17 грудня 2008 р.
№ 11/53
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Гончарука П. А. (головуючого),
Вовка І.В.,
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 року у справі № 11/53 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Форте" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі" про стягнення заборгованості,
У травні 2008 року позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 21 512,73 грн. у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання з оплати за поставлену продукцію.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 04.06.2008 року позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і
тому просить прийняті ними рішення скасувати та в позові відмовити.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, касаційний суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно накладних №2407 від 01.02.2008р. на суму 1 753,36грн.; №2406 від 01.02.2008р. на суму 856,12 грн.; №2391 від 01.02.2008р. на суму 82,50 грн.; №2390 від 01.02.2008р. на суму 33,30 грн.; №2422 від 05.02.2008 року на суму 785,81 грн.; №2423 від 05.02.2008р. на суму 2 002,57 грн.; №2449 від 08.02.2008р. на суму 1 153,07 грн.; №2450 від 08.02.2008р. на суму 559,67 грн.; № 2465 від 11.02.2008р. на суму 147,47 грн.; №2487 від 12.02.2008р. на суму 850,32 грн.; №2488 від 12.02.2008р. на суму 2 289,72 грн.; №2508 від 14.02.2008р. на суму 1 019,87 грн.; №2526 від 15.02.2008р. на суму 1 205,96 грн.; №2527 від 15.02.2008р. на суму 752,11 грн.; №2566 від 19.02.2008р. на суму 741,78 грн.; №2567 від 19.02.2008р. на суму 2 279,51 грн.; №2587 від 20.02.2008р. на суму 286,55 грн.; №2594 від 21.02.2008р. на суму 1078,48 грн.; №2610 від 22.02.2008р. на суму 867,54 грн.; №2706 від 06.03.2008р. на суму 1042,43 грн.; №2716 від 07.03.2008р. на суму 132,12 грн.; №2736 від 10.03.2008р. на суму 198,72 грн.; №2782 від 13.03.2008р. на суму 914,12 грн.; №2799 від 14.03.2008р. на суму 184,80 грн. та №2840 від 20.03.2008р. на суму 845,82 грн. позивач передав відповідачу товар продовольчої групи в асортименті на загальну суму 22 063 грн. 72 коп., які закріплені підписами та відбитками печатки сторін.
Претензією №16 від 24.04.2008 року позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість в сумі 21 512,73 грн.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки продукції в повному обсязі, а відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати прийнятої продукції виконав не належним чином і має перед позивачем спірну заборгованість, що підтверджується матеріалами справи.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погодився і апеляційний господарський суд, про наявність правових підстав для стягнення заборгованості на суму 21 512,73 грн. за поставлений товар, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе обов'язків з оплати прийнятої продукції, й обґрунтовано задовольнив позов.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, оскаржені судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 року -без змін.
Головуючий суддя П. Гончарук
Судді І. Вовк
Л. Стратієнко