а касаційні скарги без задоволення.
2. Дію п. 3 ухвали Вищого господарського суду України від 07.11.08 у справі №12/289 припинити.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький